На диво красиве болото
Які асоціації виникають у сучасної людини зі словом "болото"? Комарі, бруд, вода, згубне місце. Похмуро, чи не правда? Тим часом болотний світ на диво красивий. Химерні форми і неповторна гра кольорів народжують казкові образи. На тлі смарагдово-бурого сфагнуму (рід мохів, який включає 320 видів. Близько 30 видів ростуть на мохових болотах Полісся, місцями в лісостепу та Карпатах) розкидані білі пензлики пухівки та рожеві квіти андромеди, схожі на маленькі ліхтарики, на м'яких купинах червоними намистинами розсипні ягоди журавлини. Ймовірно близько 2000 років тому на місці теперішнього болота було прозоре велике озеро. Протягом багатьох століть це озеро поволі міліло і заростало водоростями та мохами, аж поки не перетворилося на болото та не поросло химерним лісом.
Болото Рудяк поблизу Ворохти в Карпатському національному природному парку, площею 100 гектарів, – одне з найцікавіших і найцінніших у Карпатах. Воно належить до типу верхових оліготрофних боліт, яке живиться переважно атмосферними опадами. Воно має високий ступінь розвитку, у його моховому покриві переважає мох, який утворює суцільний килим. Болото покрито пригніченою смерекою V бонітету, висота якої сягає тільки від 1 до 4 м. "Болото" зовсім не означає, що тут немає життя. Якраз навпаки. Територія навколо має дуже багату екосистему! На одному квадратному метрі можна знайти та ідентифікувати понад 200 видів живих організмів.
Сфагнум бурий - тут господар
Сфагнум бурий – господар і головний зодчий верхового болота. Основну масу торфу створює саме він, малий, але продуктивний рослинний трудівник. Будова самої рослини дуже проста: гілляста стеблина з компактною голівкою та дрібні листочки, що її густо покривають. Атмосферну вологу мох вбирає всім тілом, немов губка, через нижній кінець рослини надходить і ґрунтова вода, піднімаючись вгору капілярами. Максимальна кількість води, яку може поглинути сухий мох – у 20-30 разів більша від його власної ваги. Фільтруючи через себе водні розчини болота, сфагнум одночасно витягує з них необхідні солі. Живі зелені клітини моху, як їм і належить, засвоюють з повітря двоокис вуглецю. Все, як у звичайної рослини, з однією лише різницею: мох успішно розвивається там, де багато інших видів рослин напевно б загинули. На всю протяжність болото складається з оліготрофного сфагнового торфу. Глибина торф’яного шару досягає 3 м.
Майже всі види, що утворюють трав'яно-чагарниковий ярус, є рідкісними для Карпат (росянка круглолиста, андромеда багатолиста) або України в цілому (журавлина звичайна і дрібноплода). Тут росте рідкісна для лісового поясу водянка чорна. Також тут знайшла сприятливі умови і рідкісна осока малоквіткова. Як не дивно це звучить, але на болоті ростуть орхідеї: це зозулинець Фукса та коральківець трироздільний, куртини якого виявили на периферії болота в березово-смерековому лісі на хвощево-сфагновій ділянці. Звісно, ці орхідеї значно менші від відомих тропічних видів, але так само прекрасні та унікальні.
Болото - складне випробування для дерев
Для деревних рослин – смереки, берези, ялиці – життя на болоті є складним випробуванням. Рости у бідному на мінеральні речовини ґрунті з високим вмістом торфу, який має кислу реакцію, з постійним перезволоженням, низькою температурою ґрунту під силу не всім видам. На болоті можна бачити основну представницю карпатських лісів – смереку. Але тут, на болоті, вона зовсім не виглядає високою стрункою красунею. На болоті – це хирляві похилені деревця, які випадково потрапили в несприятливі умови.
Болото таїть в собі таємниці і часом лякає. На болоті свій особливий тваринний світ, тут багато птахів, земноводних і ссавців. Кожен з видів унікальний і неповторний. Зустрічаються кутора звичайна, водяна полівка, забігають олені і козулі. Крім птахів і ссавців, є жаби, тритони, в місцях, де багато мишоподібних землерийок і жаб, завжди живуть гадюки звичайні. У цілому тваринний світ боліт хоч і не надто яскравий, але все ж різноманітний і живе своїм особливим життям.
Вода, торф і живі мешканці
Болота – джерело величезних природних ресурсів, що здавна використовуються людиною. До відновлюваних ресурсів боліт належать ягоди, гриби, деревина, сфагновий мох, а останніми роками до них додалися і рекреаційні ресурси: люди почали розуміти, що болота – це ще і красиві пейзажі, і неповторний настрій цього місця. Але всі ці ресурси є відновлюваними лише доти, доки їх використовують не більше, ніж може дати природа, і способами і прийомами, які не руйнують їх. Слід пам'ятати, що і відновлювані, і невідновні ресурси боліт можуть бути доступні, тільки якщо болото перебуває в природному стані або близькому до нього. Вода, торф і живі мешканці боліт – ось три кити, на яких стоїть здорове, «живе» болото. Порушимо один із цих трьох компонентів – втратимо всі ті дари, які несе болото.
Андрій Палійчук, Карпатський національний природний парк
