Національний природний парк “Бузький Гард”

Тут спокійний Південний Буг перетворюється на бурхливу річку поміж скелястих берегів гранітного каньйону. Він утворює вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, водограями й островами. Унікальні ландшафти тут створили південні відроги (вузькі гірські хребти) тектонічної плити Українського кристалічного щита.

 

В щілинах між камінням щита, що ніколи не було дном моря, зростають унікальні реліктові рослини – смілка бузька та мерингія бузька. На цьому камінні, вкритому тисячолітніми лишайниками, досі гріються чорні полози та зелені ящірки. Води Бугу прихистили одну з останніх популяцій марени дніпровської.

 

Бузький Гард – це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, яка розташовувалася на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг. А “гард” – це спеціальна споруда для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. Тут досі збереглися пороги – кам’янисті підвищення дна. З ними пов’язана велика кількість запорізько-гайдамацьких легенд і переказів.

 

Мигійські пороги – одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Сюди приїздять любителі рафтингу, сплавів та скелелази – повправлятися на бузьких порогах та гранітних скелях каньйонів.