Пам’ятаєте, де у дитячих книжках живуть сови? Правильно, у дуплах великих дерев. Коли таких дерев мало, совам немає де жити. Тоді працівники національних парків роблять для них будиночки, які вішають на дерево, — сов’ятники. Саме до такого будиночка провели волонтерів заходу “Операція сойка: сіємо жолуді” працівники національного парку “Гуцульщина”.
“Чи заселився хтось у сов’ятник?” — міркували ми на землі і науковець парку Олег у повітрі, коли намагався з драбини сфотографувати інтер’єр будиночка.
Для цієї справи він користується спеціальним гаджетом: до жердини прикріплено селфі-палицю. Натискаючи кнопку на палиці, Олег отримує зображення на телефон, мінімально турбуючи гіпотетичного птаха. Одна біда: коли натискаєш кнопку, не видно, що саме знімаєш. Тричі Олег робив знімок, перевіряв камеру — і то затемно, то змазано зображення, то видно лиш кілька пір’їн.
— Спробуйте мій телефон! Я бачитиму на смартгодиннику, що ви знімаєте,
уже коли ми й не сподівалися побачити вміст сов’ятника, запропонувала волонтерка Аня.
Ось знову Олег кріпить телефон, Аня спостерігає, як камера пролазить крізь щілину у сов’ятнику — і ось видно ці два очиська! Є!
Сов’ятник став будиночком для довгохвостої сови, пояснив нам науковець. Вона відклала там яєчка і тепер сидить на них. Можна складати драбину!
Отже, сова має нерухомість, сов’ятники виконують свою роль, а Аня зможе довести мамі практичну цінність свого годинника.
Ми ж тішимося магічному результату, який дає взаємодія між парками та волонтерами. Відео, як це було, дивіться тут.