Андрій Хрутьба: якщо ми не зберігаємо нашу природу, то заради чого ми воюємо?

Коли почалася велика війна, Андрій Хрутьба виконував обов’язки директора Голосіївського національного природного парку (м. Київ). Нині він захищає Україну в складі 67 окремого стрілецького батальйону. Попри війну, вважає Андрій, у країні має розвиватися внутрішній туризм. Відвідуючи національні природні парки, українці допомагають науковцям зберігати природу та підтримувати наших захисників — які  боронять наше довкілля, культуру.

Зберігати природу Києва

Андрій — киянин. Навчаючись у школі, він відвідував екологічний гурток. Згадує, що спочатку ходив туди, щоб спілкуватися з дівчатами, але зрештою перейнявся ідеєю збереження довкілля:

— Я сам із ДВРЗ (столичний мікрорайон поблизу Дарницького вагоноремонтного заводу. — Ред.). Це заводський мікрорайон, але біля лісу. Ліс для нас є важливим, сакральним місцем. Місцеві там часто відпочивають і прибирають за тими, хто погано відпочиває.

Разом з іншими гуртківцями Андрій проводив екологічні уроки в київських школах, тому коли його запросили в Голосіївський НПП працювати в екологічній освіті («робити те, що ти й робиш, але за це ще і платять зарплату»), Андрій погодився:

Коли під час роботи я дізнався про територію, специфіку парку, то мене вразило, наскільки це унікальна можливість зберігати природу. Можна знайти оптимальний варіант, формати — щоб було добре й людям, і природі. У такому великому місті, як Київ, я вважаю це надважливим.

З одного боку, розташування в Києві означає для парку постійний потік відвідувачів. З другого — ставить перед ним складне завдання постійного опору зацікавленим у природних багатствах парку особам і підприємствам. Щоб витримувати цю боротьбу, Андрій тримає на думці, що займається важливою справою для себе і для майбутніх поколінь, і згадує досвід життя далі від природи, коли працював в офісі:

У мене був період, коли я не був у парку десь рік. І мені дуже не подобалося — там немає чим дихати, купа народу, галас. У лісі дуже круто, це треба відчути. Коли розумієш важливість (природи. — ред.), тоді всі перепони — неможливість знайти крутих фахівців і мотивувати їх через низькі зарплати, бюрократичні питання — стають не такими великими й жахливими, як здавалися.

Як вплинула війна на Голосіївський НПП

Голосіївський національний природний парк лежить на правому березі Києва. Він складається з кількох відокремлених частин різного розміру, які розташовані в Голосіївському, Святошинському та Оболонському районах м. Київ. До складу парку входять лісові масиви, де навесні 2022 року базувалися військові та відбувалися бойові дії.

Мапа НПП "Голосіївський". Джерело: https://nppg.gov.ua/uk/ter-structure

У лютому, на початку весни Андрій залишався в парку. Тоді території загрожували пожежі, потрібно було вирішувати нагальні паркові справи. Під час нападу на Київ воєнна техніка перебувала й  у лісах парку, каже науковець, але наразі оцінити екологічний вплив бойових дій на територію неможливо, бо ліси Київщини нині заборонено відвідувати. Ще один удар по парку — через війну виїхала частина співробітників. Наступна проблема — фінансування: якщо доступу до лісу немає, парку ніяк заробити на рекреації.

З другого боку, Андрій визначає позитивний вплив від заборони на відвідування лісів (зокрема, належних до Голосіївського НПП) — у зменшенні антропогенного навантаження, яке науковець називає безмірним у Києві:

Коли багато людей приходить, відбувається ущільнення ґрунту, і віковим деревам уже важче. Кількість відвідувачів різко зменшилася, і це нашим звіряткам, пташеняткам і рослинності дуже сподобалося.

«Зараз я на посаді військовослужбовця ЗСУ»

2014 року, коли почалася війна, в Андрія щойно народилася донька, тому він не пішов на фронт. Однак волонтерив, спілкувався з активістами, які безпосередньо допомагали українським військовим, і тероборонцями. На початку лютого 2022 року Андрій підписав контракт із Силами ТрО.

Повномасштабна війна для нього не була сюрпризом, його родина мала план дій про цей випадок. Щойно після 24 лютого йому не вистачило зброї через кількість охочих захищати країну, тож Андрій став допомагати з гуманітаркою, годувати тих, хто потребував їжі, працював у парку. Коли ситуація стабілізувалася, записався в добровольче формування «Вільна Україна» та виконував завдання в межах Київської області:

Стоячи з автоматом як доброволець в 15 хвилинах від рідного дому, я зрозумів, що поки ми цю наволоч (російських військових. — Ред.) не виженемо, мій пріоритет буде зовнішній ворог.

