Наукова діяльність в установах природно-заповідного фонду
У якому стані екосистеми і чому вони змінюються? Скільки видів рослин і тварин є на певній території? Як зберегти рідкісні види? Чи є ефективними природоохоронні заходи? І взагалі, чому природа важлива для людства та для чого ми її охороняємо? У якому стані наше середовище існування та природні ресурси, які ми хочемо використовувати?
На ці та багато інших подібних питань шукають відповіді науковці в парках та заповідниках. І від їхніх знахідок та висновків залежить організація природоохоронних заходів та природокористування, виконання міжнародних природоохоронних зобов’язань країни і навіть збереження довкілля в цілому. А ще ця інформація використовується в екологічній освітньо-виховній роботі, поширюється в засобах масової інформації.
Загальні питання організації наукової діяльності регламентуються Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Тоді як профільний Закон України "Про природно-заповідний фонд України" визначає спеціальні вимоги до організації наукової діяльності на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду, зокрема статті 41-43 визначають мету та основні засади здійснення науково-дослідної роботи на цих територіях і об’єктах.
Більш детально питання організації науково-дослідної роботи в парках і заповідниках наведені у Положенні про наукову та науково-технічну діяльність природних та біосферних заповідників та національних природних парків, затвердженому наказом Мінприроди від 29 жовтня 2015 року № 414, зареєстрованим в Мін’юсті 18.11.2015 за № 1444/27889. Серед іншого, зазначене Положення визначає напрямки, допомагає організувати планування та підготовку звітної інформації з наукової діяльності, а також описує механізми створення та організації роботи науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду.
Основними напрямками наукової та науково-технічної діяльності установ ПЗФ є здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень функціонування екосистем в умовах заповідних режимів, які включають:
- ведення Літопису природи;
- організацію та здійснення систематичних спостережень (моніторингу) за станом та динамікою природних комплексів та об’єктів, екосистем та клімату;
- інвентаризацію об’єктів флори та фауни, рослинних угруповань, природних середовищ (оселищ) та ландшафтного різноманіття тощо;
- розроблення наукових рекомендацій (програм, планів дій) щодо збереження і відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України, до регіональних переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні, та/або до переліків видів рослин і тварин, що підлягають охороні згідно з міжнародними зобов’язаннями, відновлення порушених корінних природних комплексів, гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, запобігання проникненню чужорідних видів рослин і тварин, які загрожують екосистемам, середовищам існування або видам, контролю або усунення таких чужорідних видів;
- дослідження разом з фахівцями з охорони пам'яток історії та культури історико-культурних цінностей на території установи ПЗФ для розроблення рекомендацій щодо поліпшення їх збереження;
- підготовку наукових матеріалів та рекомендацій, необхідних для провадження екологічної освітньо-виховної роботи, рекреаційної та інших видів діяльності установи ПЗФ;
- створення та ведення наукових фондів, баз даних, інформаційних систем;
- первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- Літопис природи ведеться відповідно до Програми Літопису природи для заповідників та національних природних парків, яка була затверджена спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України та Національної академії наук України від 25.11.2002 № 465/430. Ця Програма визначає досить широкий спектр напрямків і методів досліджень, які варто проводити, аби досягти визначену профільним законом мету наукових робіт на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду. В межах виконання Програми Літопису природи установи природно-заповідного фонду щорічно виконують науково-дослідні роботи з вивчення стану охорони, біології, екології та оцінки стану збереження окремих видів флори та фауни, насамперед занесених до Червоної книги України та в міжнародні Червоні переліки, рослинності, об’єктів неживої природи: ґрунтів, гідрологічних та геологічних об’єктів, проводяться фенологічні дослідження, метеоспостереження тощо.
Також під час організації наукової діяльності установ природно-заповідного фонду варто пам’ятати про міжнародні природоохоронні зобов’язання країни і проводити дослідження для пошуку відповідей на спеціальні питання. Зокрема, Бернська і Рамсарська конвенції, а також угоди під егідою Боннської конвенції вимагають проведення природоохоронних заходів та досліджень стосовно окремих типів екосистем і видів флори і фауни. Водночас під егідою цих та інших конвенцій і угод розроблені методичні матеріали і керівництва, що сприяють гармонізації методів досліджень та збереженню природи на національному і міжнародному рівнях. Зазначені методичні рекомендації можна знайти на відповідних вебсайтах або на нашому вебсайті в розділі "Документи" у разі, якщо вони перекладені українською мовою.