Усі ми розуміємо важливість води – прісна, солона, у вигляді дощу чи снігу, річки чи моря, хмари чи льоду. Кругообіг води в природі – одна з найважливіших тем, яку ми вивчаємо ще в школі і, здається, добре розуміємо.
А які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово болото? Бруд, страшна трясовина, земля, яку не можна використати з користю, неугіддя?
І ось тут варто згадати цикл кругообігу води в природі – адже болота, перезволожені землі, торфовища, мілководдя, різноманітні водойми є необхідними складовими кругообігу води. Такими собі різноманітними "місцями тимчасового проживання" води, без яких вода не буде текти, накопичуватися, зберігатися, очищатися, "оживати" і знову – випаровуватися та випадати дощем чи снігом.
Своєю чергою вода всюди створює умови для життя, привносить життя і напуває життя. Тому екосистеми, пов'язані з водою, часто є багатими і своєрідними, такими, де буяють рослини, розмножуються різноманітні тварини, такими, що з давніх давен ваблять людину оселитися тут, вирощувати врожаї і просто бути щасливою. Проте людина, використовуючи ресурси річок, озер, заток, боліт і торфовищ, часто порушує їх та руйнує.
Такі екосистеми, одночасно пов'язані з водою і сушею, називають водно-болотними угіддями, і для збереження найбільш цінних з них у 1971 році заключили спеціальну міжнародну природоохоронну конвенцію.
Офіційною мовою, водно-болотні угіддя міжнародного значення або Рамсарські угіддя – це райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм природних або штучних, постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів, які відповідають певним критеріям, заявлені країнами і включені до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Секретаріатом Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція).
Тобто Рамсарські угіддя – це найцінніші для збереження природи екосистеми, пов'язані з водою.
Рамсарські угіддя мають відповідати хоча б одному з дев’яти критеріїв, тобто ці угіддя мають бути:
типовими або унікальними екосистемами, які виконують важливі гідрологічні функції та надають різноманітні екосистемні послуги;
місцями існування видів вразливих, під загрозою або під критичною загрозою зникнення, відповідно до національного Червоного списку (Червоної книги України) або міжнародних переліків рідкісних видів;
важливими для збереження біорізноманіття, притаманного біогеографічного регіону розташування угіддя;
важливими для видів на критичних стадіях життєвого циклу;
місцем одночасного перебування більш ніж 20 000 водоплавних птахів;
важливими для збереження понад 1% популяції виду водоплавних птахів;
важливими для збереження значного різноманіття іхтіофауни;
важливим місцем нересту риб та інших водних істот;
важливими для збереження понад 1% популяції нелітаючих видів.
На цей час зазначений Перелік включає більше 2430 водно-болотних угідь загальною площею близько 255 млн га. Серед них і наші 50 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею 951,456 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, 11 – у 2004 році, а в 2016 – 2019 роках Секретаріат Рамсарської конвенції ухвалив рішення про надання міжнародного статусу 17 водно-болотним угіддям України.
Докладніша інформація про Рамсарські угіддя в Україні наведена в їх інформаційних описах, а інформація про імплементацію Рамсарської конвенції в Україні тут.
Більше про Рамсарську конвенцію та Рамсарські угіддя можна дізнатися на вебсайті Рамсарської конвенції.