Шафрани, що квітнуть восени

Шафран – рослина добре відома всім, навіть тим, хто зовсім не цікавиться ботанікою чи квітникарством. Переважно люди зустрічають ранньовесняні шафрани. Однак, зустрічаються і такі, що квітнуть восени. Це шафран банатський.

Ця рослина належить до родини півникових та занесена до Червоної книги України зі статусом «вразливий». Росте на території Карпатського біосферного заповідника та зустрічається у Долині нарцисів та Юлівських горах.

У жовтні масове цвітіння шафрану банатського можна побачити на колекційній ділянці дендропарку центральної садиби заповідника. На сьогодні нараховує близько 50 екземплярів.

Поширення та місцезростання:

  • ареал охоплює Східні (Україна) та Південні (Румунія) Карпати;
  • походить із Середземномор’я і в нашій країні росте тільки на Закарпатті: трапляється у межах Вулканічного хребта (південні схили у Виноградівському районі та Хуст-Солотвинської западини (передгір’я між містом Хустом і смт. Буштино, Тячівського району Закарпатської області);
  • поселяється у дубових та дубово-грабових лісах, серед чагарників;
  • цвіте у вересні-жовтні; навесні утворює коробочки, в яких дозріває до 30 насінин; плодоносить у червні; розмножується насінням та вегетативними способами;
  • насіння розповсюджується шляхом саморозкидання та за допомогою мурах.

Шафран банатський хоча і менше терпить від антропогенних чинників, оскільки поблизу його місцезростань великих населених пунктів немає, але належить до вимираючих і потребує цілковитої охорони.

Ботаніки Карпатського біосферного заповідника вивчають можливості розмноження цього виду, зокрема для відновлення його ареалів у природі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про парк

Новини

Стежка для бьордвочингу в Нижньодністровському національному парку: як доїхати

У цьому матеріалі зібрали поради бьордвочерів Ігоря Вєтохіна, Олександра Бурковського та Сергія Ковальова про досвід птахоспоглядання на стежці "Шепіт заплав".

  • Птахи
  • Без категорії
  • Мандри

Човном пересувалися більше, ніж машиною: експедиція в національний парк «Прип’ять-Стохід»

Парк межує з Білоруссю, лежить у прикордонній зоні. З Києва ми їхали 6 годин чудовою варшавською трасою (автошлях E373. — Ред.). Після Маневичів треба повернути на північ і їхати до Любешева

  • Без категорії
  • Мандри

Святогірські спалені сосни. Репортаж з національного парку на лінії фронту

Від початку повномасштабного вторгнення росіян Сергій Ковальов працює як воєнний кореспондент, тому часто буває в зоні бойових дій. Наприкінці лютого — початку березня 2024 року він повернувся з поїздки на Схід, зокрема з території національного природного парку «Святі гори» Донецької області. Публікуємо його текст про цю поїздку.

  • Війна
  • Без категорії

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: