Як тільки починає пригрівати сонце, піднімають голівки дивовижно сині квіти – проліски, навіть їхні тичинки забарвлені густою синьою фарбою. А над квітами вже дзижчать невгамовні домашні бджоли. А серед них, ніби краплини сонця, літають, шукаючи, де ще залишився солодкий нектар, бджілки-осмії, трохи схожі на джмелів у своїх пухнастих шубках, але менші за розміром та й більш сумирні.
Хто вона, осмія?
Перший гість на синіх квітах — осмія рудочеревцева (Osmia cornuta Latreille), починає літати вже на початку квітня і працює до кінця травня.
Самичка цього виду має чорний кожушок із довгих волосків на спинці, а черевце – в яскравих червоно-оранжевих волосинках. Натомість у самців голова спереду та передньоспинка в довгих густих сріблясто-сірих волосинках, а черевце — в рудуватих. Трохи пізніше починають літати осмії інших видів. Вони також будуть шукати солодкий нектар та місце для майбутньої домівки.
Улюблениця органічних землеробів
Хоча осмія й маленька комашка, але запилює квіти багатьох видів рослин, тому й цінується садівниками, бо хто краще за неї зможе потурбуватись про майбутній урожай? Адже за сприятливих умов дві самички можуть запилити квіти на цілій яблуні. Тому прихильники органічного землеробства намагаються будь-що принадити осмій до свого саду, навіть штучні гнізда створюють. Проте в Національному природному парку "Нижньосульський" ніяких штучних споруд для осмій можна не робити. Тут вистачає покрівель із рогозу, старих і новітніх, також сухих стебел і гілок, придатних для побудови гнізд. Якщо осмія зробить гніздо навіть в землі, воно залишиться цілим — її не потурбує трактор.
© Байдашнікова О.О.
Як вони живуть?
Осмії, на відміну від бджоли домашньої, живуть не сім’ями, а невеликими колоніями. Ранньою весною починають літати самці та самички. Життя самців коротке, до 20 днів. Самички живуть довше, до 1,5 місяця, і після парування вони шукають місце для гнізда. У порожнистій стеблині чи в іншому придатному для створення оселі місці осмія відкладе кілька яєць, причому для кожної майбутньої личинки збудує окрему комірочку, заповнить її сумішшю нектару та пилку, а потім відділить земляною перегородкою. З яєць личинки виходять влітку, живляться кормом, який заготувала для них турботлива матуся, ростуть, а на початку осені заляльковуються в тій же комірці й сплять в ній до весни.
Чи є у них вороги?
Так, на них нападають птахи, їхні гнізда розоряють миші, щоб поласувати солодким вмістом, потерпають вони від хвороб і паразитів. Людина може допомогти осміям, узявши під свою опіку. Не так важко зробити для осмій оселю з нарізаних трубочок, захистити від хижаків і паразитів, а також від бездумних "господарів", що спричиняють осінні та весняні підпали, від яких дуже потерпають лялечки осмій, бо в цей час міцно сплять у своїх комірках і не можуть втекти від підступного вогню.
А хто потім прилітає до квітів?
Згодом до весняних квітів прилетять заклопотані басовиті джмелихи, що вже влаштували свої гнізда й п’ють нектар, бо дуже зголодніли, та збирають його і пилок для своїх малюків. Побачимо й інших диких бджолиних, а коли повітря наповниться ароматом квітучої весни, завітає велетенська чорно-фіолетова червонокнижна бджола-тесля. У НПП "Нижньосульському" для неї є безліч старих дерев та дерев’яних споруд, в яких вона будує свої гнізда, тому часто цю гарну і корисну комаху можна побачити тут на різних квітах.
З. Л. Берест, ентомолог парку, кандидат біологічних наук
