Ужанський національний природний парк — це місце, яке поєднує дику природу, багатства культурної спадщини та історію — тут пролягала Руська путь, давній торговий шлях, а у ХХ столітті відбувалися бої двох світових воєн. На території парку ростуть тисячолітні дуби, букові праліси та сходяться кордони трьох держав — України, Польщі та Словаччини. Тут збережено дерев’яні церкви XVII—XVIII століть, залишки військових укріплень часів Другої світової війни, поховання Першої світової війни. Гірські джерела, поїздки австрійською залізницею — ми підготували насичену програму!

Що можна побачити в парку:

Під час воєнного стану в парку діють обмеження; доступний маршрут «Ужоцький перевал – витік річки Уж – село Ужок» та екостежки. Але навіть попри обмеження тут можна багато побачити.

Куди їхати:

Адміністрація парку знаходиться в селищі Великий Березний, вулиця Рибарська, 18, телефон +38 099 790 99 10.  

Тут можна замовити екскурсію.

Чим їхати:

Територією парку проходить автомобільна дорога Н13 Львів — Ужгород, тому зручно відвідувати парк автомобілем. Можна доїхати потягом (сполучення Ужгород — Львів, станція — Великий Березний). Автобусне сполучення найкраще з Ужгородом (50 км). Відстань від Києва до Великого Березного — 753 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Екскурсії екологічними стежками та туристичними маршрутами — 30 грн/ос для дорослих, 15 грн/ос — для дітей. Супровід гіда — 200 грн\год, автобусна екскурсія — 300 грн/ос (група 8—10 людей), ночівля в кімнатах садиби Новостужицького відділення — 90 грн/ліжко, ночівля в дерев’яному будинку — 120 грн/ліжко.

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут; слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

У перший день подорожі пропонуємо проїхатися горами. Сідайте в приміську електричку Мукачево — Сянки на зупинці Жорнава (або Ужгород, Великий Березний) — і їдьте до зупинки Сянки. Ця залізниця прокладена ще за часів Австро-Угорської імперії. Вона пролягає через Ужоцький перевал (889 м.) і вражає краєвидами з вікна потяга. Особливо ми рекомендуємо відтинок від села Волосянка до села Сянки. У Сянках радимо піднятися на Ужоцький перевал та відвідати оглядовий майданчик 48.996021, 22.882527. Звідти ви побачите північну частину парку, Вододільний хребет.

Далі радимо пройти туристичним маршрутом звідси 49.002945, 22.888653 до витоку річки Уж 48.967210, 22.910725 (близько 4 годин). Він проходить схилами Вододільного хребта. Маршрут веде до села Ужок, де ви можете побачити  дерев’яну Михайлівську церкву 1745 року, яку включено в список Світової спадщини ЮНЕСКО. Також село Ужок відоме мінеральними джерелами. Тут можна замовити чани на мінеральній воді в оздоровчому комплексі «Ужанські Купелі» (де й заночувати). Якщо бажаєте зупинитися ближче до природи, потрібно дістатися до села Стужиця, садиби Новостужицького природоохоронного відділення — і заночувати там (можна замовити трансфер в адміністрації парку за номером +38 099 790 99 10).

2 день

Якщо ви подорожуєте компанією з 8—10 людей, то наступного дня радимо замовити автобусну екскурсію в адміністрації парку. Ми покажемо тисячолітні дуби в Стужиці 49.029191, 22.591013 (це найстарші та найбільші дуби в Україні!), дерев’яні церкви — пам’ятки архітектури в селах Кострино та Сіль, залишки військових укріплень і оборонної лінії Арпада, пороги на річці Уж 48.938478, 22.476585 біля села Забрідь. Звісно, буде й невелика прогулянка — екологічною стежкою «Пасіки» 48.940662, 22.476458.

Альтернатива — туристичний маршрут на гору Красія

Замість автобусної екскурсії можна вийти на гору Красія. Маршрут розпочинається від села Вишка 48.947178, 22.677762 та веде до гірських лук на вершині гори Красія. З вершини відкривається краєвид на центральну частину парку. У добру погоду видно вершини польських Бещад. На схилах гори лежить гірськолижний курорт «Красія», біля вершини є невелика печера.

Де ночувати: Заночувати можна в садибі Новостужицького ПНДВ та в дерев’яних будинках біля центральної садиби, у готелях на території парку, забронювати які можна на Booking.com (с. Сіль — Туркомплекс «Едельвейс», с. Вишка — пансіонат «Урочище» , с. Волосянка — cімейний готель-ресторан «ЛіАн», с. Ужок — «Ужанскі купелі»).

Де їсти:

У Великому Березному є ресторани, кафе, супермаркети та магазини. На території парку в селах Сіль, Вишка, Волосянка, Ужок також є ресторани (радимо спробувати трені пироги, бограч).

Що можна відвідати поблизу парку:

Малоберезнянський монастир Отців Василіян

Невицький замок 48.681602, 22.408938

Ужгородський замок

Лавандова гора на Перечинщині 48.744584, 22.470051

Озеро Синевир — найбільше в Україні гірське озеро, родзинка національного парку. Але це не єдина його принада: тут є лісисті гори, кришталево чисті водоспади, річки й озера, заповідні болота й букові праліси, що внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 

У парку можна відвідати реабілітаційні центри для бурих ведмедів і хижих птахів. Ведмеді живуть і в дикій природі парку — а також вовки, рисі, олені, козулі. У смерекових лісах гніздяться глухарі, рябчики, на торф’яні болота залітають білі та чорні лелеки, а високо в небі ширяють беркути.

А ще приїжджайте до «Синевиру» торкнутися душі Карпат — місцевої культури. Як працювали сплавники деревини, можна побачити в Музеї лісу та сплаву. У музеї «Старе село» — зануритися в побут та традиції, яким уже 300 років! А на сторіччя назад можна перенестися в оборонних бункерах лінії Арпада, яку використовувала угорська армія в Другій світовій війні.

Що можна побачити в парку:

У парку «Синевир» можна відвідати 3 екологічні стежки, 6 пішохідних маршрутів.

Ми пропонуємо дводенну програму, щоб побачити якнайбільше.

Куди їхати:

Адміністрація парку розташована в Закарпатській області, у с. Синевир, будинок 1626, тел. +380314627618

В адміністрації можна спитати оптимальний маршрут, якщо хочете відвідати конкретну місцину; ознайомитися з картосхемою всіх маршрутів.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Відстань від Львова до с. Синевир — 201 км, від Ужгорода — 163 км, від Івано-Франківська — 154 км, від Києва — 742 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Групова екскурсія з гідом: для груп до 20 людей — 150 грн за годину, для груп понад 20 людей — 300 грн за годину.

Оплатити послуги парку можна заздалегідь — надіслати листа на [email protected], де вказати послугу, кількість відвідувачів і дату. Економічний відділ підготує рахунок і надішле до сплати. Слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

Озеро Синевир. Екостежка до озера починається тут: 48.615145, 23.699589 Десять тисяч років тому внаслідок землетрусу утворилося найбільше озеро українських Карпат природного походження — Синевир. Воно є одним із семи природних чудес України та водно-болотним угіддям міжнародного значення — це цінне середовище існування водоплавних птахів. Розкинулося між горами, серед смереково-ялинового лісу на висоті 989 метрів над рівнем моря, поблизу села Синевирська Поляна. Лиш уявіть: стрімкі схили довкола озера вкриті ялинами, вік яких сягає 140–160 років, а посередині водної гладі, немов зіниця блакитного ока, лежить невеликий острівець. Тому озеро Синевир ще називають Морським оком. Середня глибина озера сягає 8–10 метрів, найглибша його точка — 23,5 метра. Вода тут максимально нагрівається лише до 13 °С. Зауважте, що купатися, рибалити в озері не можна.

Гора Озірна 48.611876, 23.670416 височіє над Синевирським озером, від нього вона й отримала назву. Наче в дзеркало, дивиться Озірна в плесо гірської водойми. Її висота — 1495 метрів, на неї можна вийти стежкою від озера. Якщо з вершини Озірної дивитися на озеро, видно, як водну гладь з острівцем-зіницею огортають, наче вії, зелені смереки. От чому в народній уяві Синевир асоціюється з оком! З вершини Озірної можна роздивлятися гори: Погарь, Канч, Секул, Клева, Попадя.

Водоспад Білий звір 48.55983091212039, 23.65146837795216  розташований біля дороги неподалік села Синевирська Поляна. Холодна вода падає зі скелястого схилу гори, з-поміж смерек і буків, переливається на камінні, перетворюючись на шумовиння. Білий звір має мінливий норов: навесні, коли в горах тануть сніги, він повноводний і несеться, гуркочучи, до річки Тереблі. У посушливе літо водоспад заспокоюється, його русло звужується, але восени знову пробуджується — і аж гримить вода між камінням. А взимку Білий звір спить: коли Карпати сковують люті морози, виснажений гірський водоспад замерзає, обійнявши кригою скелю.

Реабілітаційний центр бурого ведмедя. 48.556032, 23.654198 На території парку з 2011 року діє реабілітаційний центр бурих ведмедів, які зазнали травм через жорстоке поводження чи утримання в неналежних умовах. Побудували реабілітаційний центр для бурих ведмедів в національному парку «Синевир» не випадково, адже ландшафт і клімат цього місця звичний і природний для ведмедів. Вольєр розкинувся на 12 гектарах лісу (для порівняння: площа озера Синевир — 7 гектарів). Тварини мають свої басейни й барлоги, харчуються за індивідуальним раціоном. Здебільшого — яблуками, морквою, рибою і хлібом, а на десерт отримують трохи меду. Про історію кожного звіра можна дізнатися в притулку: на інформаційних табличках та в екскурсоводів. Ведмедям можна передати фрукти й овочі, пожертвувати кошти на розвиток центру.

Лінія Арпада 48.535250, 23.649381 — оборонна система угорської армії часів Другої світової війни з потужних інженерних споруд (вогневих точок, траншей-окопів, бліндажів, протитанкових пірамід тощо). Її будували вздовж державного кордону, який тоді простягався через весь Карпатський хребет. У межах України лінія має понад 300 км і 30 вузлів ешелонованої оборони вглиб на 100–120 км. Будували цю систему з 1940 до 1943 року, а назвали на честь князя Арпада, який у 889 році об’єднав угорські племена й заснував угорську державу. 

2 день

Озеро Озірце (Дике озеро). 48.521881, 23.683983 Тут можна побачити, як природа порядкує без втручання людини: озеро перетворюється на верхове болото. Що цікаво, заболочення відбувається не лише від країв, але й від центру, де лежать острівці-сплавини. Озеро завглибшки десять метрів. Навколо нього облаштовано стежку, а все озеро видно з оглядового майданчика. До водойми можна дістатися ґрунтовою дорогою від центрального офісу національного парку «Синевир» (урочище Остріки) або маркованою стежкою від Музею лісу і сплаву 48.529669, 23.685397 в урочищі Чорна Ріка.

Болото Глуханя 48.465448, 23.637572 Водойма лежить на висоті 620 м над рівнем моря, живиться дощовою водою. На болоті зростають рідкісні рослини: журавлина дрібнолиста, осока малоквіткова, лікоподієла заплавна, шейхцерія болотна, представники родини орхідних — коручка болотна, зозулинець плямистий. 

Музей «Старе село» в Колочаві 48.423305, 23.709330  Село Колочава лежить у мальовничій Тереблянській долині. Тут чудові гірські краєвиди, чисте повітря, джерела з мінеральною водою. Місцеві мешканці досліджують і зберігають історію села, тому його називають «селом десяти музеїв». У музеї-скансені «Старе село» можна побачити архітектуру й побут закарпатців: будинки горян початку ХХ століття з інтер’єрами та начинням. Тут можна дізнатися, у яких хатах жили бідняки, шевці, пастухи, який вигляд мала церковнопарафіяльна школа, сільська парильня (баня), угорська жандармська станція та єврейська корчма.

Мінеральне джерело «Колочава» 48.41292706861272, 23.683917878087804

На околиці села Колочава перейдіть підвісний міст, щоб напитися мінеральної води. Місцеве родовище мінеральних вод відоме з 1876 року: воно є одним із найбільших на Закарпатті, має 4 свердловини та 9 джерел. «Колочава» насичена кальцієм, магнієм, бромом. Один літр води має від 250 до 400 мг кальцію, а це майже половина добової потреби організму дорослої людини!

Центр реабілітації хижих птахів 48.409794, 23.683489  відкрили в національному парку в 2017 році за ініціативи колективу парку та за участю Українського товариства охорони птахів. На момент відкриття тут прихистили 12 соколів, яких браконьєри хотіли нелегально переправити через кордон. Соколів найчастіше намагаються вивезти з України до країн арабського світу. Там їх здавна використовували як ловців, утримували монархи й багаті люди, нині утримування птахів — це хобі для заможних людей. Митники в аеропортах вилучають птахів, коли їх намагаються незаконно вивезти. Перш ніж полетіти на волю, птахи проходять реабілітацію в парку. Центр знаходиться в урочищі Квасовець біля с. Колочава.

Де ночувати:

Національний парк має можливість розмістити туристів у номерах мотелю «Остріки», рекреаційному містечку «Рабачинка» (будиночки сімейного типу), у мотелі «Синевирська Поляна». Житло поблизу можна забронювати на Booking.com.

Де їсти:

Парк рекомендує заклади харчування, де можна скуштувати місцеву кухню: ріплянку, страви з форелі, банош, бограч.

Що можна відвідати поблизу парку:

Музей-церква Святого Духа

Музей лісу і сплаву

Музей військової історії в с. Колочава

Музей Івана Ольбрахта 

Форелеве господарство в с. Колочава 48.43836464491793, 23.743077353606132

Екопарк з оленями, ламами 48.55207116446176, 23.654009305040205 та вовками 48.569002659127776, 23.663536511286015 в с. Синевирська Поляна

Страусова ферма в с. Синевирська Поляна 48.57629649798091, 23.680816483297324

Школа вівчарства в с. Колочава 

Що робити в парку та околицях:

1. Розкласти намет

У національному парку «Синевир» організовано понад 80 місць для кемпінгу на берегах річки Тереблі чи гірських струмків поряд із альтанками та місцями для вогнища (зупинятися можна тільки там, територію парку патрулюють та охороняють). Зупинятися на ніч біля озера Синевир не можна.  

2. Покататися на конях

Покататися можна біля озера Синевир двома маршрутами — завдовжки 1 і 2 км. Взимку можна їздити саньми в селі Синевирська Поляна. 

3. Влаштувати пікнік

Альтанки, колиби для пікніка облаштовано столами та місцями для розведення вогню. Розпалювати вогнище можна тільки у визначених місцях, щоб не зашкодити природі. 

4. Покататися на велосипеді

Гірськими велосипедами можна дістатися найвіддаленіших локацій парку, до яких автомобілем годі доїхати. Велодоріжок в парку немає. Взяти велосипед напрокат можна в с. Синевирська Поляна та Колочава (зазвичай власники зелених садиб і готелів мають велосипеди для оренди).

5. Відпочинок у чанах

Після довгого походу приємно відпочити в традиційному карпатському чані. Чан — це ванна з карпатськими травами просто неба. Вогонь облизує чан знизу, нагріваючи його. Щойно температура досягає 40 градусів, варто охолодитися — в сусідній водоймі. Зауважте, що купання в чанах має протипоказання.

6. Купити локальні продукти

У селах і біля озера Синевир можна придбати місцеві продукти: овечий і коров’ячий сири (бринзу, вурду), вино, трав’яний чай, білі гриби, чорницю, брусницю та цінний карпатський мед.

Карпатський біосферний заповідник — один із найбільших природоохоронних об’єктів України. Він займає площу 66417,4 га. Тут зберігся найбільший у світі суцільний масив букового пралісу з деревами заввишки 45 метрів! Їх приїздять досліджувати науковці з усього світу. Тут найвища гора України, Говерла, дірявить хмари, а серед гір озеро Бребенескул у своїх водах віддзеркалює небо.

Тут можна стояти безпосередньо в центрі Європи, за кілька годин досліджувати печери, у яких мешкали люди кам’яної доби, а потім милуватися пам’ятками гуцульської дерев’яної архітектури.

Десятки тисяч туристів велосипедами, пішки та верхи відкривають для себе красу тутешньої природи — спеціально облаштованими стежками. Пізнайте її і ви — у нашій дводенній мандрівці!

