Деякі види сов, зокрема сова бородата та сичик-горобець, раніше не зустрічалися на півночі Київської області, проте відтепер гніздяться у Чорнобильському заповіднику у значній кількості. Що відомо про цих птахів? Повідомляє орнітолог заповідника Сергій Домашевський.

Сова бородата (Strix nebulosa) – рідкісний гніздовий птах Чорнобильського заповідни­ка. Маса її тіла становить до 1,2 кг, довжи­на тіла сягає 64-70 см, розмах крил – до 140 см. З усіх 13 видів сов, що трапляються у вітчизняній фауні, своїми розмірами сова бородата дещо поступається лише пугачу.  

Вперше в Україні гніздування бородатої сови було виявлено в 1985 р. на теренах По­ліського природного заповідника. Поступово цих сов на гніздуванні побільшало, і вони почали розселятися Поліссям. У Київській області вперше сову бородату було виявле­но на гніздуванні у 2002 р., а в Чорнобиль­ській зоні відчуження її вперше виявили у 2003 р. 

Нині в Україні гніздиться від 60 до 110 пар сови бородатої. ЇЇ чисельність дуже залежить від кількості дрібних гризунів. Нині в заповіднику постійно гніздиться від 8 до 12 пар.

Сова бородата сама гнізд не будує, а займає гнізда хижих птахів біля відкритих заболочених ділянок. ЇЇ чисельність дуже залежить від кількості дрібних гризунів. Якщо рік не «врожайний» на дрібних гризунів, то птахи можуть взагалі не гніздуватися.

Сичик-горобець (Glaucidium passerinum) навпаки – найменша сова України та Європи. Розміром він справді майже як горобець хатній: завдовжки 15,2-17,5 см, розмах крил ста­новить 35-39 см, маса в нього може бути вдвічі більшою – 50-77 г. 

Як і бородата сова, він занесений до Червоної книги України. 

Ще на початку XXI ст. сичика-горобця в Чорнобильській зоні відчуження не спостерігали. Вперше цього птаха виявили влітку 2009 р., і на той час було відомо лише 5 місць пе­ребування птахів. На сьогодні в Чорнобиль­ському заповіднику відомо 27 таких місць. Оселяються ці сови в листяних та мішаних лісах, а гнізда роблять в дуплах, можуть займати дупла дятлів.

На відміну від багатьох видів сов, сичик-горобець полює не вночі, а від ранку до сутінок. Живиться дрібними тваринами – мишоподібними гризунами та дрібними птахами. Тому, якщо сичик виявляє себе вдень голосом або візуально, то його почи­нають переслідувати зграї пташок, які голосно кричать. Тож ця сова полює із засідок, заздалегідь ховаючись від стороннього ока. 

Автор Домашевський Сергій, канд. біол. наук, науковий співробітник ЧРЕБЗ

Згідно з даними оприлюдненими Міндовкілля, площа заповідних територій, що потерпають від війни зменшилася, проте загроза об’єктам під охороною досі критична.

У лісах тимчасово окупованої Херсонщини триває локалізація пожеж. Вогнем пройдено понад 4000 га. Через бойові дії, замінованість територій та окупацію рятувальники та лісівники не завжди можуть повноцінно попереджувати та ліквідовувати пожежі.

12 травня російська ракета влучила у заповідну частину острова Хортиця у Запоріжжі, викликавши пожежу.

У Харкові росіяни знищили єдиний в Україні генетичний банк рослин. Снаряд влучив у будівлю Інституту рослинництва ім. Юр’єва, де зберігалися зразки більш ніж 160 тисяч сортів рослин з усього світу, які збиралися десятиліттями. Таких банків існує лише кілька у світі. Багато видів рослин вже неможливо буде відновити.

Через бойові дії птахи можуть змінити свої міграційні шляхи, які пролягають через Україну. Росія веде бойові дії на заповідних територіях міжнародного та європейського значення і знищує середовища існування рідкісних і ендемічних видів. Через бойові дії деякі унікальні осередки ендемічних видів можуть просто зникнути.

Інформація з сайту Міндовкілля.

Пожежі, спричинені російською окупацією, нищать природоохоронні території. Тільки за останній тиждень вогонь знищив екосистеми в межах природно-заповідного фонду площею більше 1000 гектарів. 

Також у цю пору року ризик лісових пожеж постійно присутній і зростає через осушення торф’яних угідь та посушливих років через зміну клімату. Заповідні території традиційно мобілізуються для боротьби з пожежами, але тепер потрібне додаткове обладнання для подолання значно більшого пожежного ризику, з яким стикаються під час війни.

Для допомоги природно-заповідним установам у боротьбі з пожежами, Франкфуртське зоологічне товариство (ФЗТ) передало 70 ранцевих вогнегасників для трьох парків Полісся та 130 комплектів протипожежного обладнання та одягу для трьох територій, які межують з окупованими територіями чи окуповані частково.

Розграбовані офіси, зруйноване обладнання, поранені працівники. Через заміновану територію під час окупації науковці заповідника ще довго не зможуть проводити дослідження унікального об’єкта природно-заповідного фонду. Чим важливий цей заповідник та як вплинула на нього війна?

Місце, де відновлюється природа

Чорнобильській радіаційно-екологічний біосферний заповідник є наймолодшим та найбільшим заповідником України. Він розташований у межах Зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення. Це доволі незвичне поєднання об’єкту ПЗФ та місця найбільшої радіаційної аварії на цивільному ядерному об’єкті.

За відсутності господарської діяльності на цій території відновилися природні комплекси характерні для Полісся. Тут живуть такі види-символи європейських лісів як рись, вовк, лось, олень шляхетний, свиня дика, пугач, орлан-білохвіст та інші, загалом біля 400 видів хребетних тварин. Велика територія, а це більше 2000 км2, забезпечує ландшафтне різноманіття, котре, у свою чергу підтримує біологічне різноманіття.

 Унікальні умови для досліджень

Загалом заповідник по завданням та функціям не відрізняється від інших. Однак, є одна відмінність – наявність радіаційного забруднення. Це створює унікальні умови для радіоекологічних та радіобіологічних досліджень.

Головна тема наукових досліджень у заповіднику – ведення Літопису природи, проте у співпраці з партнерами реалізовують ряд проєктів. Із Frankfurt Zoological Society проводять фотомоніторинг великих тварин та рисі, з WWF-Україна відновлюють популяції зубрів. З японськими колегами з університету Фукушіма досліджують біологічні ефекти у мишоподібних гризунів із «гарячих точок» зони відчуження.

Втрати через окупацію

Більше місяця заповідник був окупований російськими військовими. Станом на зараз складно оцінити всі наслідки окупації. Офіси заповідника у м. Чорнобиль розграбовані, частину обладнання для камеральних та польових робіт втрачено. На території заповідника окупанти будували інженерні споруди, зруйнували частково інфраструктуру. Значна частина персоналу, так чи інакше, зазнала впливу війни: окупації, бойових дій або евакуації. Серед персоналу заповідника троє поранених. 

Зараз у заповіднику очікують на розмінування території для відновлення наукових досліджень.

Інформацію надано завідувачем наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

У департаменті екології та природних ресурсів ЛОДА повідомили, що розглядають можливість створення заказника місцевого значення «Лагодівський» в межах Перемишлянської територіальної громади та гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення «Травертинові джерела» поблизу Львова.

Працівники департаменту працюють над збором погоджень щодо створення вищевказаних об’єктів, після чого будуть розроблені проєкти створення природно-заповідних територій. Рішення про створення цих природно-заповідних територій приймає обласна рада.

Загалом, у Львівській області знаходяться понад 400 територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Війна руйнує звичне життя не лише людей, а й тварин. Наразі складно оцінити втрати біорізноманіття України, для цього потрібні ретельні дослідження після перемоги. Проте ми можемо спробувати уявити, згадуючи вже відомі приклади втрат колоній птахів у 2015 році, коли воєнні дії були значно менших масштабів. 

Після створення національного природного парку “Меотида” у Донецькій області, на одній з його територій – Кривій косі, був налагоджений природоохоронний режим. Завдяки цьому на узбережжі масово почали гніздитися мартини каспійські, які занесені до Червоної книги України. Їхня колонія за три роки сягнула розмірів 3 тисяч пар і стала найбільшою в Європі. Також вперше для України тут почав гніздитися кучерявий пелікан, а окрім нього й інші види, такі як кулик-сорока та понад 60 тисяч пар рябодзьобих крячків. Це місце стало насправді унікальним! 

Проте у 2015 році російські війська почали використовувати Криву косу для висадки десанту й усе різноманіття птахів зникло одномоментно. Внаслідок окупації природоохоронний режим території так і не відновився, тож більшість птахів залишили це місце гніздування.

Складно передбачити, скільки ще таких місць ми втратили з початку повномасштабної війни. Тому потрібно докласти всіх зусиль, щоб зберегти біорізноманіття та природні біотопи на територіях, вільних від війни.

Текст: Максим Гаврилюк, орнітолог Української природоохоронної групи

Весна крокує невпинно навіть під час військового стану. У національних парках та заповідниках України розпочинається новий цикл відродження, який знаменують перші квіти та перші весняні пісні птахів.

На заповідних територіях першими розпускаються первоцвіти, звідси і назва цієї групи рослин. Співробітники природоохоронних установ приділяють їм особливу увагу, бо багато видів з них охороняються Червоною книгою України. У місцях масового зростання первоцвіти утворюють справжні яскраві килими, які справляють на відвідувачів незабутнє враження. Цього року особливо відгукуються у серці сині та жовті ділянки пролісок, тюльпанів бузького та дібровного, горицвітів і гадючої цибульки.

Весна дає надію. Заповідні території зберігають наші природні багатства, досліджують їх та відновлюють. Придивіться до перших весняних квітів – з ними розквітає Україна і наше майбутнє.

Чим довше продовжується війна, тим більше природа України зазнає втрат. Не оминули наслідки бойових дій і річку Іква, що протікає поряд із містом Кременець. Заплава річки на цій ділянці пропонується для розширення Національного природного парку «Кременецькі гори».

У воду річки Іква потрапила отрута через пошкодження уламками збитої крилатої ракети ємностей агрофірми, в яких зберігалися рідкі мінеральні добрива з високим вмістом аміаку. Внаслідок цього, у річці загинула риба, в колодязях найближчого від аварії села рівень аміаку в рази перевищував допустимі норми кілька днів поспіль. Зміни у природних комплексах наукові працівники НПП «Кременецькі гори» будуть спостерігати на протязі кількох місяців, а можливо і років. Також нижче за течією знаходиться Малоандрузький ботанічний заказник місцевого значення, який також планується включити до території національного парку. Тут збереглися цінні водно-болотні комплекси та мешкає багато видів птахів. 

Заплава річки Іква, нижче за течією від місця аварії, це важлива територія для збереження місцевого біорізноманіття. Два роки тому саме тут працівниками парку вперше на півночі Тернопільщини було виявлено популяцію рідкісної комахоїдної товстянки двоколірної (Pinguicula bicolor), що занесена до Червоної книги України. Як вплинуло забруднення річки на її популяцію можна буде сказати тільки через кілька років. Окрім того, на цій ділянці зростають також інші види з Червоної книги України: коручка болотна (Epipactis palustris), сошник іржавий (Schoenus ferrugineus), жировик Льозеля (Liparis loeselii), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis).