Букові праліси – жива історія природи
Україна має скарб. Далеко не всі мандрівники Українськими Карпатами, подорожуючи стежками наших гір, усвідомлювали те, що ходять попри нього. А він чекав свого часу, аби науковий світ повною мірою усвідомив його цінність і визнав його унікальність на міжнародному рівні. Цей скарб – це праліси, недоторканий комплекс помірних і бореальних лісів, який ніколи не зазнавав втручання людини. Серед них особливе місце посідають букові праліси, сформовані буком лісовим або європейським, які притаманні тільки нашому континенту.
Колись широколистяні ліси займали 40 відсотків території Європи, а бук був їхньою основою. Саме такими лісами відбулося масове переселення народів на початку нашої ери, в таких лісах зароджувались перші осередки слов’янської цивілізації, а германські племена готували свої походи на Римську імперію.
Але найбільшу цінність вони мають для вивчення історії природи. Сьогодні лише в таких незайманих лісах можна прослідкувати їхній розвиток та еволюцію. Лише в пралісах ми можемо побачити, як природа сама протягом століть формує унікальну екосистему і забезпечує біорізноманіття флори та фауни. Тут важливими є не лише відсутність вирубок чи штучних насаджень. В таких лісах все має значення. Старе дерево, що прожило свій вік і впало на землю, має для цього лісу не менше значення, ніж молоденький бучок, що лише пробився з-під землі. Такі відмерлі дерева дають життя лишайникам, грибам, комахам. Ті, своєю чергою, є життєво важливими для іншої фауни, скажімо пташок.
Першими до Списку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО увійшли осередки букових пралісів із території Українських та Словацьких Карпат. Це відбулося 2007 року. Згодом туди потрапили старовікові букові ліси Німеччини, а в 2017 – ще 63 ділянки з десяти країн Європи. Завдяки цьому сформувався транснаціональний серійний об'єкт "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи", який включає 78 складових частин із 12-ти європейських країн. Важливо зазначити, що українська частина об'єкта спадщини обіймає майже третину його площі (29 тисяч гектарів з 92).
Сьогодні українські праліси — це переважно заповідні території. Аби зберегти цей скарб для нащадків, ми мусимо обмежити доступ туди для масових відвідин. Також ми розробляємо екологічні стежки, які б дозволяли мандрівникам, школярам та студентам у супроводі працівників національних природних парків максимально наблизитись до цих ділянок. Від науковців, які оберігають та досліджують праліси, ви зможете почути цікаві та захоплюючі розповіді про життя та еволюцію букових пралісів.