Андрій мав вибір: лишатися на Київщині чи їхати в гарячі точки. Він обрав їхати, і зараз обороняє південь України. Перед від’їздом Андрій подбав про функціонування парку, найнявши професійних юристів для розв’язання земельних питань і закріпивши спеціалістів за напрямами освіти, науки, рекреації, охорони:

 

Правильний менеджмент — це правильні люди на правильних місцях, замотивовані на роботу. Це моє завдання як директора. Тому я дуже вдячний людям, які залишилися в парку та професійно себе проявили з лютого. Є певні цінності, є перевірені люди, є команда і є розуміння, що там (в парку. — Ред.).

Нині Андрій зідзвонюється з парком кілька разів на місяць, коли там потребують його поради, консультації (наприклад, щодо комунікації з міською владою) та для розв’язання стратегічних питань, як-от недоторканості та розширення заповідної території, прозорості фінансування парку, земельних питань:

Я зараз активно не займаюся парком, тому що це фізично неможливо. Якщо працювати на два фронти — ніде не буде результату. Долучаюся по екоосвітніх заходах, щоб перемкнутися — записуємо відео для дітей, акції, вебінари продумуємо.

Як нацпарку заробити кошти

Національний природний парк, каже Андрій, — це важлива інституція, адже можна налагодити роботу так, щоб парк заробляв кошти (зокрема на рекреації), які можна спрямувати на збереження довкілля.

Голосіївський НПП має свою специфіку, оскільки лежить у межах міста Київ, а отже, завжди має багато відвідувачів. Однак здебільшого поради природоохоронця застосовні для всіх нацпарків України.

Андрій покликається на досвід європейських, африканських і американських країн і каже, що можна заробити на обслуговуванні альтанок, кемпінгів — якщо вони зроблені правильно й у пріоритеті природоохоронний складник:

Ресторан, який уже є на території парку, платить за те, що він там розташований, а ми за ці кошти підтримуємо нашу охорону. Вона озброєна, вдіта й може пересуватися, фіксувати порушення. І це люди, які працюють, а не «відсиджують» свої години.

Андрій підсумовує: заповідну зону Голосіївського НПП науковці можуть утримувати завдяки коштам, які вони отримують із рекреації. Ще роботу парку підтримують такі джерела:

  • благодійні внески;
  • екоосвітня діяльність (тут ми розповідали про вдалі приклади такої роботи науковців): екскурсії, онлайн- та офлайн-лекції в парку та поза ним;
  • продаж сувенірної продукції (про інші ефективні ініціативи ми писали тут).

Нині, щоб підтримати парки, потрібно їх відвідувати, каже Андрій. Так ми розвиваємо внутрішній туризм, спілкуємося з людьми з різних регіонів, а це дає відчуття єдності:

Це важливо для економіки і для наших парків, будь-яких природоохоронних об’єктів. Якщо ви витрачаєте кошти як турист, це важливо для регіону й це дає змогу збільшити спроможність наших парків, а отже — зберігати нашу природу.

Після перемоги Андрій планує повернутися до збереження довкілля. Каже, для нього не важлива назва посади; має значення діяльність:

Якщо ми не зберігаємо нашу природу, то заради чого ми воюємо, що ми захищаємо? Природна й культурна спадщина — це одні з важливих елементів, які ми захищаємо. Якщо ми захищаємо, то маємо й оберігати. А отже, маємо підтримувати тих, хто робить це професійно. А підтримати можемо якраз подорожами!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Новини

Вилучені рибальські сітки — на допомогу ЗСУ

Співробітники Нижньодністровського національного природного парку придумали, як допомагати нашим захисникам та рятувати природу від забруднення водночас. Там роблять маскувальні сітки на основі рибальських тенет. Пониззя Дністра здавна було регіоном риболовлі. Місцеві жителі займаються цим промислом і сьогодні, кажуть у парку. Служба охорони Нижньодністровського веде контроль за дотриманням правил на території і вилучає незаконні знаряддя лову, […]

  • Без категорії
  • Війна

Навчання, конкурси, вакансії для природоохоронців

Друзі, зібрали цікаві події та можливості для вас. Анкети, петиції Greenpeace збирає підписи під петицією на захист лісів Карпат. Петиція адресована керівникам ЄС та лідерам карпатських країн, у тому числі України: https://cutt.ly/X1SScFr  Українське товариство охорони птахів / Закарпаття просить заповнити анкету про сову-сипуху в межах проєкту для збереженню сипухи на Закарпатті. Посилання на анкету: https://cutt.ly/S1SFher   […]

  • Без категорії

До зими готові. Ініціативи національних природних парків

До снігів і морозів wowлюди з нацпарків готуються завчасно: готують корм про тварин і пташок, ладнають ґрунти на наступний рік, прибирають територію. Подивимося, над чим працювали науковці на порозі цієї зими. 

  • Без категорії

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: