Нові для науки гриби і 6 найцікавіших тез конференції про проблеми довкілля

Автор: FB Олександр Акулов

Пропонуємо найцікавіші тези міжнародної конференції "Актуальні проблеми дослідження довкілля", яка відбулася на базі Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка 25-27 травня. У рамках конференції відбулося виїздне засідання в Гетьманському національному природному парку. Це вже дев'ята конференція, і стає традицією виїзд науковців до Гетьманського національного природного парку. Сумський педагогічний університет є науковим куратором Гетьманського парку, науковці університету проводять на його території дослідження та діляться їх підсумками на таких заходах.

1. Про нові відкриття

Гетьманський національний природний парк відзначається витягністю і фрагментованістю, до його складу не увійшли ліси і балки. А в них – високе різноманіття грибів. Втім, це не завадило на території Гетьманського парку виявити два нові для науки види Hypomyces gamsii Crous & Akulov та Stylonectria hetmanica Akulov, Crous & Sand.-Den., nom. Prov.

Видова назва останнього походить від назви Гетьманського парку, – Олександр Акулов, кандидат біологічних наук, Заслужений працівник освіти України; доцент кафедри мікології та фітоімунології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Невідомі досі науці гриби

2. Про співпрацю

В Україні є багато прикладів, коли громади з власної ініціативи намагаються допомагати в розвитку заповідних територій – організовують мистецькі заходи на їх підтримку, розміщують інформаційні стенди, навіть організовують візит-центри або видають книги, – Сергій Панченко, доктор біологічних наук, доцент, начальник науково-дослідного відділу Гетьманського парку.

3. Про актуальність збереження лук

Дуже важливо для них викошування та випасання. При цьому важливо дотримуватися норм кількості худоби на площу або термінів сінокосіння. Як не дивно, але різноманіття птахів зростає, коли луки регулярно використовуються, а особливо коли чергуються з водоймами та перелісками, – Микола Книш, кандидат біологічних наук, доцент, заступник начальника науково-дослідного відділу Гетьманського парку.

Річка Ворскла

4. Про річку Ворсклу

Вона на собі відчуває зміни клімату та вплив господарської діяльності людини. Перерозподіл опадів, тенденцію до посилення кількості сильних злив на фоні тривалих періодів посух. Посиленню ерозії та замуленню річки сприяє висока розорюваність басейну Ворскли. Тому важливо зберігати прибережні заплавні землі – невеличкий буфер для річки. Після виступу порушили тему причин повені в Охтирці два роки тому – проблема річок є дуже актуальною для мешканців, – О. Данильченко, кандидат географічних наук, доцент кафедри загальної та регіональної географії Сумського державного педагогічного університету  А.С. Макаренка, науковий співробітник Гетьманського парку.

5. Про рідкісних риб Ворскли

Всього за останні роки зареєстровано 26 видів риб. Бракує надійних даних, щоб оцінити стан популяції холоднолюбів стерляді та миня. Загалом добре представлені рідкісні види, що полюбляють ділянки із швидкою течією – бистрянка руська та ялець, занесені до Червоної книги. В цілому різноманіття риб Ворскли високе, річка в межах Гетьманського парку є достатньо придатною для забезпечення їх високої чисельності, – Юлія Куцоконь, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, старший науковий співробітник Гетьманського парку.

6. Про бджіл

Одна із загроз – розорювання ділянок природної рослинності, застосування отрутохімікатів, – О. Дугіна, науковий співробітник Гетьманського парку.

 Що ми робимо з цими проблемами?

Науковці разом із командою парку напрацьовують рішення, аби загрози максимально мінімізувати. В найближчих планах науковців – обстеження русла Ворскли і виявлення критичних ділянок в околицях Охтирки, проведення тижня іхтіології та початок поглибленого дослідження заплавних лук з метою оптимізації їх використання. Всі роботи виконуються з прицілом на розробку нового проєкту організації території парку.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Новини

Стежка для бьордвочингу в Нижньодністровському національному парку: як доїхати

У цьому матеріалі зібрали поради бьордвочерів Ігоря Вєтохіна, Олександра Бурковського та Сергія Ковальова про досвід птахоспоглядання на стежці "Шепіт заплав".

  • Птахи
  • Без категорії
  • Мандри

Човном пересувалися більше, ніж машиною: експедиція в національний парк «Прип’ять-Стохід»

Парк межує з Білоруссю, лежить у прикордонній зоні. З Києва ми їхали 6 годин чудовою варшавською трасою (автошлях E373. — Ред.). Після Маневичів треба повернути на північ і їхати до Любешева

  • Без категорії
  • Мандри

Святогірські спалені сосни. Репортаж з національного парку на лінії фронту

Від початку повномасштабного вторгнення росіян Сергій Ковальов працює як воєнний кореспондент, тому часто буває в зоні бойових дій. Наприкінці лютого — початку березня 2024 року він повернувся з поїздки на Схід, зокрема з території національного природного парку «Святі гори» Донецької області. Публікуємо його текст про цю поїздку.

  • Війна
  • Без категорії

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: