Коні Пржевальського, ведмеді та бобри: найдивовижніші факти про Чорнобильську зону та заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – найбільший і наймолодший об’єкт природно-заповідного фонду України. Його створили у 2016 році, через тридцять років після аварії на ЧАЕС, на території Іванківського та Поліського районів Київської області в межах зони відчуження і зони обов'язкового відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1. Природа тут – справжній господар

У заповіднику – вражаюче біорізноманіття. Серед його унікальних природних ландшафтів зафіксовано майже 400 видів хребетних тварин, з яких 75 видів занесені до Червоної книги України.

2. Тут живуть близько 150 диких коней

За останні десятиліття в екосистемах зони відчуження  сталися суттєві зміни. Одна з найбільш помітних – поширення коней Пржевальського.  30 коней сюди завезли у 1998-99 роках з Біосферного заповідника "Асканія-Нова".

У 2007 році з’явилися повідомлення єгерів Поліського радіаційно-екологічного заповідника білоруської частини зони відчуження про появу на їх території перших коней Пржевальського, які перейшли з української частини зони. На сьогодні білоруські табуни диких коней налічують кілька десятків голів.

А в Україні їх вже 150.

3. Ще більше бобрів

Ще одна тварина, яка помітно впливає на ландшафтні екосистеми – бобер.  Їх кількість в зоні відчуження та зоні обов’язкового відселення суттєво зросла, і вони неабияк змінюють довкілля. Створюючи дамби, бобри регулюють водний режим на покинутих меліоративних каналах та місцевих водоймах.

4. У зоні відчуження з’явився ведмідь бурий

Звір, який ще століття тому був постійним мешканцем поліських лісів, а потім цілком зник з території, де стала активно господарювати людина. Сліди цього великого хижака почали систематично виявляти з 2010-го року. Пізніше бурі ведмеді стали потрапляти в об’єктив фотопасток. Проте й досі науковці не можуть стверджувати однозначно: він тут вже перебуває постійно чи лише заходить з білоруської частини зони відчуження.

5. Покинуті хати – для тварин

У зоні відчуження є унікальні оселища, які постійно або тимчасово використовують тварини протягом року. Це – будівлі колишніх населених пунктів. А колишні сільгоспугіддя перетворились на нетипові для Полісся відкриті ландшафти лучно-степового типу.

6. Унікальна зона для наукових досліджень

Тут не лише вільно почуваються, а й відтворюють свою чисельність багато видів диких тварин. Це – унікальна  можливість для проведення наукових спостережень, експериментів та можливість спостерігати природне відтворення в умовах неоднорідного радіаційного забруднення територій. А ще – можливість трансформації отриманого досвіду "керування" процесами здичавіння природи для створення природоохоронних об’єктів або відновлення територій після техногенних чи природних катастроф або воєнних дій в інших куточках планети.

7. За 35 років після аварії рівень радіоактивного забруднення суттєво зменшився. Але треба ще 350 років 

Точніше, минув період напіврозпаду основних радіоактивних ізотопів – цезію і стронцію.  Тобто гамма випромінювання зменшилась лише удвічі. Потрібно ще десять періодів напіврозпаду, аби знизити цей рівень до близько нульових показників, а це – 350 років.

Однак, крім цих радіоактивних елементів, на радіаційну ситуацію на території площею 227 тис. гектарів, що підпорядкована Чорнобильському заповіднику, вливає наявність ще двох трансуранових елементів – ізотопів плутонію та америцію (останній навіть збільшує свою кількість).

Все це означає насамперед те, що і сьогодні, і завтра, і післязавтра в зоні відчуження та зоні обов’язкового відселення необхідно дотримуватись радіаційної гігієни. А якщо й відвідувати заповідник чи пам’ятні місця з туристичною метою, то лише на визначених і перевірених спеціалістами екологічних стежках.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про парк

Новини

Всесвітній день водно-болотних угідь

Болота займають 2 % території України — це майже як уся Закарпатська область. Найбільше боліт на Поліссі: у Рівненській, Волинській та Чернігівській областях. Цьогорічне гасло Всесвітнього дня водно-болотних угідь — “Час відновити водно-болотні угіддя”. Дослідники з National Geographic розповіли, за що ж людство має бути вдячне болотам. Ми обрали 4 яскраві цитати: — Болота діють як […]

  • Екологія
  • Охорона

Події для природоохоронців. 1-7 лютого

Цього разу зібрали онлайн- і офлайн-події про відновлення та захист природи, прогулянки, конференції та книжкові новини. Екоактивістам із Києва. 1 лютого до 16:00 можна зареєструватися на зустріч з командою Управління екології щодо захисту водних об’єктів. Сама зустріч відбудеться 3-го лютого. Реєстрація та подробиці: http://surl.li/eqqpt  Українська Природоохоронна Група – UNCG, ГО “Екосфера” та Environment People Law […]

  • Конференція
  • Екологія

Збираєтеся на лижі? Заїдьте у національний парк!

Нарешті на гірськолижних курортах синоптики прогнозують сніг і морозець. Якщо збираєтеся на лижі, заїдьте по дорозі в національний парк! Кожен національний парк має пізнавальні маршрути, які об’єднують найцікавіше — водоспади, скелі, потічки, архітектурні та природні пам’ятки. Які саме парки найкраще відвідати, вирушаючи на лижі, підказує туристичний експерт Сергій Підмогильний. Буковель: Карпатський національний природний парк Драгобрат: […]

  • Без категорії
  • Мандри

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: