Біосферний резерват "Асканія-Нова" внесений до Всесвітньої мережі біосферних резерватів у 1984 році. На сьогодні його природні ядра (заповідна зона) мають площу 11054 га, буферна зона – 6909 га, транзитна зона (зона антропогенних ландшафтів) – 15344 га.
Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН України посідає особливе місце, адже історія заповідання його території нараховує близько 110 років. Так, багатий землевласник Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році у своєму родовому маєтку за власною ініціативою першим у світі вилучив з господарського використання степову ділянку, яка згодом стала основою для створення тут спочатку народного заповідного парку, а потім і біосферного заповідника.
Екологічна характеристика біосферного резервату
Біосферний резерват "Асканія-Нова" оберігає найбільшу в Європі ділянку ксеротичного варіанту типчаково-ковилового степу. Ця ділянка є однією з найдавніших заповідних територій в Європі – ділянка "Стара" охороняється з 1898 року. Історично сформовані ландшафти заповідника поєднують природні та штучні (рукотворні) екосистеми: плакорно-зональні степи, подові луки, дендрологічний парк та зоопарк. Специфічні саме для цього краю зниження рельєфу (депресії) – поди час від часу затоплюються талими і дощовими водами. У такі періоди лучна рослинність (кореневищні злаки та осоки) заміщується водно-болотною рослинністю, а водоплавні птахи виводять тут своє потомство.
Сучасний заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також з перелогів, де вивчаються процеси відновлення природної рослинності. Великий Чапельський під (4х6 км) є унікальною депресією, для якої характерне періодичне заповнення талою водою. У найглибшій частині зростають гідрофіти, у тому числі один з найрідкісніших видів в Україні – зіркоплідник частуховидний. Саме тут в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних з різних континентів – протягом усього року напіввільно мешкають бізони, сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи. Влітку сюди випускають худобу ватусі, стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр та вихідців з далекої Індії – гаялів. Ближче до осені в центрі поду збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів. Тваринний світ заповідного степу в основному зберіг свою аборигенну (місцеву) фауну. Тут зустрічаються типові мешканці степового ландшафту: малий ховрашок, степовий байбак, тушканчик великий, заєць-русак, мишовидні гризуни, а також середні та дрібні хижаки: звичайна лисиця, степовий тхір, ласка.
Зоологічний парк "Асканія-Нова" ще на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи. На сьогодні цей зоопарк є найбільшим у країні центром збереження і відтворення зникаючих, рідкісних і цінних видів копитних та птахів, його колекція включає більш як 100 видів чисельністю понад 3,5 тис. тварин і вона внесена до реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України. Фонд дендрологічного парку налічує більш як 1600 сортів, форм та видів деревних та квітково-декоративних рослин, з яких понад 60 видів занесено до Червоної книги України.
Біосферний заповідник бере активну участь у програмах відтворення популяцій рідкісних видів тварин: огаря, коня Пржевальського, сайгака, кулана та інших тварин. Програми проводяться як на території України, так і поза нею, особливо в Середній Азії.
Важливість цієї природи визнана на міжнародному рівні – на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" розташоване водно-болотне угіддя міжнародного значення "Великий Чапельський під" і територія Смарагдової мережі Європи UA0000016 "Біосферний заповідник "Асканія-Нова". Крім цього, Великий Чапельський під є важливою територією для збереження птахів (IBA-територія).
Соціально-економічна характеристика біосферного резервату
Місцеве населення займається сільським господарством і тваринництвом, працює у сфері послуг з прийому та обслуговування відпочиваючих і туристів в екскурсійний сезон. Останніми роками набуло поширення кустарне виготовлення виробів із деревини, продукції тваринного походження, художніх робіт тощо. Найбільш поширеними сільськогосподарськими культурами є: злаки, кукурудза, соя, кормові трави. У рослинництві використовуються інтенсивні технології із застосуванням пестицидів, добрив тощо. На жаль, використання отрути у боротьбі зі шкідниками сільськогосподарських угідь часом призводить до загибелі диких тварин, насамперед птахів.
Щороку біосферний заповідник відвідує не менше 100 тис. туристів. Особливою популярністю користується екскурсія на мікроавтобусі чи в кінному екіпажі маршрутом, прокладеним територією Великого Чапельського поду.
