Окупація окупацією, а літопис має писатися. Науковці Дворічанського парку працювали під бойовими гелікоптерами

Дворічанський національний природний парк лежить у північно-східній частині Харківської області, у долині річки Оскіл. Його особливість — крейдяні пагорби, що тягнуться через усю територію. Північна межа парку проходить державним кордоном з РФ. А отже, під час повномасштабного вторгнення російських військ він з перших днів потрапив під окупацію. Упродовж вересня, коли українські військові гнали росіян з Харківщини, вони звільнили і територію парку. Ми поговорили з Володимиром Клетьонкіним, начальником наукового відділу НПП “Дворічанський”, про те, якими були останні 7 місяців для парку та співробітників. Навіть під час окупації люди продовжували наукову роботу.

Дворічанський НПП

Літопис має писатися

Природа продовжує жити навіть попри обстріли та окупацію. А отже, науковці теж працюють далі: спостерігають, аналізують, фіксують процеси — безупинно пишуть її літопис.

Тому, поки науковий відділ Дворічанського перебував на території парку, співробітники працювали. Володимир каже, що, виїжджаючи на територію парку, уже знали з колегою, у який час ідуть колони, де стоять патрулі й блокпости. 

Коли йшли гелікоптери, то ховалися по кущах, як зайці, щоб не викликати підозр і бажання на гашетку нажать, пульнуть з кулемета чи ракету запустить.

Знаючи, що росіяни можуть переслідувати людей з неба гелікоптерами, науковці намагалися не потрапляти їм на очі. Працювали в полі, проводили фенологічні спостереження (це аналіз явищ природи, пов'язаних із сезонними змінами кліматичних умов):

Ми ж на роботі, отримували зарплатню, то проводили збір польового матеріалу з ентомології (наука, що вивчає комах. — ред.). Мій колега ще й ботаніку добре знає, то він ще й ботанічні дослідження проводив. Літопис має бути, хоч і в усіченому вигляді.

Як співробітники парку переживали окупацію

Нині на території парку наукових співробітників немає: подекуди тривають бойові дії, землі заміновані. Під час окупації деякі працівники залишалися на місці; науковий відділ, який очолює Володимир, разом із керівництвом, фінансово-господарським відділом, інспекторами евакуювалися в середині вересня, коли почалися обстріли. Виїхати науковцям допомогли волонтери. Нині один співробітник парку знаходиться в селищі Дворічна; ще кілька людей можуть перебувати на окупованій території на лівому березі річки Оскіл.

Під час окупації працівники постановили собі якомога рідше з’являтися в офісі, щоб уникати росіян. Робочі питання вирішували телефоном, доки був зв’язок; потім — їздили одне до одного велосипедами. 

Перші місяці окупантам до парку діла не було; коли ж вони сформували колаборантську владу, то руки дійшли й до нього: стали вимагати установчі документи. На той момент частина співробітників евакуювалася, тож у парку сказали, що документи люди забрали із собою. Володимир згадує:  

Тоді вони (росіяни. — ред.) були дуже зайняті освітою, силовими структурами, то сказали, що поки не на часі, зачекає парк. Дякувати богу, до цього не дійшло.

Окупований парк
Окупований парк
Окупований парк

Територія деокупована, однак небезпечна

Втрати парку нині не рахують: зарано та небезпечно. У перший місяць після окупації росіяни забрали службове авто парку, полювали на дичину, у вересні зруйнували будівлю адміністрації. На території парку, зокрема в долині річки Оскіл та на крейдяних схилах, науковці не зафіксували пошкоджень. Однак їм не вдалося обійти всю територію парку: по-перше, росіяни заборонили відвідувати ліси; по-друге, територія вище за с. Кам’янка була вкрай небезпечною через скупчення окупантів — адже до російського кордону звідти лише 10 км. 

До початку бойових дій науковий відділ працював на свій страх і ризик. Ходили, де безпечно, і тропами, які натоптали безстрашні рибалки.

Сильно постраждали від авіанальотів та артударів ближні до парку населені пункти — Кам’янка, Дворічна. Яка там нині ситуація, відомо з поодиноких звісток: зв’язок наразі нестабільний. Люди масово евакуювалися через постійні обстріли; поза населеними пунктами небезпека ще більша, а отже, стан справ у парку уявити складно. Ба більше: про обстеження території найближчим часом теж поки не йдеться.

На щастя, Володимиру з більшістю колег вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію. Маємо сподівання, що шкоду, заподіяну парку, можна буде швидко виправити. Віримо в ЗСУ та чекаємо добрих звісток з фронту!

Дворічанський НПП під час окупації

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Новини

Залізнична романтика, цвітіння пізньоцвіта осіннього та ще 5 причин побувати восени в Ужанському нацпарку

Ужанський національний природний парк - Uzhanskyi National Nature Park розташований у Закарпатській області. Розповідаємо, чому ми любимо це місце і кличемо туди вас:

  • Без категорії
  • Мандри

Орендувати житло в національному парку. Ужанський

Якщо ви плануєте поїздку в гори, радимо зупинитися на ніч в одному з національних парків Карпатського регіону. Розповідаємо про будиночки, де можна заночувати та провести табір в Закарпатській області, в Ужанському парку.

  • Без категорії
  • Мандри

10 причин відвідати Яворівський національний природний парк

Літо минуло, а значить, у потязі чи автотранспорті вже не так спекотно й до національного природного парку комфортніше дістатися. Виїзд на природу — це гарний спосіб перепочити душею та перемкнути думки. У цьому дописі називаємо 10 причин, чому варто поїхати в Яворівський національний природний парк Львівської області.

  • Без категорії
  • Мандри

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: