Деснянський біосферний резерват

Деснянський біосферний резерват створювався як перспективна українська ділянка транскордонного біосферного резервату в басейні річки Десни, однієї з найбільших приток річки Дніпра, на межі Сумської та Чернігівської областей, і був внесений до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у 2009 році. Площа природних ядер – 3453 га, буферної зони – 12100 га, транзитної зони – 55195 га; всього 70748 га. В його складі: національний природний парк «Деснянсько-Старогутський», ланшафтний заказник загальнодержавного значення "Мурав’ївський" та ще 2 заказники і 3 пам’ятки природи, прилеглі до них населені пункти, лісові масиви, луки, болота, сільськогосподарські угіддя тощо.

Біосферний резерват включає як природні, так і напівприродні території з різними режимами природокористування, а також сільськогосподарські і лісогосподарські угіддя, де застосовуються переважно традиційні невиснажливі форми господарювання.

Екологічна характеристика біосферного резервату

Деснянський біосферний резерват розташований у середній течії річки Десни, яка, розливаючись майже щовесни, змінює своє русло, формуючи специфічний ландшафт із видовжених пагорбів та представляє основні типи ландшафтів на сході Поліської низовини: річки, озера, заплави, болота, справжні, торф'яні та заболочені луки, соснові, широколистяні та змішані ліси, включаючи заплавні. 

Серед різноманіття ландшафтів біосферного резервату виділяються величезна заплава з лісами, луками та чагарниками – лівобережні піщані тераси, що частково вкриті лісом, та високе правобережжя р. Десни, яке представлене лесами, а також поліські соснові ліси і болота. Уздовж високого правого берега р. Десни подекуди зустрічаються крейдяні гори – колишнє дно теплого океану, води якого 100 млн років тому накопичили незліченні залишки морських організмів. Так утворилися потужні поклади крейди, яка є природним фільтром води у численних джерелах. 

Надзвичайно важливим для збереження тайгової флори та фауни є Старогутський лісовий масив. Придеснянська частина резервату є важливою територією для мігруючих птахів. Тут перетинаються Поліський широтний та Дніпровський довготний (Дніпровсько-Деснянска ділянка) міграційні шляхи, що зумовлює значну концентрацію мігрантів у цьому районі, насамперед у вигляді багатотисячних зграй та скупчень гусей і качок, масового прольоту куликів, мартинів та крячків. Серед 4 видів гусей найбільш численною є гуска білолоба (Anser albifrons) (до 100 тис.), серед 14 видів качок – свищ та крижень, серед 26 видів куликів – брижач та грицик великий, чайка, баранець звичайний, коловодники звичайний та болотяний, побережник чорногрудий, серед 6 видів мартинів – мартин звичайний, серед 5 видів крячків – крячок річковий . Численними на прольотах є зяблик, чаплі сіра та велика біла, журавель сірий та лелеки білий і чорний, припутень, канюк звичайний з хижих птахів. Звичайними на території резервату є зустрічі з рідкісними хижими птахами, такими, як: скопа, орлан-білохвіст, беркут, малий та великий підорлики, змієїд та інші.

На території Деснянського біосферного резервату розташоване водно-болотне угіддя міжнародного значення "Заплава Десни", території Смарагдової мережі Європи UA0000031 "Національний природний парк "Деснянсько-Старогутський" та UA0000062 "Смятсько-Знобівський"; Подесіння є важливою територією для збереження птахів (IBA-територія).

Соціально-економічна характеристика біосферного резервату

До основних сфер зайнятості місцевого населення належать сільське господарство, лісове господарство, рекреація, рибальство, полювання. Низька щільність населення, особливо на лівобережжі р. Десни, низький рівень забруднення території, мальовничі і обширні заплави р. Десни, чималі лісові масиви з дикорослими ягідниками дозволяють розвивати рекреацію та туризм. Сталий розвиток забезпечується шляхом раціонального використання природних ресурсів, зокрема, деревної продукції, рибних ресурсів, традиційного природокористування: органічного землеробства, збору ягід та грибів, лозоплетіння тощо. 

На території біосферного резервату реалізується низка досліджень, моніторингових освітніх програм. Національний природний парк "Деснянсько-Старогутський" щороку, починаючи з 2002 року, організовує екологічний табір "Деснянські зорі", який об’єднує вчених різних установ, викладачів шкіл та учнів середніх та старших класів для залучення їх до наукових досліджень, залучає молодь до моніторингу за станом довкілля, організовує прогулянки на велосипедах по біосферному резервату. Біологічна школа "Деснянська ліга натуралістів" та орнітологічна школа надихають молодь на екологічні контексти та особливості завдяки прямому досвіду пізнання природних  екосистем та видів. До регулярних заходів додаються виставки, семінари та конференції, а також тематичні заходи для школярів

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Вас може зацікавити

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: