Коні Пржевальського, ведмеді та бобри: найдивовижніші факти про Чорнобильську зону та заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник – найбільший і наймолодший об’єкт природно-заповідного фонду України. Його створили у 2016 році, через тридцять років після аварії на ЧАЕС, на території Іванківського та Поліського районів Київської області в межах зони відчуження і зони обов'язкового відселення, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

1. Природа тут – справжній господар

У заповіднику – вражаюче біорізноманіття. Серед його унікальних природних ландшафтів зафіксовано майже 400 видів хребетних тварин, з яких 75 видів занесені до Червоної книги України.

2. Тут живуть близько 150 диких коней

За останні десятиліття в екосистемах зони відчуження  сталися суттєві зміни. Одна з найбільш помітних – поширення коней Пржевальського.  30 коней сюди завезли у 1998-99 роках з Біосферного заповідника "Асканія-Нова".

У 2007 році з’явилися повідомлення єгерів Поліського радіаційно-екологічного заповідника білоруської частини зони відчуження про появу на їх території перших коней Пржевальського, які перейшли з української частини зони. На сьогодні білоруські табуни диких коней налічують кілька десятків голів.

А в Україні їх вже 150.

3. Ще більше бобрів

Ще одна тварина, яка помітно впливає на ландшафтні екосистеми – бобер.  Їх кількість в зоні відчуження та зоні обов’язкового відселення суттєво зросла, і вони неабияк змінюють довкілля. Створюючи дамби, бобри регулюють водний режим на покинутих меліоративних каналах та місцевих водоймах.

4. У зоні відчуження з’явився ведмідь бурий

Звір, який ще століття тому був постійним мешканцем поліських лісів, а потім цілком зник з території, де стала активно господарювати людина. Сліди цього великого хижака почали систематично виявляти з 2010-го року. Пізніше бурі ведмеді стали потрапляти в об’єктив фотопасток. Проте й досі науковці не можуть стверджувати однозначно: він тут вже перебуває постійно чи лише заходить з білоруської частини зони відчуження.

5. Покинуті хати – для тварин

У зоні відчуження є унікальні оселища, які постійно або тимчасово використовують тварини протягом року. Це – будівлі колишніх населених пунктів. А колишні сільгоспугіддя перетворились на нетипові для Полісся відкриті ландшафти лучно-степового типу.

6. Унікальна зона для наукових досліджень

Тут не лише вільно почуваються, а й відтворюють свою чисельність багато видів диких тварин. Це – унікальна  можливість для проведення наукових спостережень, експериментів та можливість спостерігати природне відтворення в умовах неоднорідного радіаційного забруднення територій. А ще – можливість трансформації отриманого досвіду "керування" процесами здичавіння природи для створення природоохоронних об’єктів або відновлення територій після техногенних чи природних катастроф або воєнних дій в інших куточках планети.

7. За 35 років після аварії рівень радіоактивного забруднення суттєво зменшився. Але треба ще 350 років 

Точніше, минув період напіврозпаду основних радіоактивних ізотопів – цезію і стронцію.  Тобто гамма випромінювання зменшилась лише удвічі. Потрібно ще десять періодів напіврозпаду, аби знизити цей рівень до близько нульових показників, а це – 350 років.

Однак, крім цих радіоактивних елементів, на радіаційну ситуацію на території площею 227 тис. гектарів, що підпорядкована Чорнобильському заповіднику, вливає наявність ще двох трансуранових елементів – ізотопів плутонію та америцію (останній навіть збільшує свою кількість).

Все це означає насамперед те, що і сьогодні, і завтра, і післязавтра в зоні відчуження та зоні обов’язкового відселення необхідно дотримуватись радіаційної гігієни. А якщо й відвідувати заповідник чи пам’ятні місця з туристичною метою, то лише на визначених і перевірених спеціалістами екологічних стежках.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Про парк

Новини

Українським паркам передали 200 комплектів протипожежного обладнання

Пожежі, спричинені російською окупацією, нищать природоохоронні території. Тільки за останній тиждень вогонь знищив екосистеми в межах природно-заповідного фонду площею більше 1000 гектарів.  Також у цю пору року ризик лісових пожеж постійно присутній і зростає через осушення торф’яних угідь та посушливих років через зміну клімату. Заповідні території традиційно мобілізуються для боротьби з пожежами, але тепер потрібне […]

  • Охорона
  • Екологія

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник після окупації

Розграбовані офіси, зруйноване обладнання, поранені працівники. Через заміновану територію під час окупації науковці заповідника ще довго не зможуть проводити дослідження унікального об’єкта природно-заповідного фонду. Чим важливий цей заповідник та як вплинула на нього війна? Місце, де відновлюється природа Чорнобильській радіаційно-екологічний біосферний заповідник є наймолодшим та найбільшим заповідником України. Він розташований у межах Зони відчуження та […]

  • Екологія

На Львівщині планують створити нову природно-заповідну територію

У департаменті екології та природних ресурсів ЛОДА повідомили, що розглядають можливість створення заказника місцевого значення «Лагодівський» в межах Перемишлянської територіальної громади та гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Травертинові джерела» поблизу Львова.     Працівники департаменту працюють над збором погоджень щодо створення вищевказаних об’єктів, після чого будуть розроблені проєкти створення природно-заповідних територій. Рішення про створення цих […]

  • Без категорії
  • Екологія

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: