“Розточчя”

Складова частина “Розточчя” розміщена в північно-західній частині Волино-Подільської височини. Старовікові букові ліси природного заповідника "Розточчя" зростають на крайній північно-східній межі ареалу бука лісового і є найбільшими й найкраще збереженими не тільки в регіоні Розточчя, але й усього Полонсько-Подільсько-Молдовського Букового Лісового Регіону, який охоплює значні за площею території Німеччини, Польщі, України та Молдови.

Ці ліси характеризуються унікальною пристосованістю до значно нижчої вологості та більш посушливого літа. Вони відзначаються значним видовим різноманіттям, складною вертикальною будовою, а також наявністю дуба звичайного і сосни звичайної у складі деревостану. Через слабку освiтленiсть трав'яне покриття в бучинах розвинуто нерівномірно, місцями розріджене або відсутнє, підлісок майже відсутній, зрідка ростуть тільки вовчі ягоди. У трав'яному ярусі домінують копитняк європейський, анемона дібровна, маренка пахуча, печіночниця звичайна, вороняче око, чина звичайна тощо. Тут зростають також гірські елементи флори, а саме щербанець звичайний, зубниці залозиста й бульбиста, купина кільчаста.

Для тваринного світу "Розточчя" також характерне поєднання карпатських видів із видами, притаманними для Поділля та Полісся. З великих хижих ссавців тут зрідка зустрічається лише вовк, натомість представлені усі аборигенні види ратичних – лось, олень благородний, козуля й дикий кабан. Серед птахів найцікавішими є чорний лелека, сова довгохвоста – типовий представник карпатської фауни, а також орлан-білохвіст та скопа, які полюють на прилеглих до лісу водоймах. Багатою є й місцева фауна безхребетних.