Що можна побачити в заповіднику:

У заповіднику можна відвідати 4 екологічні стежки, 17 туристичних маршрутів (а деякі вершини — навіть віртуально!). Маршрут програми, який ми пропонуємо, легкий і доступний навіть для компаній з дітьми.

Куди їхати:

Маршрут цієї програми починається поблизу м. Тячів, у с. Велика Уголька (44 км від м. Тячів).

Адміністрація заповідника розташована в Закарпатській області, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77, телефон: 0978778902,  03132 2 68 93. 

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Ужгородом (208 км), Івано-Франківськом (136 км). Відстань від Києва до Рахова — 686 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Вхід на марковані маршрути, екологічні стежки: дорослі — 70 грн/ос, студенти — 50 грн/ос, школярі — 30 грн/ос. У зв’язку з воєнним станом послуги екскурсовода не надаються, можливе тільки самостійне відвідування.

Квитки можна придбати на початку маршруту (КПП) або в адміністрації заповідника.

Актуальні ціни.

1 день

Першого дня пропонуємо прогулянки в Угольсько-Широколужанському масиві заповідника. Радимо відвідати пішохідний туристичний маршрут «Буковими пралісами Великої Угольки».

Довжина маршруту — 2,2 км, тривалість – 3 год.

КПП Карпатського біосферного заповідника. Початок маршруту від КПП 48.241651,23.671819 Маршрут веде дорогою вгору й перших 300 м проходить біля осель місцевих жителів. Ще 100 метрів — і останні будівлі залишаються позаду: маршрут приводить під покрив букового лісу. З кожним кроком стежка дедалі більше заглиблюється в ліс.

Роздоріжжя. На відстані 200 м від узлісся маршрут роздвоюється. Обидві стежки повертаються в це місце, лиш ліва пологіша за праву, її ми і описуємо далі. Цей варіант маршруту легший для підйому, водночас правий, стрімкіший, більше пасує для спуску.

Урочище Гребінь. Пройшовши ще 300 м, ви опинитеся в царстві букових пралісів. Ліворуч від стежки в ущелині біжить невеликий мальовничий потік Кам’яний. На його протилежному березі височать могутні скелі із сіруватого вапняку. Це східні відроги скелястого кряжу Гребінь, який тягнеться сюди аж із Малої Угольки. Увесь цей схил вкритий низькорослим буком заввишки 15–20 м, під наметом якого зростає тис ягідний та інші породи дерев.

Дорогою трапляються потужні скелі-останці, як-от Копиця, яку помітно з дороги на під’їзді до маршруту.

Урочище Велика Копиця. За 2700 м від початку маршруту ви дістанетеся урочища Велика Копиця. З трьох сторін скеля неприступна — вертикальні стіни, всіяні кущами та невеликими деревцями тису й інших деревних порід, підіймаються над землею на висоту 70 метрів. Проте шлях на вершину є. Із західного боку вузька й небезпечна стежка виведе на невеликий майданчик, з якого відкривається краєвид на місцевість довкола. Вершина Великої Копиці, а саме так називається ця велетенська скеля, є унікальним природним альпінарієм. Тут на мізерній площі природа зібрала десятки реліктових і рідкісних видів трав’яних та деревно-чагарникових рослин.

Печера Молочний камінь. Дорога приводить до найвищого пункту маршруту. Це — карстова печера Молочний камінь. Насичений розчин карбонату кальцію, що сочиться з вапнякових скель, на вигляд нагадує молоко. Вхід до печери має мальовничий вигляд завдяки білуватому вапняку, що дав назву природній порожнині, і сталактитам химерних форм, які нагадують гігантські органні труби. До того ж вхід доволі широкий та дозволяє розсіяному сонячному світлу проникати у вхідний зал.

Печера загальною довжиною 92 м має два яруси, але другий «поверх» важкодоступний. Можна оглянути зали першого ярусу, з яких східний є доволі просторим: 10 на 15 м і заввишки до 15 м. У цій мандрівці радимо скористатися ліхтариком.

Роздоріжжя. Подолавши 4500 м, ви повертаєтеся до вже знайомого розгалуження стежок. Після спуску маршрут закінчиться.

Тут ви можете залишитися на нічліг у приватних зелених садибах, наприклад тут (0974883853, 0988181021). До ваших послуг: чан, сауна, традиційна місцева кухня.

