Рік тому ми готувалися до свят і ще не знали, що на нас чекає у 2022 році. Ось він добігає кінця, і ми віримо, що 2023 принесе нам Перемогу. У цьому матеріалі хочемо згадати досягнення національних парків 2022 року та подякувати Силам оборони України, завдяки яким наша робота була можливою.
На початку 2022 президент підписав укази про створення трьох нових парків — Куяльницького в Одеській області, "Холодний Яр" — у Черкаській і Національний природний парк "Пуща Радзівіла" в Рівненській. Парку “Пуща Радзівіла” вже багато чого вдалося зробити цього року, мріємо поговорити з працівниками про цей перший рік.
Навесні наші неймовірні ЗСУ звільнили Київщину, Сумщину й Чернігівщину. Восени ми вже проводили інтерв’ю з представниками деокупованих національних парків Харківщини (Дворічанський нацпарк), Донеччини (Національний Природний Парк "Святі Гори"), Херсонщини (Національний природний парк «Кам'янська Січ»). Чекаємо повернення додому нацпарку "Великий луг" і Приазовського із Запорізької області, нацпарку "Меотида" з Донецької області, Білобережжя Святослава — з Миколаївської області, Джарилгацького, Азово-Сиваського нацпарків та парку "Олешківські піски" з Херсонщини, деокупації парку «Кремінські ліси» (Луганська область) та, звісно, кримського нацпарку «Чарівна Гавань».
Українські природоохоронці щосили протистоять ворогу. На окупованих територіях — допомагають місцевим мешканцям і здають дані загарбників, сприяють просуванню Сил оборони України. Коли ми розмовляли з працівниками деокупованих парків, були вражені їхньою мужністю. Природоохоронці вели літопис природи під кулями, тікали з полону, отримували поранення. Знаємо про загиблих співробітників на окупованих територіях і природоохоронців, які полягли на фронті.
Нам запам’яталися слова Андрія Хрутьби, науковця Голосіївського нацпарку, який нині воює: якщо не природа, культура, то заради чого ми воюємо? Тому ми вважаємо, що зміцнення науки, захист природи — це питання, які не можуть чекати до Перемоги. Пишаємося парками, які провадять наукову роботу, облаштовують нові рекреаційні зони, підгодовують тварин, працюють зі школярами.
Важливо, що парки говорили й про свої потреби та труднощі. Що потрібні генератори й відбудова, що джипінг і браконьєрство тривають і під час війни, і парки докладають зусиль, щоб протидіяти порушникам. Що співробітники НПП "Нижньосульський" прибрали береги Сули, а через півтора місяця вони вже знову вкриті сміттям, а в Голосіївському нацпарку люди покрали деревину. Коли ми озвучуємо проблеми, то наш голос стає чутнішим.
812 природоохоронних зон, загальна площа яких становить майже мільйон гектарів, або 20% від загальної площі всіх заповідних територій України, постраждали від війни. Але ми не маємо підстав сумніватися в прогнозах начальника ГУРу України Кирила Буданова, тому плануємо на 2023 поїздку в Крим.
Ми прожили такий складний рік — і стали сильнішими, мудрішими, витривалішими. Пишаємося роботою національних парків у 2022 році!
Коментарі Вимкнено до Працювати у 2022. Підсумки роботи національних парків
Національні парки працюють увесь рік. На свята працівники проводять майстерки для школярів, влаштовують свята для гостей, облаштовують фотозони, як-от Слобожанський нацпарк.
Коли ми готували цю добірку, гріло серце, що незалежно від регіону українці звертаються до традицій: хустками хвалилися і на заході, і на півночі, і в центрі країни, вечорниці проводили і на Чернігівщині, і на Буковині. Розповідаємо про те, як минув грудень у нацпарках.
Ялинкові прикраси
З учнями шкіл wowлюди з нацпарку “Бойківщина” робили віночки та янголят, а в нацпарку “Подільські Товтри” — різдвяні свічки. Працівники Нижньодністровського нацпарку, парку “Кармелюкове Поділля”, “Королівські Бескиди” та “Гуцульщина” робили з дітками ялинкові прикраси, працівники Слобожанського НПП — листівки. У Гетьманському парку провели конкурс паперових сніжинок, а працівники нацпарку “Північне Поділля” виготовляли з дітьми лісовиків із шишок. Крім того, wowлюди з цього парку влаштували свято для людей з інвалідністю, а майстерку з виготовлення новорічних прикрас для старших людей провели в нацпарку “Пирятинський”. Чудова ідея — працювати не тільки з дітьми, а й дорослими!
Альтернативу ялинці — хвойну композицію — виготовляли з малечею працівники НПП “Верховинський” та екоосвітянка з Вижницького нацпарку, чудові ялинки зробили зі школярами працівники парку “Сколівські Бескиди”. Також екологічні ялинки виготовляли в нацпарку “Голосіївський”, а в нацпарку “Подільські Товтри” та Деснянсько-Старогутському нацпарку провели конкурс альтернативних ялинок і композицій.
Традиційного різдвяного павука плели в нацпарку “Гуцульщина”, діти також виготовили листівки для воїнів ЗСУ, а в національному парку “Сколівські Бескиди” зробили новорічні іграшки для захисників. Працівники Пирятинського нацпарку щороку на Миколая навідують родину загиблого в 2014 році природоохоронця Максима Аранчія, вітають зі святом сина захисника України.
Ворожили, співали пісень і займалися рукоділлям wowпрацівниці нацпарків “Мезинський” і нацпарку “Черемоський”. Відео з нацпарку "Черемоський" дивіться на сторінці парку.
На Миколая влаштували свято з подарунками та конкурсами в Мезинському нацпарку та в парку “Гуцульщина”, де провели святковий ярмарок на підтримку ЗСУ, влаштували майстерки та розклали ватру.
На Різдвяний ярмарок запрошує нацпарк “Сколівські Бескиди”. Вторговані кошти передадуть на протизастудні ліки хлопцям і дівчатам на фронт.
Попереду ще багато свят, чекаємо на новини з наших нацпарків. Надихайтеся ідеями колег, проводьте події, запрошуйте відвідувачів — не дайте окупантам забрати в українців відчуття дива!
Коментарі Вимкнено до Зимові свята в національних парках. Грудень
Національний парк «Кам’янська Січ», що на правому березі Дніпра на Херсонщині, Сили оборони України звільнили 11 листопада після 8 місяців окупації. Директора нацпарку, Сергія Скорика, росіяни були взяли в полон. Йому вдалося втекти, однак невдовзі він повернувся на Херсонщину, щоб допомагати місцевим мешканцям. Співробітники парку передавали СБУ інформацію про окупантів, ловили рибу для цивільних. Сергій розповів нам про те, як парк переніс окупацію та про особливі місця «Кам’янської Січі», які наснажують до боротьби.
Уцілів тільки принтер
Нацпарк «Кам’янська Січ» — це степи, понад 50 кілометрів берегової лінії Дніпра, місце охорони більш як 90 видів рідкісних тварин. Особливість парку — історичні пам’ятки. Територія охоплює пізньоскіфські городища з курганами, у XVIII столітті тут була козацька січ (тут функціонує відділення національного заповідника «Хортиця»), збереглися козацькі хрести та фрагменти козацьких споруд. Формально національний парк з’явився 2019 року; фактично ж він запрацював тільки з 2020. Станом на лютий 2022 року парк мав 2 автівки, катер, гумовий човен, електродвигун, акумулятори, тепловізор, квадрокоптер, офісні меблі. Після візиту «другої армії світу» там знову немає нічого, залишився тільки один принтер, який була вивезла бухгалтерка на безпечну територію.
Парк окупували 9 березня. 8 місяців він потерпав від російської окупації, а нині — від обстрілів із лівого берега Дніпра, куди ворожу армію прогнали українські солдати. Тепер територію деокуповано повністю, однак співробітники не мають доступу до більшої частини парку через обстріли та мінування.
