Нині триває збір підписів у петиції до президента України щодо врегулювання джипінгу в Карпатах. Станом на 27 вересня вона зібрала майже 18 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних.
Авторка документа, Христина Жук, звертається з проханням врегулювати на законодавчому рівні пересування в горах транспортом підвищеної прохідності. Ідеться передусім про джипи, ендуромотоцикли, квадроцикли, багі.
У цьому матеріалі пробуємо розібратися, чи допоможе петиція зупинити джипінг, як справляються з проблемою за кордоном, згадуємо передісторію петиції та пробуємо назвати усіх залучених.
У чому проблема?
Загугліть “джипінг”, і інтернет сам запропонує місце для розваги. Одна з найпопулярніших локацій — Карпати (про інші осередки джипінгу в Україні, зокрема на природоохоронних територіях, можна дізнатися тут, ще одне велике розслідування — тут). Підіймаючись горами, навіть діставшись вершин, ми часто бачимо колії від шин: спотворений краєвид — це наслідок джипінгу номер один.
Далі — гірше: понівечена природа, ерозія ґрунтів (а отже, повені та паводки), шкода флорі та фауні, зрештою — людині, бо піший турист джиперу заважає, а отже, мусить тікати від машини. Це ті наслідки, які перераховує авторка петиції; ще не забуваємо про шум, викиди за яким ви точно не їхали в Славське чи Яремче, і який відлякує тварин і птахів, перешкоджає їхній життєдіяльності.
Екологиня міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська пояснює глибші наслідки:
- знищення та пошкодження осередків проживання рідкісних видів тварин (саламандр, тритонів);
- руйнування рослинного покриву (крокусів, ісландського моху) і молодих корінців дерев.
Регулювання джипінгу — питання комплексне, адже, з одного боку, потребує державного втручання (і для цього ми підписуємо петицію, бо нині джипінг сяк-так нормується наказом Міністерства екології та природних ресурсів та є порушенням правил дорожнього руху). З другого — оскільки джипінг в Україні не ліцензований і будь-хто може стати джипером, карпатські підприємці не втрачають нагоди заробити: за годину їзди на джипі турист платить не менш як 500 грн. А тому якось потрібно впливати на підприємців. А як? Якщо попит на послугу тільки зростає, до того ж в Україну приїжджають розважитися туристи з інших країн, де джипінг заборонений або контрольований.
Джипінг: історія одного розслідування
Розголосу набув ролик 2021 року з українськими краєвидами, де добре видно колії від джипів на гірських хребтах. Тоді про проблему заговорили в соцмережах і згодом з’явилося відео, де піші туристи перешкоджали джиперам підійматися на вершину на території Карпатського біосферного заповідника.
Віра Лабич у матеріалі для НТА дослідила, як у Карпатському біосферному заповіднику зреагували на публікацію відео. Там утворили комісію для розслідування, пообіцяли більше рейдів, а на потенційних місцях в’їзду в заповідник установили дерев’яні шлагбауми, засипали вирви, запросили туристів сповіщати про порушення та патрулювати гори, у 2023 році планують встановити обмежувальні інформаційні стенди:
Якщо ви вболіваєте за збереження природи Карпат, бажаєте взяти участь у контролі території високогір’я під час найближчих вихідних, зателефонуйте 0673123142 і запишіться у волонтерську команду охорони.
© Карпатський біосферний заповідник
© Карпатський біосферний заповідник
© Карпатський біосферний заповідник
Станом на літо 2022 року джипінг врегулювати в Карпатському біосферному заповіднику не вдалося: інспекторів бракує, джипери (іноземні в тому числі) об’їжджають шлагбауми та розорюють нові луки, туристичні агенції рекламують джипінг на банерах прямо поблизу заповідника.
Що пропонує авторка петиції
Встановлювати шлагбауми, видавати ліцензії на джипінг, штрафувати за їх відсутності, при повторному порушенні — віддавати машини на потреби ЗСУ, визначити законні маршрути для джипінгу, а отримані з ліцензування кошти скерувати на патрулювання заповідників. За кордоном, каже авторка петиції, проблему розв’язують саме через ліцензування.
Проблема джипінгу це ще й питання до збирання чорниці фургонами і вже ж лісовозів з попиляними деревами. Тут спостерігаємо традиційну тенденцію: якщо відбувається порушення і всі мовчать, то проблема наростає (а часом набуває статусу норми); тобто покладаємося на екоактивістів, які зупинятимуть джиперів, поститимуть фото порушників у соцмережах і тегатимуть нацпарки, які прогледіли джип на своїй території, ходитимуть у рейди, ще й пильнуватимуть, чи дотримуються усі суб’єкти закону.
Сподіваємося, ця петиція полегшить життя активістам. Як мінімум, нагадає, що проблема ніде не ділася і ми все ще не опускаємо рук.