2 день

Наступного дня вам потрібно переїхати автомобілем з с. Велика Уголька до с. Мала Уголька (близько 22 км). Рекомендуємо пройтися туристичним маршрутом «Буковими пралісами Малої Угольки».

Довжина маршруту — 3,5 км, тривалість — 2 год.

Будівля Угольського лісництва. Початок маршруту — біля приміщення Угольського лісництва 48.254084, 23.622864, збудованого в притаманному для цієї місцевості стилі. На початку маршруту є туристично-інформаційний візит центр «Букові праліси Карпат». Три інформаційні зали оформлені природними матеріалами: деревиною різних порід та каменем. Родзинкою центру є експозиційний зал, що створює ілюзію присутності в буковому пралісі. Тут ви зможете переглянути фільми про природу Карпат.

Далі маршрут проходить мостом на протилежний берег річки Малої Угольки. Її води населяють типові для гірських річок Карпат риби, як-от: форель, гольян, червонокнижні — харіус, андруга закарпатська, мінога угорська. На іншому березі річки видно місцеву школу, яка до 2 Світової війни слугувала за мисливський будиночок для місцевого графа-землевласника.

Карстова печера Дружба. За 400 м розташований один із найцікавіших об’єктів Угольки — найбільша печера Українських Карпат  «Дружба» (історична назва —  «Романія»). Сумарна довжина її ходів становить понад 1 км. Печеру можна оглянути тільки ззовні: вона закрита для відвідування, бо там мешкають червонокнижні види кажанів.

Початок букового пралісу. Через 400 м від печери ви опинитеся в буковому пралісі. Поодинокі дерева бука сягають тут 35—40 м у висоту й до 1 м у діаметрі. Їхній вік — 250—300 років.

Урочище Гребінь. Останні кількасот метрів маршрут проходить траверсом схилу урочища Гребінь і майже не підіймається вгору. Довкола стежки височать скелі та розкидані нагромадження вапнякових брил.

Урочище Чур. Через 2300 м ви підійдете до одного з наймальовничіших місць на маршруті. Якщо піднятися з дотриманням усіх правил безпеки на майданчик на вершині скелі, можна побачити прекрасну панораму на букові праліси Угольки й долину р. Тиса. На горизонті в південному напрямку можна милуватися гірськими пасмами, що розташовані вже на території Румунії.

Карстовий міст. Ще за 200 м ви побачите найвизначнішу пам’ятку природи та окрасу маршруту — Карстовий, або Кам’яний міст. Ця природна арка утворилася внаслідок карстових процесів, як вважає наука, ще на морському дні. Її оригінальність привертала увагу людей із давніх-давен. Ще 500 років тому, коли християнство відзначало своє 1500-річчя, тут, у самому серці Європи, процвітав культ язичників, що поклонялися сонцю. Саме на Карстовому мості було їхнє капище.

Кінець маршруту. Через 5000 м маршрут спускається до річки і виводить на вже знайому луку з колишнім мисливським будинком графа. Ще 300 м — і ви біля контори Угольського заповідного лісництва, звідки й розпочинали свою мандрівку однією з останніх ділянок дикої природи в центрі Європи.

Де ночувати:

В околицях території заповідника розташовано багато готелів. На сайті заповідника є інформація про заклади для проживання.

Де їсти:

Закарпатська кухня різноманітна. Тут є елементи української, угорської, румунської та інших європейських національних кухонь. Заповідник рекомендує скуштувати страви місцевої кухні: кулешу, бриндзю, смаженицю, форель. 

Якщо є більше часу:

Географічний центр Європи

Гора Говерла

Гори Близниці

Водойми заповідника

Музей екології гір

Дерев’яний водяний млин на річці в Малій Угольці та рекреаційна зона

Сплавитися на р. Тиса (м. Рахів, 0985011573).

Інформацію про маршрути, перелік локацій для відвідування та фото для туристичних програм надали співробітники національних парків і заповідників.

Хочете пройтися місцями згаслих вулканів і побачити скелі, яким 5—6 млн років? Відвідайте національний природний парк «Зачарований край»! Вас освіжить подих старовікового лісу, напоять живою водою гірські струмки.