Полон. «Треба боятися живих, а не мертвих»
25 лютого керівник парку Сергій Скорик потрапив у полон. Каже, окупанти мали на нього всі дані; підозрює, що їм хтось цю базу надав. Росіяни зразу забрали в нього телефон, тому він не міг зв’язатися з рідними. Природоохоронець пробув у полоні 7 днів:
Вони вважали, якщо я директор національного парку, значить — директор «нацистів». І в мене угрупування нацистів, озброєне, по формі.
Нині родина Сергія в безпеці, тому він не боїться розповідати про своє перебування в російському полоні. Здебільшого його та інших полонених тримали в актовій залі Каховської ГЕС, водили на допити. Часом, каже, замикали в холодній і брудній компресорній:
Нас двох там закрили разом із 30 трупами російських солдатів. Моя перша освіта медична: я розумію, що треба боятися живих, а не мертвих, тому був спокійним, та ще й зима була, не було аж такого смороду. А хлопцю, який був зі мною, трохи психіку під’їло.
Застосовували окупанти й інші тортури: виводили на дах ГЕС та силували стрибати — мовляв, так можна звільнитися. Сергій на це їм відповів:
Стрибнувши, я в кращому випадку залишуся інвалідом, не хочу бути обузою сім’ї, краще застрельте мене, якщо ви так уже хочете.
Сергій добре знав місцевість, де його утримували. І він використав цю перевагу, щоб утекти з полону:
Нас із хлопцями заставили копать окопи, а орки, які нас охороняли, сіли пити горілку. Я стрибнув у воду, переплив Північнокримський канал (канал, яким до 2014 року вода надходила з Каховської ГЕС до Криму. — Ред.) і вибрався на другий берег.
Північнокримський канал
Сергій через села дістався до знайомих. Росіяни його розшукували, приходили до батьків:
Деякий час батьки думали, що я мертвий, потім їм передали, що все гаразд, і вони через три тижні приїхали до мене. Я більше всього переживав, що мама, тато, дружина, моя дворічна донечка не знали, де я.
Після втечі Сергія переховували рідні, знайомі, потім він і родина виїхали. Убезпечивши рідних, Сергій менш як за тиждень повернувся на Херсонщину, у «сіру» зону. Дистанційно координував роботу парку, допомагав одному з благодійних фондів доставляти гігієну, харчування на деокуповані території, евакуював людей.
Співробітники парку. Літопис природи та гасіння пожеж
Основна частина штату — це мешканці громади, де лежить парк. Деякі співробітники нацпарку «Кам’янська Січ» знаходяться на ще окупованій території, у своїх рідних містах, — Каховці, Новій Каховці. Сергій із ними на зв’язку. Однак здебільшого працівники перебувають на підконтрольній Україні території. Сергій має підозри щодо двох співробітників: нібито вони перейшли на бік окупантів. Каже, питання співпраці чи не-співпраці має кваліфікувати суд. Він же наказом припинив із цими людьми трудову діяльність і більше з ними не спілкується.
Під час окупації наукова робота тривала. Доки росіяни перед відступом не замінували територію парку, науковці вели літопис природи, фіксували сезонні зміни: де птахи побудували нові гнізда, де була міграція козуль, коли зацвіли первоцвіти тощо. Також працівники парку власними силами гасили пожежі: брали у фермера трактор із цистерною.
Співробітники здебільшого не виїжджали з Херсонщини. Допомагали ЗСУ: передавали координати техніки росіян, розміщення військових. Мали й сутичку з окупантами. Якраз виписували протокол браконьєру, коли під’їхали російські військові. Вони розірвали протокол і відпустили браконьєра, заборонили працівникам парку виходити на воду. Тоді якраз з’явилося багато охочих ловити рибу та продавати людям на окупованій території. Щоб уникнути спекуляції та підтримати місцевих мешканців, Сергій дозволив працівникам ловити рибу на території парку та роздавати її людям безоплатно:
Продуктів у місцевого населення не було, і я сказав хлопцям ловити й роздавати людям рибу. І вони це робили. Треба було спасати життя людей.
Дбаючи про життя працівників, директор парку сказав їм знищити свою форму: вона була оливкового кольору (тобто схожа на військову,а отже, могла викликати підозри окупантів).
