На вихідні в Карпатський національний природний парк

Карпатський національний природний парк є першим національним парком України. Його створили 1980 року, щоб зберегти природні комплекси та об’єкти гірських систем Чорногори та Ґорґан. Парк лежить на північно-східних схилах Українських Карпат і охоплює територію в межах абсолютних висот 500 — 2061 м над рівнем моря. Протяжність парку з північного заходу на південний схід складає 55 км, а із заходу на схід — 20 км. Мережа туристичних шляхів парку сягає 158 кілометрів! Мандрівки різного рівня складності ведуть туристів через полонини до скелястих узвиш, відкривають гірські панорами, де можна одночасно побачити найвищі вершини України: Говерлу, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський,  Гутин Томнатик і Ребра.

Що можна побачити в парку:

Карпатський національний природний парк має широку мережу еколого-освітніх стежок загальною протяжністю 158 км. У найбільш відвідуваних ділянках парку співробітники облаштували місця та зони для відпочинку.

Куди їхати:

Парк лежить на півдні Івано-Франківської області, на території Надвірнянського і Верховинського районів, у межах чотирьох територіальних громад: Яремчанської, Ворохтянської, Поляницької та Зеленської. Адміністрація Карпатського нацпарку розташована в місті Яремче, вул. Стуса, 6, телефон +380 (3434) 2–27–31

Чим їхати:

До м. Яремче, Микуличина, Ворохти можна дістатися потягами Київ — Рахів, Кременчук — Ворохта, Одеса — Рахів, Харків — Ясіня.

Є автобусне сполучення з Івано-Франківськом, Львовом, Ужгородом, Верховиною, Коломиєю. Найкраще сполучення — з Івано-Франківськом (60 км). Автобуси на м. Яремче їздять щогодини.

Автомобілем з Києва — 603 км (9,5 год), зі Львова — 196 км (4 год), з Івано-Франківська — 60 км (1,5 год).

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Відвідування еколого-освітніх стежок: дорослі — 80 грн/ос, діти — 40 грн/ос.

Користування автостоянкою в урочищі «Заросляк», смт Ворохта: 1 легковий автомобіль — 50 грн, 1 мікроавтобус — 80 грн, 1 автобус — 100 грн.

Екскурсія в екотуристичному візит-центрі Карпатського національного парку з переглядом фільму (для групи не менш як 10 людей): дорослий квиток — 50 грн, дитячий — 25 грн. Для відвідування візит-центру необхідно попередньо зарезервувати екскурсію за номером телефону +380673965313 (телефонувати можна з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 17:00).

Оплатити послуги парку можна готівкою та онлайн на КПП. Актуальні ціни.

1 день

У м. Яремче важко не помітити 90-метрову скелю «Слон».

Скеля Слон 48.451216, 24.561538,  як легко здогадатися, подібна на вигляд до гігантського слона. Скеля утворилася на західному схилі гори Маковиця з крейдяного флішу від 60 до 75 мільйонів років тому. Фліш — це нашарування осадових порід (пісковиків, глин, глинистих сланців, конгломератів), що повторюються в геологічному розрізі сотні разів. Протягом мільйонів років на морському дні нагромаджувалися потужні товщі флішу. У той час, коли з’явилися й Альпи, ці товщі були високо підняті й зім’яті в складки, наче застиглі хвилі. Щоб роздивитися історію скелі зблизька, спустіться вулицею Підскельною до річки Прут. 

Далі запрошуємо до екотуристичного візит-центру Карпатського національного парку.

Екотуристичний візит-центр Карпатського національного природного парку 48.445727, 24.548556. 

Графік роботи — з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 17:00 (п'ятниця — скорочений робочий день). Для відвідування візит-центру необхідно попередньо зарезервувати екскурсію за номером телефону +380673965313 (телефонувати можна з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 17:00).

У центрі ви побачите макет гір Чорногірського хребта (з висотою понад 2000 м над рівнем моря!) і зможете обрати вершини для наступного походу. Також у центрі є дві діорами, які познайомлять вас із природними комплексами нашого регіону (ми представили навколоводну, лісову та субальпійську екосистеми). Ви зможете переглянути 30-хвилинний документальний фільм про географію, історію, етнографію та туристичні атракції Карпатського регіону. 

Пройшовши 1 км від візит-центру, ви потрапите у вольєрне господарство. Спочатку ви побачите птахів у просторих вольєрах: фазанів, павичів, канюка, цесарку, срібну лофуру, орла-могильника. Далі — найбільших улюбленців дітей: кроля, єнота-полоскуна, морських свинок. У вольєрах із парнокопитними проживають нубійські кози, козуля, свійська вівця. Можна у нас побачити і кремезних диких кабанів, і граційних оленів. До речі, природна популяція благородного оленя в Україні збереглася тільки в Карпатах (у національному парку зокрема). У почищеному та зарибненому ставку плавають білі лебеді та дикі качки. Усі тварини забезпечені природними умовами існування, на табличках вольєрів можна прочитати інформацію про кожну.

Далі пропонуємо відвідати одну з еколого-освітніх стежок: 

• «На гору Маковиця» 48.439187, 24.542498 (4 км в одну сторону, 4 год)
• «Стежка Довбуша» 48.435086, 24.552925 (кругова стежка завдовжки 2 км, 1,5 — 2 год)

— Гора Маковиця є однією з найвищих і, на нашу думку, найбільш видовищних в околицях міста Яремче. Нібито назва гори походить від слова «маківка», тобто «верхівка». Можна погодитися з цією версією, адже з гори відкривається чудовий панорамний краєвид на вершини Ґорґанського та Чорногірського хребтів. По дорозі до вершини ви поринете в затишну атмосферу лісових ландшафтів і побачите сліди історії, заховані в залишках окопів і траншей. Цими стежками колись ходили славні опришки, тут проходили важкі бої між австро-угорськими та царськими військами, між німецькими та радянськими солдатами в 1 і 2 Світових війнах. У пам’ять про загиблих на вершині гори встановлено хрест.

— «Стежка Довбуша» пролягає місцями, пов’язаними з іменем ватажка карпатських опришків — Олекси Довбуша. Опришківство — це форма протесту проти гніту магнатів у XVI—XIX ст. Тікаючи від кривдників у гори, селяни знаходили прихисток у важкодоступних місцях і по-партизанськи нападали на маєтки багатіїв. Довбуша називали «карпатським Робін Гудом» за те, що він грабував панів і роздавав їхнє майно селянам. Стежка лежить у заповідному урочищі Дрібка та проходить овіяними легендами місцями, де в 1738–1745 роках діяли побратими Олекси Довбуша.

Після прогулянки горами можна зняти втому біля водоспаду Пробій 48.43959662473882, 24.53984814409501. на р. Прут і купити сувеніри на ринку біля водоспаду.

Водоспад утворився у місці виходу на поверхню землі стійких до ерозії гірських порід — ямненських пісковиків. Він наче «пробиває» собі шлях між величезними та могутніми кам’яними брилами. Пробій — один із найповноводніших водоспадів Українських Карпат. Висота падіння води — 8 метрів, а кут нахилу — майже 45 градусів. Нібито колись водоспад сягав аж 25 метрів, однак для зручності сплавлення вирубаного лісу Пробій підірвали, тому його висота зменшилася. Милуватися Пробоєм найкраще з пішохідного мосту на висоті 20 метрів над водоспадом. Річкові брили над Пробоєм дуже слизькі, по них не радимо ходити. До того ж сила течії річки тут така могутня, що вижити після падіння у водоспад практично неможливо. Якщо ви хочете гострих вражень, радимо проїхатися на підвісній переправі над водоспадом. Тоді швидкість падіння води, шумовиння та сила водоспаду вразять ще більше.

На сувенірному ринку в м. Яремче 48.4393403901634, 24.539043481330268 можна придбати вироби з вовни (шкарпетки, капці, хустки, рукавиці, кожухи, кептарі, ковдри); вишиванки, рушники, постіль, гуцульські ткані килими та скатертини; прикраси, як-от ґердани; традиційну кераміку; вироби з дерева (кухлі, тарілки та свічники).

2 день

У другий день рекомендуємо відвідати мальовничу гору Хом’як і водоспад Гук у районі населених пунктів Татарів і Яблуниця. Цей маршрут добре підходить для дорослих і підлітків. 

Гора Хом’як (1542 м над рівнем моря) належить до гірського масиву Ґорґани — частини Карпат, вершини якої мають круті схили, вкриті кам’яними розсипами. У народі назву гори Хом’як пов’язують із тим, що в цій місцевості живе бабак альпійський (хом’як). До того ж форма цієї вершини нагадує щокасту тваринку. На вершечку гори на високому постаменті ви побачите статую Божої Матері. Своїм обличчям свята Марія звернена до України. 

Одним із наймальовничіших куточків Ґорґанського гірського масиву є водоспад Гук в урочищі Женець 48.39305145905261, 24.50209971998027. Вода масивним потоком спадає з висоти 15 метрів. Через шум та гул, що доносяться від нього, водоспад і отримав свою назву.

Пропонуємо маршрути середнього рівня складності, тривалістю 3—4 години. Стартувати можна з таких точок:

- КПП в урочищі Женець (село Татарів) 48.371320, 24.549739. Ви відвідуєте гору Хом’як, спускаєтеся й ідете до водоспаду Гук.

- КПП в урочищі Вередівський (село Яблуниця) 48.34705018103227, 24.506654804692015 Ви підіймаєтеся на гору Хом’як з урочища Вередівський, а спускаєтеся до урочища Женець (село Татарів) 48.371320, 24.549739 — і рушаєте на водоспад Гук.

- КПП в урочищі Вередівський (село Яблуниця). 48.34705018103227, 24.506654804692015 Ви підіймаєтеся на гору Хом’як з урочища Вередівський (село Яблуниця) та спускаєтеся назад на початкову точку. Далі їдете до урочища Женець (село Татарів) та рушаєте до водоспаду Гук.

Що ви побачите на стежках:

— Урочище Вередівський. 48.34705018103227, 24.506654804692015 Стежка пролягає на північ, спочатку — дорогою вздовж потічка Вередівський, що тече з-під Хом’яка, а вище — серпантинною доріжкою. Пройшовши мішаним і хвойним лісом, де росте ялина, ялиця, бук, в’яз, ви потрапите на мальовничу полонину Бараня. Наприкінці стежки трапляються кам’янисті розсипи, де росте гірська сосна, карликова береза. Далі через криволісся сосни ви дістанетеся до вершини гори Хом’як, вкритої величезними кам’яними брилами, що поросли сірим і червоним лишайником, припеченим сонцем і морозами.

— Урочище Женець 48.371320, 24.549739

Стежка бере початок біля садиби Женецького природоохоронного науково-дослідного відділення. Здебільшого стежка проходить по високій заплаві р. Женець (3 км). Приблизно через 2,5 км від початку маршруту вліво відходить дорога, яка через 15 хв виводить на велику галявину під лісом. Далі просікою підіймаєтеся вгору до полонини Бараня, а звідти — криволіссям на вершину гори.

2 день, альтернативний варіант 

Гора Говерла та болото Рудяк

Щоб зійти на гору Говерла, необхідно їхати до селища Ворохта, до урочища Завоєла. Там є КПП і початок еколого-освітньої стежки «На гору Говерла»  48.207689, 24.591543

Гора Говерла (2061 м над рівнем моря) є найвищою гірською вершиною України, з неї видно Чорногірський хребет. Щороку на Говерлу сходять тисячі людей. Вона височіє на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, а еколого-освітня стежка до неї проходить у межах заповідної зони національного парку. Схили цієї гори є домом для багатьох рідкісних, ендемічних та реліктових рослин (тут росте близько 700 видів вищих судинних рослин, 43 з яких занесені до Червоної книги України). Тому йти слід суто по стежці, щоб не зашкодити їм. Сходження на Говерлу це не розважальна прогулянка, адже підйом на таку висоту вимагає зусиль: рекомендуємо взяти зручне взуття, вітрівку, дощовик, трекінгові палиці, воду та перекус. Попередньо подивіться прогноз погоди, бо в дощ, туман іти небезпечно. Розраховуйте на 3—4 години мандрівки.

На зворотному шляху радимо повернути на болото Рудяк, що розкинулося вздовж автодороги до селища Ворохта.

Болото Рудяк 48.249769, 24.614253 має площу 100 гектарів. Воно живиться переважно атмосферними опадами, покрите суцільним килимом моху, ще тут ростуть смереки усього 1—4 м заввишки.

У Ворохті радимо завітати до церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1615 р. 48.28401272637977, 24.570271046330426. Стара церковця височіє на пагорбі в центрі селища. Нібито її збудували в 1615 р. у с. Яблуниця, а у Ворохту перенесли 1780 р. на місце над новим цвинтарем. У 1860 р. церкву перевезли на нове місце, де вона стоїть і сьогодні. 1980 р. її відреставрували. Дерев’яна церква є мистецькою перлиною — найдосконалішою за пропорціями в гуцульській школі традиційного храмового будівництва, у XX ст. храм часто зображали на картинах. Перед церквою зберігся пам’ятний хрест, закладений церковною радою в 1785 році. Усередину можна зайти під час богослужіння. 

Де ночувати:

Вибрати готель чи садибу можна тут: https://www.karpaty.info/, https://www.booking.com/

Де їсти:

У місті Яремче, у селах Микуличин, Татарів і селищі Ворохта є багато кафе, ресторанів, колиб, піцерій, де можна скуштувати страви національної та європейської кухні. Карпатська кухня має елементи української, угорської, польської, словацької. Рекомендуємо скуштувати грибну юшку, банош, бограч, форель, деруни, гамбовці та бринзу. 

Що можна відвідати поблизу парку:

Веломаршрути з Ворохти
Веломаршрути з міста Яремче

Телефони  пошуково-рятувальних відділень:

ПРВ (смт Ворохта) 067 342 0495

ПРВ (смт Ворохта ур. Заросляк) 067 342 0491

ПРВ (м. Яремче) 067 342 0494

ПРВ (смт Верховина) 067 342 0496