“Важко сказати, як вплинула війна на тварин, бо нам заборонено ходити в ліс, територію заміновано”, — зазвичай працівники національних парків не можуть точно визначити шкоду бойових дій для тварин. Подекуди вони чули поодинокі вибухи в лісі, припускають, що на міні міг підірватися, скажімо, вовк чи лось.
Про вплив війни на фауну національного парку “Тузлівські лимани” регулярно розповідає на фейсбук-сторінці парку еколог, доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу парку Іван Русєв, зокрема втрати серед дельфінів він оцінював у 50 тисяч.
У цьому ж матеріалі ми зібрали аналіз кількох інших учених щодо гризунів і птахів.
Гризуни
Михайло Русін, науковий співробітник Київського зоопарку та Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, розповів Ukraine War Environmental Consequences Work Group про загрози російського вторгнення для охоронюваних дрібних ссавців в Україні. Наводимо основні тези:
- Степові бабаки. Основні дикі популяції в Луганській, Донецькій областях збільшували чисельність після заборони полювання з 2014 року. Потенційні загрози для бабаків у цьому регіоні — будівництво укріплень на територіях колоній бабаків, інтенсивні артилерійські обстріли та мінування. Ситуація з бабаками залишається суперечливою: деякі популяції можуть зникнути через пряме знищення військовими (або місцевими жителями), тоді як деякі можуть навіть збільшити чисельність завдяки зниженню інтенсивності полювання.
- Ховрах крапчастий. Є кілька колоній ховрахів крапчастих неподалік від місць, які зазнали сильних артилерійських і повітряних обстрілів з лютого по вересень 2022 року. Принаймні дві колонії були розташовані поблизу аеродромів у Миколаєві та Очакові. Ці колонії були настільки малі, що одна потужна авіабомба, наприклад ФАБ500, могла легко знищити цілу колонію. Російські війська на самому початку вторгнення намагалися захопити миколаївський аеродром, там точилися запеклі бої.
- За супутниковими знімками автор саттті не виявив ознак знищення колоній ховрахів крапчастих. Виведення Росією військ із Херсона зменшує ризики прямого знищення колоній. Інша загроза полягає в потенційній деградації середовища існування: обидві колонії процвітали завдяки випасу худоби (випас на пасовищах має вирішальне значення для ховрахів: їм потрібні пасовища з низькою травою, а скорочення випасу призводить до заростання пасовищ високою травою). Невідомо, чи продовжувався випас на цих ділянках у 2022 році, адже вони розташовані безпосередньо біля військових об’єктів.
- Ховрах малий нині зберігся лише на окупованих територіях України. Відомо про наявність кількох колоній у Криму (дані спостережень з iNaturalist), невідома доля колоній на землях так званих ДНР і ЛНР. Колонії ховрахів малі й ізольовані, легко руйнуються будь-якими діями (зокрема будівництвом укріплень і бомбардуванням). Мінування не загрожує ховрахам, але може призвести до припинення випасу худоби, а тому — швидкого погіршення оселищ ховрахів.
- Тушканчик зазвичай не утворює таких густонаселених колоній, як ховрахи, тому можна припустити, що тушканчики менше постраждають від активних боїв. Однією з найважливіших територій для цього виду є сухі степові оселища поблизу озера Сиваш. Станом на березень 2023 року там не велося активних бойових дій, тому тварини мають бути в безпеці. Доля колоній на землях так званих ДНР і ЛНР невідома.
- Бойові дії точилися в районах, де мешкає сліпак подільський, а саме на південному сході Миколаївщини та західній частині Херсонщини. Наслідки цих боїв невідомі; автор отримав кілька повідомлень про спостереження сліпаків поблизу українських позицій влітку 2022 року.
- Коли окупанти будували рубежі оборони в Нижньодніпровських пісках на Херсонщині, могли знищити оселище сліпака піщаного; за оцінками автора, тут трапляється приблизно 60-70 % усієї відомої світової популяції мишівки Нордмана. Хоча важко визначити точну форму цих ліній оборони, можна уявити довгу мережу окопів і бліндажів, з’єднаних між собою величезною мережею ґрунтових доріг. Ймовірно, лінії перетинають кілька природоохоронних територій, як-от Чорноморський біосферний заповідник, Національний природний парк «Олешківські піски», ландшафтний заказник «Саги».
- Більшість популяцій хом’яка звичайного знаходиться в мирних регіонах України. Ті, що існували поблизу Миколаєва та Харкова, могли постраждати. Найбільша популяція європейського хом’яка в Україні була в Криму. Після анексії півострова хом’як втратив охоронний статус, оскільки підконтрольна Росії влада не визнає Червону книгу України.
- Найбільша чисельність сірого хом’ячка в Україні була якраз в регіонах, де точилися і тривають бойові дії. Це території від Миколаєва, Херсона, Запоріжжя аж до Луганська. Інтенсивні артилерійські обстріли перетворюють поля на місячний пейзаж і можуть серйозно зашкодити окремим популяціям сірих хом’ячків. Окопні траншеї створюють для дрібних ссавців пастки. Мінімум двічі в траншеях зафіксували цей вид: в одному випадку українські військові витягли хом’ячка зі свого окопу та пустили на волю, в іншому — російський солдат убив і повісив мертве тіло тварини на гілку.
- В Україні сліпачок звичайний знаходиться під охороною, і приблизно 90 % його популяції розташовано в Криму, 5 % – у Херсонській та Запорізькій областях, ще 5 % – у Луганській. Навесні та влітку 2022 року 99 % усіх популяцій перебувало на окупованих територіях, причому єдина популяція поза окупованими територіями була поблизу Нікополя в Дніпропетровській області, який досі зазнає руйнівних бомбардувань. Пізніше контрнаступ звільнив усі популяції сліпачка на захід від Дніпра. У місцях точилися запеклі бої, колонії були невеликими і могли постраждати або навіть зникнути через вибухи та будівництво укріплень і траншей.
- Багато видів дрібних ссавців, що охороняються, мають фрагментарне поширення, займаючи невеликі та ізольовані колонії. Чим менша колонія, тим більша ймовірність її знищення під час війни. Більші снаряди та ракети можуть легко знищити цілу колонію деяких видів одним вибухом. Траншеї становлять загрозу майже кожному виду дрібних ссавців, що охороняється. Присутність багатьох озброєних людей, які живуть у надзвичайному стресі, може призвести до безпричинних вбивств багатьох тварин. Деградація оселищ є постійною загрозою. Час покаже, а моніторинг триває.
Птахи
У матеріалі “Війна обриває крила: як бойові дії впливають на птахів” журналістка видання “Екорайон” зібрала думки орнітологів різних міст України. Wownature виокремили основне:
- Олександр Пономаренко – орнітолог з Дніпра, старший науковий співробітник природного заповідника "Дніпровсько-Орільський" – називає основні загрози для птахів під час війни: загибель від прямого ураження осколками чи зброєю; загибель від впливу вибухової хвилі; пожежі, які руйнують гнізда з кладками яєць та пташенятами.
- Початок великої війни в Україні також збігся із поверненням птахів з теплих країв, вони могли загинути на місцях відпочинку та живлення від обстрілів, зіткнень з ворожими літаками. Через зменшення птахів у містах (як-от Маріуполь) зросте кількість шкідливих для людини комах.
- Орнітолог Максим Височин із Краматорська каже, що потужні артилерійські обстріли, ракети, реактивні системи залпового вогню можуть знищити, а можливо, і вже знищили найбільші лісові соснові масиви Донеччини, де мешкали денні хижі птахи. Деякі з пернатих, нажахані вибухами, залишили свої гнізда.
Продовжуємо аналізувати публікації про вплив російської воєнної агресії на українську природу.
Переможемо разом.