Потім якось купимо, може, міністерство надасть. Нє — то будемо ходить у спортивних штанах на роботу. Потребуємо хоча б одного автомобіля типу «ниви», позашляховика, човна, бо більшість території парку — це вода, і на камерах чи пінопласті ми багато не зробимо.
У парку вже почали рахувати збитки: у середині жовтня завдяки супутниковому аналізу визначили, що вигоріло майже 635 гектарів цінних ділянок, де зростали вразливі червонокнижні види. З 24 лютого до 18 жовтня пожежі знищили в межах парку рідкісні рослини, серед яких дрік скіфський (633 екземпляри), ковила шорстка (402), ковила волосиста (832), ковила Лессінга (2384), ковила українська (456). На початку грудня нацпарк відвідали українські природоохоронці з іноземними (можна подивитися з їхньої поїздки).
Зараз можна перебувати тільки на тій території парку, де дозволяють військові, каже Сергій:
На території парку є історична пам’ятка — єдина незатоплена січ. Тут є могила кошового отамана Кості Гордієнка. У нас Пилип Орлик і Кость Гордієнко писали частково першу конституцію України. Тут багата енергетика. Заходиш — і легені зовсім по-іншому дихають, руки розправляються, енергетика волі.
На території нацпарку, каже Сергій, знаходиться найвищий флагшток у Херсонській області. Ще в травні він купив жовтого й синього атласу та пошив 20 маленьких стягів і великий — 9 на 6 метрів:
Я хотів підняти його наступного ж дня після визволення території, але військові не дозволили: бо з лівого берега такий стяг дуже буде видно, москалі просто обстріляють цю місцину, історичну пам’ятку.
Тому нині в парку майорить звичайний прапор, але там неодмінно з’явиться і найбільший стяг, який пошив Сергій.
Коментарі Вимкнено до Січ, об яку росіяни поламали зуби. Деокупований нацпарк «Кам’янська Січ»
Національні природні парки працюють весь рік: співробітники проводять екскурсії для відвідувачів, підгодовують тварин, провадять наукову роботу. Ми поцікавилися, чим іще займаються нацпарки взимку та що корисного можна зробити, коли за вікном завірюха.
Готувати чаї з різнотрав’я
Wowлюди із нацпарку “Північне Поділля” зі школярами готували чаї з локальних рослин, розповідали про особливості збору та корисні властивості лікарських трав.
У Національному природному парку "Бойківщина" наступного року планують нову стежку, яка буде етно- і екопізнавальною. Там показуватимуть 100-літню модрину, яка попереджає про перший сніг, місце від криївки, розповідатимуть про культуру Бойківщини. А для цього вже зараз організовують експедиції, зустрічі з місцевими старожилами.
Працівники НПП "Кременецькі гори" оновили стенд "Сліди звірів" в адмінприміщенні, а в Ужанському нацпарку відновили роботу газети "Східні Карпати", а в нацпарку “Синевир” встановили інформаційні стенди та проводять виставку про захист птахів.
У Нижньодністровському нацпарку працівники плетуть маскувальні сітки, окопні свічки роблять співробітники НПП “Бойківщина”, нацпарку "Гетьманський", "Черемоський". Wowлюди з НПП «Сколівські Бескиди» передали на фронт лісові ягоди, мед, збори лікарських рослин, а в Національному природному парку "Північне Поділля" працівники разом зі школярами зробили новорічні іграшки для наших бійців.
Знаємо, що регулярно з подарунками їздить у парки сходу України директор НПП “Синевир”. 2 тонни продуктів та 300 літрів пального зібрали й привезли колегам із деокупованого нацпарку “Кам’янська Січ”, що на Херсонщині, працівники НПП "Нобельський". А співробітники нацпарку "Подільські Товтри" навідалися з подарунками на Сумщину, в Деснянсько-Старогутський національний парк. Wowлюди, ви робите дивовижну справу!
6. Підтримувати тварин і займатися науковою діяльністю
У національному парку “Цуманська пуща” нагадали, що взимку працівники підгодовують диких тварин, заготовляють солонці, копиці з сіном та кормові віники, моніторять сліди диких тварин та шукають гнізда хижих та рідкісних птахів.
Попри сніги працівники нацпарку “Голосіївський” прибирали аварійні дерева з-понад доріг, а в нацпарку “Синьогора” облаштували пункт незламності!
Люди в національних парках оберігають природу, навчають школярів і студентів, розвивають українську науку. Відвідуючи національні парки, ви допомагаєте їм робити ці важливі справи!
Коментарі Вимкнено до Що працівники національних парків роблять узимку?
Співробітники Нижньодністровського національного природного парку придумали, як допомагати нашим захисникам та рятувати природу від забруднення водночас. Там роблять маскувальні сітки на основі рибальських тенет.
Пониззя Дністра здавна було регіоном риболовлі. Місцеві жителі займаються цим промислом і сьогодні, кажуть у парку. Служба охорони Нижньодністровського веде контроль за дотриманням правил на території і вилучає незаконні знаряддя лову, зокрема й тенета для лову риби. Працівники нацпарку придумали переробляти вилучені сітки на маскувальні — для наших воїнів. Окрім цього, кажуть у парку, на таке добре діло рибалки віддають свої відпрацьовані тенета.
Цю справу було започатковано ще у 2014 році, коли в парку зрозуміли, що знаряддя лову, які лежать без діла на складі, можуть послужити захисникам. Спочатку їх передавали зацікавленим громадським організаціям, сітки плели в спортзалах шкіл волонтери.
Тепер же до плетіння сіток долучився весь колектив Нижньодністровського разом із сім’ями та друзями. Вони вже сплели 5 сіток розміром 6х10 метрів! Сітки поїхали на схід України. Запрошують долучатися до плетіння всіх охочих (телефон відповідальної особи +380 96 779 1285, Микола Васильович Роженко).
Чудова ініціатива! Знаємо, що й інші нацпарки борються з незаконним ловом риби і теж мають повно сіток. Пропонуємо ідею, як їх використати.
Коментарі Вимкнено до Вилучені рибальські сітки — на допомогу ЗСУ
Друзі, зібрали цікаві події та можливості для вас.
Анкети, петиції
Greenpeace збирає підписи під петицією на захист лісів Карпат. Петиція адресована керівникам ЄС та лідерам карпатських країн, у тому числі України: https://cutt.ly/X1SScFr
Українське товариство охорони птахів / Закарпаття просить заповнити анкету про сову-сипуху в межах проєкту для збереженню сипухи на Закарпатті. Посилання на анкету
Навчання
8 грудня WWF-Українапроводить презентацію дослідження “Ліси навколо водойм: природоохоронна цінність та особливості менеджменту”. Деталі тут.
Громадська організація “Екологія-Право-Людина” до 15 грудня проводить набір на онлайн-курс «Механізми захисту природи в умовах війни». Розкажуть про захист природних комплексів, менеджмент заповідних територій в Україні та за кордоном, збереження біорізноманіття, лісів, поводження з відходами, захист екологічних прав громадян, вивчення наслідків військових дій на довкілля. Деталі про навчання та реєстрація тут.
Лісові ініціативи і суспільство ForestCom проведуть онлайн-вебінар на тему “Як та де повідомляти громаду про заплановані рубки та інші заходи у своїх лісах?”. Деталі та реєстрація.
Допомога ЗСУ
Українська Природоохоронна Група – UNCG поширила допис про збір коштів для військового і природоохоронця з Карпатського біосферного заповідника Мирослава. Деталі і номер картки: https://cutt.ly/q1VgJjo.
Вакансії
Франкфуртське зоологічне товариство шукає експертів з картування біотопів: https://cutt.ly/51SJpJZ, а до 11 грудня WWF-Україна чекає резюме на посаду головного бухгалтера.
Навчайтеся, пробуйте нове, допомагайте армії та бороніть природу! Разом переможемо.
Коментарі Вимкнено до Навчання, конкурси, вакансії для природоохоронців
