У 2020 р. в природному заповіднику “Медобори” до 30-річчя від часу його створення проведено наукову онлайн-конференцію “Природа Поділля: вивчення, проблеми збереження“, на якій представлено 68 матеріалів оригінальних наукових досліджень сучасного стану біорізноманіття Поділля, Західної та Центральної України, результатів його моніторингу, созології і охорони та актуальні питання екологічної освіти.
Витоки охорони природи Медоборів сягають початку ХХ століття. Багатство рослинного і тваринного світу цієї частини Товтрового пасма, званого Медоборами, здавна привертало до себе увагу європейської та вітчизняної наукової спільноти. Оцінкою унікальності цієї території стало створення на г. Гостра в далекому 1910 році ботанічного резервату, який офіційно проіснував до 1939 року, зберігши тут надзвичайно цінні степові ценози. Тривала робота українських науковців дала можливість підготувати наукове обґрунтування та всі необхідні матеріали для створення природного заповідника “Медобори” у 1990 році.
Сучасна територія заповідника – найбільш збережений відтинок Товтрового пасма – унікальне утворення середньо- та верхньоміоценового періодів. Завдяки специфічним умовам формування заповідник до сьогодні зберігає прижиттєве положення та природну структуру давніх морських організмів – рифоутворювачів. Саме тому Товтрова гряда є одним із найцінніших геологічних об’єктів Європи.
У цьому регіоні високий рівень біотичного різноманіття й унікальні типи ландшафту. На вивчення та встановлення особливостей біології, розвитку, поширення видів та їх охорони, вивчення раритетної компоненти та напрацювання заходів і методів з їх збереження спрямована робота колективу заповідника.
За 30 років існування у “Медоборах“ здійснено значні напрацювання з охорони та збереження цінних ландшафтів, рідкісних представників флори і фауни. Тут охороняється більш як 2300 видів рослин та грибів, а також понад 2500 видів тварин. З них серед видів, які підлягають охороні в Україні, та відповідно до чинних в Україні міжнародних природоохоронних договорів, є 48 видів рослин і грибів та 281 вид тварин. За результатами досліджень та отриманих даних розробляються наукові основи збереження рідкісних видів флори і фауни, а також рекомендації щодо збереження степових екосистем заповідника.
У збірнику “Природа Поділля: вивчення, проблеми збереження“ наведено узагальнення багаторічних наукових досліджень на наукових полігонах на теренах заповідника. Зокрема:
Флористичні особливості геоботанічних профілів природного заповідника “Медобори“ (Баранчук Галина, Семенович Наталія) – наведено флористичний склад двох геоботанічних профілів природного заповідника “Медобори“ та зроблено аналіз динаміки та стану популяцій десяти видів рослин, занесених до Червоної книги України, що зростають в межах пробних площ.
Характеристика дубових деревостанів природного заповідника “Медобори“ (Бачинська Уляна) – охарактеризовано ліси з домішками дуба звичайного, які є переважаючим типом деревостанів у природному заповіднику “Медобори“. Проаналізовано основні таксаційні показники дуба звичайного на пробних площах, зроблено віковий аналіз досліджуваних деревостанів. Загалом дубняки характеризуються високою продуктивністю, ростуть за першим і вище першого бонітетом, більшість деревостанів високоповнотні.
Кліматичні особливості природного заповідника “Медобори” (Бугальська Ірина ) – наведено аналіз основних метеопоказників метеорологічного поста у природному заповіднику “Медобори“. Досліджено динаміку зміни середньодобової, мінімальної, максимальної температури повітря та атмосферних опадів, встановлено кліматичні особливості місяців за період 2006-2019 рр.
Наґрунтова мезофауна привершинних ясеничників природного заповідника “Медобори“: чисельність, динаміка, причини змін (Капелюх Ярослав) – проведено аналіз чисельності наземної мезофауни товтрового привершинного ясеничника за 18 років досліджень. Встановлено основні групи безхребетних та простежено динаміку їх потрапляння в пастки, залежність від зміни структури лісостану, погодних умов та тривалості сезонів. Вивчено періодичність зростання чисельності найбільш поширених груп безхребетних у привершинних ясеничниках залежно від вікових змін деревостану та погодних умов. Виявлено групи безхребетних, чисельність яких в цьому ценозі зменшується або зникає.
Орнітонаселення незаліснених схилів товтр природного заповідника “Медобори“ (Капустинський Арсен) – наведено аналіз зміни орнітофауни під час сукцесії схилів товтр за 10-річний період досліджень. Встановлено кількісний і домінантний склад птахів, чисельність та динаміку їх щільності і особливості змін залежно від стану зімкнення чагарників, а звідси й зміни кормності та умов гніздування.
Стан популяцій деяких видів Orchidaceae на постійних пробних площах у природному заповіднику “Медобори“ за останнє десятиріччя (Козира Леся) – наведено дані щодо стану популяцій видів Orchidaceae на постійних пробних площах, які закладені у заповіднику “Медобори“. Проаналізовано результати досліджень за станом популяцій Cypripedium calceolus L., Epipactis heleborine L., Listera ovata L., Neottia nidus-avis L., Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb., Сephalanthera damasonium (Mill.) Druce.) за останнє десятиріччя.
Музей природи природного заповідника “Медобори“ та його роль в освітній діяльності (Мурська Ірина) – подано історію створення та експозиції музею природи природного заповідника “Медобори“, розкрито його освітньо-виховну функцію, описано можливості використання музею для здійснення профорієнтаційної та просвітницької роботи серед відвідувачів.
Екологічна освітньо-виховна робота природного заповідника “Медобори“ (Мурська Оксана) – розглянуто основні напрями, форми та методи екологічної освітньо-виховної роботи природного заповідника “Медобори“.
Види, занесені до Червоної книги України, природного заповідника “Медобори“ в Центрі даних “Біорізноманіття України (Різун Володимир, Оліяр Галина, Капелюх Ярослав, Щербаченко Тарас) – наведено перелік видів, занесених до Червоної книги України, зареєстрованих на території природного заповідника “Медобори“, їх поширення і агрегацію на території заповідника.
Динаміка чисельності земноводних і плазунів у природному заповіднику “Медобори“ (Слободян Руслана, Семенович Наталія, Мурська Мар’яна, Добривода Іван) – наведено характеристику батрахо- та герпетофауни заповідника та встановлено основні тенденції чисельності в межах двох облікових маршрутів за період з 2007 по 2019 рр.
Матеріали конференції оформлені у вигляді збірника, з яким можна ознайомитися за посиланням