Волонтерські ініціативи нацпарків для нас дуже цінні, бо часто робота установ обмежена через воєнний стан. І все ж співробітники працюють зі школярами, приймають туристів у дозволених локаціях, провадять наукову роботу, обліковують птахів. Сьогодні нагадаємо, як у січні в Слобожанському парку обліковували бобрів, і розповімо про життя бобрів у Голосіївському парку.
Розповідає Слобожанський національний парк:
- Сліди бобрів на снігу легко помітити. Можна простежити, куди тварини ходили за смачною гілочкою, де вилазили з води, чи оглядали свою хатку. Коли зима тепла, то бобри поводяться досить активно. А як посилюються морози, то вони більше часу проводять у своїх домівках. Добре зимує той, хто зробив собі запасів гілочок на дні водойми️.
- У парку зимує близько 30 особин бобрів на 14 ділянках. Такі результати були отримані під час щорічних обліків. Чисельність тварин залишається поки низькою, на рівні останніх років. Але збільшення кількості води у водоймах сприятиме розселенню тварин.
- Учасники обліків закартували усі місця активності бобрів та підрахували погризені дерева та кущі. Сніг значно ускладнював роботу, треба було бути уважним та обережним під час обстеження лісових боліт.
10 фактів про бобрів від співробітників Голосіївського нацпарку:
- Бобер європейський належить до ряду гризунів і є найбільшим представником цього ряду в Україні: довжина його тіла досягає 1 м, а вага – до 30 кг.
- Бобер любить лісові річки та струмки з повільною течією, лісові озера, стариці, які не промерзають взимку.
- Якщо струмок неглибокий, бобри з гілок, трави та мулу будують загату і поселення, яку можуть використовувати десятиліттями! Такі греблі витримують вагу людини, бувають заввишки 1-1,5 м і завдовжки до 150 м.
- Біля низьких берегів бобри будують «хатки» – великі купи гілля та стовбурів дерев, скріплених мулом, вихід з яких іде під воду. Хатки бувають до 2,5 м заввишки та біля 12 м діаметром. Якщо береги водойми високі, бобри поселяються в довгих і розгалужених норах, вхід у які теж знаходиться під водою.
- Узимку бобри менш активні, ніж влітку, обмежуються лише переходами до місць годівлі.
- Пари утворюють зазвичай на все життя. У 2 роки (весною) бобренята стають дорослими і покидають батьківську сім’ю.
- Живуть бобри у природі 20-23 роки. Бобри їдять різні рослини, але життєво необхідна взимку для них осика, верба чи тополя.
- З дерев і кущів звірі об’їдають молоді пагони і свіжу кору, а для доставки кормів у болотистій місцевості будують спеціальні «канали» – завширшки 40-50 см і до метра завглибшки. Бобри можуть підгризати дуже товсті дерева – понад метр у діаметрі.
- На території Голосіївського парку бобри поширені в районі озера Шапарня, а також у заплавах річок Віта, Любка, Котурка.
- Підгризаючи дерева та пошкоджуючи норами дамби, дороги, бобри завдають деякої шкоди, однак у природі не існує абсолютно шкідливих чи корисних тварин. Створюючи греблі, ці тварини часто сприяють відновленню та підтриманню гідрологічного режиму територій.