Як за останні 30 років змінився стан Чорного моря?

Щоб «лікувати» наше Море, спочатку слід правильно поставити йому діагноз. У цьому нам допоможуть дослідження, які виконує Український науковий центр екології моря спільно з проектом EMBLAS. Вони встановити такі тенденції:

Сезонне «цвітіння» синьо-зелених водоростей, або евтрофікація. Останні 20 років спостерігається позитивна тенденція до зниження рівня «цвітіння» синьо-зелених водоростей. Такі висновки зроблені за показниками індексу TRIX – показує рівень евтрофікації морських вод, та індексу BIST – показує рівень впливу евтрофікації на всю товщу морських вод.

Морське сміття та забруднення пластиком. Цей показник почали вимірювати лише нещодавно. Наразі кількість сміття в Чорному морі становить 90 одиниць на 1 км2. І це вдвічі більше, ніж у Середземному морі. На жаль, ця тенденція є негативною, адже щогодини у Чорне море з великими річками приноситься від 6 до 50 елементів сміття. Кількість сміття в Чорному морі зростає.

Глибина розташування сірководневого прошарку. Як відомо, 90 % обсягу Чорного моря – це сірководень. За останні 30 років цей прошарок збільшився на 20 м. Уявіть, що зараз в центрі Чорного моря глибина прошарку з киснем складає лише 54 м.

Кількість дельфінів. За останні 20 років популяції чорноморських дельфінів – афаліни, білобочки та морської свині не зменшилися. Наразі там мешкає 253 тисячі дельфінів.

Хімічне забруднення. Метали, пестициди, фармацевтичні препарати, промислові забрудники, засоби побутової хімії тощо. Загалом виявлено 124 кандидати у специфічні речовини-забрудники Чорного моря. За сприяння проекту EMBLAS хімічний стан моря постійно досліджують з 2016 року. Маємо такі результати:

  • Дельта Дунаю та Дунайський масив, Дніпро-Бузький лиман – показники погіршилися;
  • Дністровська затока – хімічний стан залишається задовільним;
  • Кінбурнська коса – показники покращилися;
  • Від Дністровської до Одеської затоки і від неї до Тендровської затоки – хімічний стан покращився.
  • Зона змішування вод північно-західного шельфу Чорного моря із водами його центральної відкритої глибоководної частини – хімічний стан залишається задовільним.

Інвазивні види. Кількість не «рідних» для Чорного моря видів, які можуть нашкодити морю – зростає. Новий метод аналізу залишків ДНК живих організмів показав присутність у Чорному морі нових середземноморських видів – монровійської риби-хірурга, червоної баракуди, риючого бичкатощо.

Усі ці дані стануть основою для розробки Програми заходів з покращення стану Чорного моря.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Новини

Побачити та спробувати: у національному парку «Гуцульщина» відкрили музейно-креативний простір «Гуцульська світлиця»

2023 року працівники національного природного парку «Гуцульщина» створили сучасний музейно-креативний простір «Гуцульська світлиця». Музейний, бо в ньому можна оглянути косівську кераміку, різьбу по дереву, ткацькі вироби, писанки, гуцульський стрій і прикраси, які виготовили сучасні майстри. Креативний, бо там проводять майстерки. Ви зможете навчитися:

  • Без категорії
  • Мандри

Ековолонтерство, нетворкінг, всесезонний туризм: чому українці їздять у національні парки

Довкола подорожей національними природними парками України є багато упереджень. Щоб їх спростувати, ми вирішили поспілкуватися з людьми, які обирають національні природні парки для мандрівок. І переконати українців, що подорожувати не страшно.

  • Без категорії
  • Мандри
  • Наука

Біленький пісок, утеплений будинок і 1400 км по добрій дорозі: як блогер Євгеній Довгалюк їздив у Шацький нацпарк

Екоактивіст, дослідник природи озера Супій на Київщині Євгеній Довгалюк поставив собі за мету об’їхати всі національні парки України та розповісти про свої мандри. У жовтні він разом із командою відвідав Шацький національний природний парк — і ми розпитали Євгенія про цю поїздку.

  • Мандри
  • Без категорії

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: