Конвенція про охорону дикої флори і фауни та середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) має додаток І "Види флори, що підлягають особливій охороні" і додаток ІІ "Види фауни, що підлягають особливій охороні" та додаток ІІІ "Види фауни, що підлягають охороні". Проте види не живуть самі по собі – вони утворюють певні угруповання, і для цього їм потрібні особливі природні умови. Для організації збереження угруповань видів та їх оселищ, яким загрожує зникнення, Бернська конвенція ухвалила Резолюцію 4, якою затвердила відповідний список, а також Резолюцію 6, якою затвердила список видів, що потребують спеціальних заходів зі збереження місць їх існування.