З 29 липня по 1 серпня на базі Володимирівського природоохоронного науково-дослідного відділення національного природного парку “Слобожанський” (с. Володимирівка, Краснокутська територіальна громада) відбулася щорічна Школа природоохоронника, організована спільно з ГО “Українська природоохоронна група”.

Це були неймовірно насичені дні в чудовій компанії колег прироодоохоронців, науковців, студентів, громадських активістів та волонтерів.

В ході аудиторних та практичних секцій Школи було піднято багато вкрай важливих питань та проблем здійснення прироодоохоронної роботи на територіях регіональних ландшафтних парків, національних природних парків, заповідників. Як співпрацювати з місцевою владою? Як забезпечити режим території? Як та чим запобігати порушенню природоохоронного законодавства? Як врегульовувати земельні питання? Як робити ефективну промоцію парків? Шукали відповіді, переймали досвід.

Окрім цього учасники Школи спільно:
– знайомилися з природними комплексами НПП “Слобожанський”, знаходили цікаві види рослинного та тваринного світу;
– аналізували законодавчі інструменти збереження довкілля та випрацьовували механізми юридичної роботи із забезпечення ефективного функціонування об’єктів природно-заповідного фонду;
– покращували власні навички та здобували нові знання у здійсненні охоронної діяльності та гасінні пожеж на природних територіях;
– вчилися правильно складати адміністративні матеріали та проводити профілактичну роботу з різними групами населення;
– говорили про актуальні проблеми природоохорони та методи її практичного здійснення;
– ділилися досвідом еколого-освітньої діяльності та її можливостей у поширенні природоохоронних ідей серед широкої аудиторії;
– говорили про значення тих чи інших видів флори та фауни у природних процесах;
– поширювали власні напрацювання у створенні туристично-рекреаційної інфраструктури та шукали шляхи розвитку екологічного туризму на природоохоронних територіях;
– знайомилися з надзвичайно ефективними можливостями геоінформаційних систем (ГІС) в охороні та збереженні довкілля, розглянули основні кроки впровадження ГІС для широкого застосування для установ ПЗФ України та екологічних організацій.

Цьогоріч Школа природоохоронника зібрала надзвичайну кількість фахівців-природоохоронників, небайдужих представників інших галузей та роду діяльності. Разом ми змогли налагодити дієві комунікаційні зв’язки та закласти міцні засади подальшої співпраці.

До спільної та продуктивної роботи долучилися:
– Природний заповідник “Михайлівська цілина”
– Регіональний ландшафтний парк “Диканський”
– Регіональний ландшафтний парк “Сеймський”
– Регіональний ландшафтний парк “Кременчуцькі плавні”
– Національний природний парк “Святі Гори”
– Національний природний парк “Голосіївський”
– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
– Український науково-дослідний інститут екологічних проблем
– ГО “Українська природоохоронна група” (UNCG)
– ГО “SCGIS Ukraine” (Українське відділення Товариства природоохоронних ГІС)
– Харківський зоопарк

Висловлюємо всім і кожному величезну вдячність за ці насичені дні та потужну енергію, яку ми разом генерували для великої мети – збереження нашої унікальної та цінної природи.

23-25 липня національний природний парк «Черемоський» радо приймав молодих науковців – аспіранток біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Співробітники Парку зустріли гостей в смт Путила та, за сприяння в.о. директора НПП «Черемоський» Василя Бурака, організували трансфер до Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення.

Науковці приїздили, аби зібрати польовий науковий матеріал (представників безхребетних тварин з ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera) та екскременти ссавців) на території Парку і надалі  використовувати його для підготовки дисертаційних досліджень, наукових статей та тез конференцій.

Спільно із працівниками Парку гості пройшли еколого-туристичним маршрутом «Дорогою до небес», а також побували біля Кортузіанського водоспаду та на луках в межах ботанічних пробних площ.

Зібрані дані у вигляді анотованих звітів науковці пообіцяли надати восени, їх буде використано під час підготовки Літопису природи НПП «Черемоський».