Це мальовниче місце для спокійного відпочинку просто неба. Територія парку здебільшого вкрита густими лісами, а букові деревостани входять до Світової спадщини ЮНЕСКО. Схили місцевих гір дуже круті й важкодоступні, а тому люди тут не будували осель. Це й допомогло зберегти природу фактично в первісному стані.

Що можна побачити в парку:

Можна відвідати еколого-пізнавальні маршрути — до букових пралісів ЮНЕСКО, скельних утворень, джерел, найвищої гори парку Бужори, гідрологічної пам’ятки природи «Чорне багно», гірських потоків.

Куди їхати:

Адміністрація парку «Зачарований край» розташована за адресою вулиця Партизанська, с. Ільниці, Хустський район, Закарпатська область. Телефон +380962366100. Там можна дізнатися більше про маршрути.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Найближчий автовокзал — у м. Іршава (5,4 км від адміністрації). Туди можна доїхати з Мукачева (там найближча залізнична станція). Здебільшого туристичні об’єкти розташовані в горах, тому добиратися до них треба пішки. Відстань від Києва до с. Ільниця — 809 км, зі Львова — 270 км, з Ужгорода — 87 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Проведення піших екскурсій пізнавальними маршрутами — для учнів і студентів 30 грн/ос, для дорослих — 50 грн/ос.

Можна оплатити послуги парку заздалегідь: зателефонуйте в парк (+380962366100), замовте послугу та оплатіть рахунок; слід зберегти квитанцію.

1 день

У перший день подорожі пропонуємо прогулятися до кам’яних розсипів геологічного заказника «Зачарована долина». Довжина маршруту — 14 км. Колір марки — фіолетовий.

Маршрут починається в селі Осій, урочище «Кам’янка» 48.385784, 23.127555. Маршрут іде через буковий деревостан. Деревам тут близько 70 років, через 50–100 років при дбайливій охороні та збереженні вони стануть пралісами. Тут ви можете перепочити, послухати спів пташок, у сезон — назбирати білих грибів, підосичників, підберезників.

«Зачарована долина» вражає рідкісними формами скельного рельєфу. Цікавинка для знавців: тут переважають монокварцити зі зразками гетиту, у верхній частині урочища є брили опалоліту та своєрідні великопорфірові андезити та андезитобазальти. 

На цій ділянці під впливом води й повітря каміння набуло незвичних форм та розміру — до 100 м заввишки! Ці утворення мають назви — Стрімчак, Кам’яна Смерека, Кам’яний Верблюд, Руїни Замку, Тронний камінь. До речі, гори, скелі парку мають вулканічне походження.

Далі маршрут пролягає вниз потічком Яловий до села Ільниця.

2 день

Другого дня пропонуємо відвідати унікальні природні комплекси парку — ділянки букового пралісу ЮНЕСКО та верхове сфагнове болото «Чорне багно». Протяжність цього маршруту — 22 км, колір марки — жовтий. Маршрут починається в с. Підгірне 48.400078, 23.019492 та йде вгору лісовою дорогою. На маршруті ми облаштували місця для короткотривалого відпочинку.

Одним із перших цікавих місць є 8-метровий камінь, який дав назву урочищу — Білий камінь. Тут можна розкласти намет. Неподалік урочища є місце, яке називають «Три води», адже в ньому зливаються притоки р. Іршавки. Це місце для привалу. А вже неподалік росте буковий праліс.

Далі за маршрутом можна побачити, як живуть бобри — тут є їхня хатинка, загати на р. Іршавка. Поблизу — гідрологічна пам’ятка природи, верхове сфагнове болото Чорне багно. Воно живиться дощовою водою, тому називається оліготрофним. Розташована водойма на схилах гори Бужора (840 м над рівнем моря, найвища вершина вулканічного пасма Вигорлат-Гутинського хребта), у верхів’ї р. Іршавка. Товщина шару торфу болота становить понад 6 м! На болоті зростають червонокнижні рослини (як-от журавлина дрібноплода).

Де ночувати:

Готель «Іршава»

Готель-спа «Срібне джерело»

Зелена садиба «У Петровція»

Де їсти:

У м. Іршава є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазинчики

Що можна відвідати поблизу парку:

Іршавський краєзнавчий музей тел. +38 (067) 422–28–36