Конвенція про спадщину

Конвенція про спадщину

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО, яку ратифіковано Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.10.88 № 6673-XI (6673-11), є міжнародним договором, який був підписаним з метою сприяння охороні, збереженню та популяризації культурної і природної спадщини.

В Україні Координація діяльності на виконання Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини є одним з головних завдань Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, яка діє при МЗС України.  Головним центральним органом виконавчої влади, що відповідає за організацію робіт у рамках Конвенції, є Міністерство культури та інформаційної політики України, тоді як Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідає за природоохоронний напрям Конвенції.

При Конвенції створена система органів, які відповідають за реалізацію Конвенції, зокрема, це: Комітет всесвітньої спадщини, Бюро Комітету всесвітньої спадщини, Секретаріат Комітету всесвітньої спадщини та Центр всесвітньої спадщини.

Комітет всесвітньої спадщини затвердив і за потреби поновлює Настанови, що регулюють виконання Конвенції про охорону всесвітньої спадщини. 

Включення об’єкта до Списку всесвітньої спадщини має пройти наступні етапи: 

1. Попередній список (Tentative List) 

Першим кроком до включення об’єкта-претендента, який на думку держави відповідає критеріям всесвітньої спадщини, до Списку всесвітньої спадщини є обов’язкове включення об’єкта до Попереднього списку претендентів на визнання всесвітньою спадщиною. 

На сьогодні у Попередньому списку від України зазначено 17 об’єктів-претендентів, серед яких з природних об’єктів-претендентів лише "Національний степовий біосферний заповідник "Асканія-Нова".

• Archaeological Site “Stone Tomb” (11/08/2006)
• Astronomical Observatories of Ukraine (30/01/2008)
• Bagçesaray Palace of the Crimean Khans (07/07/2003)
• Complex of the Sudak Fortress Monuments of the 6th - 16th c. (12/03/2007)
• Cultural Landscape of “Cave Towns” of the Crimean Gothia (24/09/2012)
• Cultural Landscape of Canyon in Kamenets-Podilsk (13/09/1989)
• Dendrological Park “Sofijivka” (20/06/2000)
• Derzhprom (the State Industry Building) (27/04/2017)
• Historic Center of the Port City of Odessa (06/01/2009)
• Historic Centre of Tchernigov, 9th -13th centuries (13/09/1989)
• Kyiv: Saint Sophia Cathedral with Related Monastic Buildings, St. Cyril's and St. Andrew's Churches, Kyiv-Pechersk Lavra (extension of Kyiv: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kyiv-Pechersk Lavra) (26/01/2009)
• Mykolayiv Astronomical Observatory (12/03/2007)
• National Steppe Biosphere Reserve “Askaniya Nowa” (13/09/1989)
• Tarass Shevtchenko Tomb and State Historical and Natural Museum - Reserve (13/09/1989)
• The historical surroundings of Crimean Khans’ capital in Bakhchysarai (24/09/2012)
• Trading Posts and Fortifications on Genoese Trade Routes. From the Mediterranean to the Black Sea (16/09/2010)
• Tyras - Bilhorod (Akkerman), on the way from the Black Sea to the Baltic Sea (22/07/2019)

Українською мовою ці об'єкти називаються так:

Археологічний об’єкт "Кам'яна могила" (08.11.2006)

Астрономічні обсерваторії України (30.01.2008)

• Бахчисарайський палац кримських ханів (07.07.2003)
• Комплекс пам’яток фортеці Судак VI - XVI ст. (12.03.2007)
• Культурний пейзаж "Печерні міста" Кримської Готії (24.09.2012)
• Культурний ландшафт Каньйону в Кам’янці-Подільському (13.09.1989)
• Дендрологічний парк "Софіївка" (20.06.2000)
• Держпром (Державний промисловий будинок) (27.04.2017)
• Історичний центр портового міста Одеси (01.06.2009)
• Історичний центр Чернігова, IX-XIII століття (13.09.1989)
• Київ: Софійський собор з монастирськими спорудами, церкви Св. Кирила та Андрія, Києво-Печерська лавра (у рамках розширення об’єкта "Київ: Софійський собор та монастирські споруди, Києво-Печерська лавра") (26.01.2009)
• Миколаївська астрономічна обсерваторія (03.12.2007)
• Національний степовий біосферний заповідник "Асканія-Нова" (13.09.1989)
• Могила Тараса Шевченка та Державний історико-природничий музей-заповідник (13.09.1989)
• Історичне оточення столиці кримських ханів у Бахчисараї (24.09.2012)
• Торгові пости та укріплення на генуезьких торгових шляхах від Середземного до Чорного моря (16.09.2010)
• Тирас - Білгород (Аккерман), на шляху від Чорного моря до Балтійського моря (22.07.2019)

2. Номінація

Після подачі формуляру до включення об’єкта до Попереднього списку державам рекомендується розпочати підготовку номінаційного досьє, яке повинно бути повним та включати всі необхідні документи та картографічні матеріали. Додатково під час підготовки є можливість звернутися до Центру всесвітньої спадщини, який надає поради та посильну допомогу в підготовці номінації. Підготовлена номінація подається до Центру всесвітньої спадщини, який в подальшому передає його на розгляд відповідних дорадчих органів для його оцінки.

3. Дорадчі органи 

Номінований об’єкт оцінюється незалежно двома дорадчими органами, уповноваженими Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини: Міжнародною радою з питань пам’яток та місць (ICOMOS) та Міжнародним союзом охорони природи (IUCN), які, відповідно, надають Комітету зі світової спадщини оцінку номінованим культурним, природним та змішаним (культурно-природним) об’єктам. Третім дорадчим органом є Міжнародний центр з вивчення збереження та реставрації культурних цінностей (ICCROM), міжурядова організація, яка надає Комітету експертні поради щодо збереження культурних пам'яток, а також щодо навчальної діяльності.

4. Комітет всесвітньої спадщини

Після того, як об’єкт було номіновано та оцінено, Комітет всесвітньої спадщини повинен ухвалити остаточне рішення щодо його включення до Списку всесвітньої спадщини. Раз на рік цей комітет збирається для вирішення питань, які об’єкти будуть внесені до Списку всесвітньої спадщини. Він також може відкласти ухвалення рішення та вимагати надання додаткової інформації про об’єкт у держав-учасниць.

5. Критерії відбору

Для включення до Списку всесвітньої спадщини об’єкти (properties) повинні володіти видатною універсальною цінністю і відповідати принаймні одному з десяти критеріїв:

1. бути шедевром людського творчого генія;
2. свідчити про значний обмін впливів під час певного періоду чи на певному культурному просторі на розвиток архітектури чи технології, монументального мистецтва, планування міст чи створення ландшафтів;
3. бути єдиним чи хоча б винятковим свідченням культурної традиції або живої чи вже зниклої цивілізації;
4. бути видатним прикладом якогось типу будівель, архітектурних чи технологічних ансамблів або ландшафтів, що ілюструють один чи декілька значущих періодів історії людства;
5. бути видатним прикладом заселення чи заволодіння територією традиційних представництв культури (чи культур), зокрема, коли вона стає уразливою під впливом безповоротних змін;
6. бути прямо чи матеріально пов’язаною з існуючими подіями або традиціями, ідеями, віруваннями, творами мистецтва й літератури, які мають виключне універсальне значення (Комітет вважає, що цей критерій може бути підставою для внесення в Список лише за виняткових обставин та у поєднанні з іншими культурними або природними критеріями);
7. представляти природні явища чи простори, що мають природну красу і виняткове естетичне значення;
8. бути визначними характерними прикладами важливих етапів історії землі, включаючи існування життя, геологічні процеси, що відбуваються під час розвитку земних форм чи геоморфічних або фізіографічних елементів, що мають важливе значення;
9. бути визначними характерними прикладами екологічних і біологічних процесів, що відбуваються під час еволюції та розвитку екосистем і общин земних, водних, берегових і морських рослин та тварин;
10. містити найбільш показові та найбільш важливі для збереження "in situ" біологічного розмаїття природні ареали, включаючи ті, де виживають види, які перебувають під загрозою і мають виключне універсальне значення з точки зору науки чи збереження.

На сьогодні Україна як держава представлена 7 об’єктами всесвітньої спадщини з 1121 об’єкта у світі:

• Kyiv: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kyiv-Pechersk Lavra
• L'viv – the Ensemble of the Historic Centre
• Struve Geodetic Arc *
• Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe *
• Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans
• Ancient City of Tauric Chersonese and its Chora
• Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine *

Українською мовою ці об'єкти називаються так:

• Київ: Софійський собор та споріднені з ним монастирські споруди, Києво-Печерська лавра
• Львів - Ансамбль історичного центру
• Геодезична дуга Струве *(транснаціональний об’єкт)
• Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи *(транснаціональний об’єкт)
• Резиденція митрополитів Буковини та Далмації
• Стародавнє місто Таврійського Херсонесу та його Хора
• Дерев'яні Церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні *

Єдиний національний об’єкт природної спадщини – "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" (залінкувати з розділом Оберігаємо/Всесвітня природна спадщина) (Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions in Europe)  – спільна номінація 12-ти європейських країн. Цей об’єкт був включений до Списку на основі критерію 9. 

Менеджмент об’єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" 

Схема управління – об’єкт природної спадщини "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи"

Для управління об’єктом була сформована Інтегрована система менеджменту (Integrated Management System), що містить Спільний менеджмент-комітет (Joint Management Committee), Національну наглядову раду (National Steering Group), Менеджментові панелі для участі стейкхолдерів (Management Panels for stakeholder participation). 

Спільний менеджмент-комітет, як основний орган управління об’єктом всесвітньої спадщини "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи", включає до свого складу представників Міністерств захисту довкілля країн-учасниць, відповідних природоохоронних установ та експертів. Менеджмент-комітет здійснює координацію управління складовими частинами об’єкта, сприяє та спрямовує діяльність національних керівних комітетів та груп. Насамперед ідеться про розробку і реалізацію спільних транснаціональних планів моніторингу, дослідницьких програм і проєктів, навчання та підвищення кваліфікації фахівців, які забезпечують збереження та дослідження складових частин об’єкта. Важливим завданням менеджмент-комітету є також контроль за станом збереження та підготовка звітності перед Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про стан транскордонної серійної спадщини загалом.

Охорона об’єктів всесвітньої природної спадщини відповідно до національного законодавства

Українські складові частини об’єкта всесвітньої спадщини "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" охороняються відповідно до національного законодавства, насамперед Закону України "Про природно-заповідний фонд України", включені до заповідних зон Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків Ужанського, "Зачарований край", "Синевир" і "Подільські Товтри", є ділянками природних заповідників "Ґоргани" і "Розточчя". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 892-р.  затверджено План заходів щодо збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" та сталого розвитку прилеглих до нього територій. 

Більше інформації про серійний об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" можна дізнатися за посиланням. 

Знайомство зі складовими частинами об’єкта всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО в Україні

Детально ознайомитися з українськими складовими частинами транснаціонального серійного об’єкта всесвітньої природної спадщини "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" можна під час відвідування природоохоронних територій, де вони охороняються, а також у режимі онлайн на відповідних вебсайтах цих територій або на гілці нашого сайту (залінкувати з розділом Оберігаємо/Всесвітня природна спадщина). 

Станом на сьогодні екологічні стежки чи туристичні маршрути, які орієнтовані на демонстрацію складових частин Спадщини, функціонують на території Карпатського біосферного заповідника (загалом 9), природного заповідника "Ґорґани" (1), національних природних парків Ужанський (1), "Зачарований Край" (2) і "Синевир" (1). З умовами їх відвідування Ви можете ознайомитися на вебсайтах відповідних заповідників і парків. Там також можна отримати іншу корисну інформацію, зокрема щодо добирання, проживання, правил поведінки на територіях установ ПЗФ, замовити екскурсію з кваліфікованим гідом або отримати інформаційний супровід.

Для інших природоохоронних територій, де є складові частини Спадщини, екологічні стежки і туристичні маршрути перебувають на етапі проєктування чи облаштування. Це стосується насамперед національного природного парку "Подільські Товтри" і природного заповідника "Розточчя".

Ще однією формою безпосереднього знайомства зі складовими частинами є відвідування візит-центрів, які або повністю, або частково присвячені темі всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. На сьогодні такі візит-центри працюють лише в Карпатському біосферному заповіднику ("Букові праліси Угольки", Музей екології гір). 

Передбачається, що спеціальні візит-центри чи розширені експозиції в існуючих незабаром будуть створені в природних заповідниках "Розточчя" і "Ґорґани", національних природних парках "Подільські Товтри", "Зачарований Край", "Синевир" і Ужанський.

Відомості про Спадщину представлені також на інформаційних стендах, встановлених на території установ природно-заповідного фонду. Як правило, вони розташовані безпосередньо біля відповідних складових частин і містять їх характеристику разом із картографічними матеріалами.

Темі Спадщини присвячені також друковані видання й роздаткові матеріали, асортимент яких розширюється з року в рік. Ознайомитися з ними або придбати їх можна на вебсайтах відповідних установ природно-заповідного фонду.

Окремі установи природно-заповідного фонду створили відеофільми і/або фотоальбоми про складові частини Спадщини, які охороняються на їх територіях. Ознайомитися з ними можна на вебсайтах зазначених вище установ природно-заповідного фонду або за посиланнями, що подаються нижче.