Відновлення природи після війни триватиме десятиліттями. Українська правда повідомляє про необхідних 50 років, посилаючись на чеське видання "Blesk". Такий час визначили чеські та українські екологи.
«Різні екосистеми мають різний час відновлення. Наприклад, за оцінками відновлення споконвічного степу в природоохоронних територіях на півдні України займе п’ятдесят років», – оцінює програмний координатор проєкту «Україна» Марцела Черночова.
Сліди від влучення снарядів у НПП "Тузлівські лимани"
Також вона зазначила, що деякі екосистеми та популяції деяких тварин і рослин були знищені настільки, що ми можемо втратити їх безповоротно.
Речник Greenpeace Лукаш Грабек зазначає, що знищення довкілля відбувається у таких масштабах зокрема через тактику ворога.
«Знищення довкілля зі зрозумілих причин відбувається дещо в тіні тих людських трагедій, за якими ми спостерігаємо і співчуваємо. Насамперед тому, що Росія використовує тактику випаленої землі та знищує великі території, включно з містами, інтенсивними бомбардуваннями», – сказав речник Greenpeace Лукаш Грабек.
Експерти найбільше наголошують на проблемі переміщення важкої військової техніки та обстрілів, що спричиняють пожежі. Через вибухи, пожежі та затоплення постраждалих територій забруднюється вода, повітря та ґрунт небезпечними речовинами, які можуть залишатися в навколишньому середовищі десятиліттями.
«У майбутньому всі токсичні речовини в ґрунті можуть потрапити або безпосередньо в їжу, або в харчовий ланцюг», - зазначила Чернохова.
Український експерт, який входить у склад команди, що готує методологію оцінки та розрахунку збитків від російського вторгнення, Максим Сорока, наголошує на важливості не виділяти злочини проти довкілля в окрему категорію. Він вважає, що це також злочин проти людяності.
"Українське довкілля та природа свідомо знищуються з метою нашкодити людям, знищити їхні домівки та зробити неможливими жити у своїй країні", – каже він.
Коментарі Вимкнено до Відновлення природи після війни займе щонайменше 50 років
Триває сезон грибів. У липні збирають білі гриби, підберезники, підосичники, маслюки, лисички, печериці, сироїжки, грузді та опеньки.
Національний природний парк "Черемоський" підготував перелік правил про те, як варто збирати гриби:
Головне правило – збирати тільки добре знайомі гриби. Не впевнені – не беріть
Не варто пробувати гриби на смак і запах, навіть якщо впевнені, що вони їстівні
Не збирайте гриби, які біля основи ніжки мають білий мішечок – пусте клубоподібне потовщення
Не збирайте перезрілі, в’ялі, зіпсовані, пошкоджені гриби. Вони дуже швидко накопичують небезпечні отруйні речовини, що можуть викликати отруєння.
Збираючи гриби, не зривайте їх. Якщо зірвете - пошкодите грибницю і наступного року не буде грибів тут. Потрібно обережно зрізати гриб ножем біля основи ніжки, а трубчасті можна викручувати з грибниці.
Перш ніж покласти гриб до кошика, потрібно очистити його від землі, сміття та листя і укладати капелюшками вниз або боком, при цьому, трубчасті гриби разом з ніжкою, а у пластинчастих грибів ніжки обрізати до довжини 2-3 см.
У високій траві, густій лісовій чащі і сильно затінених місцях шукати гриби марно.
Сиворакша - птах розміром з голуба та вагою до 190 грам прилітає з Південної Африки до України гніздуватися. Чисельність птаха в Україні скорочується щороку. Він занесений до Червоної книги.
Іван Русєв, керівник наукового відділу національного природного парку "Тузлівські лимани" зазначає, що чимало сиворакшок гніздується на природно-заповідній території. Протяжність урвищ лиманів майже 100 кілометрів, на кожному кілометрі по 1-2 гніздуючі пари.
Кожен вибух, кожен незвичайний звук, який спровокований війною, лякає їх, особливо маленьких
"Зараз пора коли ці рідкісні види птахів вигодовують свою малечу в норах, зроблених птахами в обривах лиманів. Але кожен вибух, кожен незвичайний звук, який спровокований війною, лякає їх, особливо маленьких", розповідає Іван Русєв, доктор біологічних наук, професор, керівник наукового відділу національного природного парку "Тузлівські лимани".
В кінці серпня птахи полетять додому, до Південної Африки.
Коментарі Вимкнено до З Африки до України: за 6 тисяч кілометрів від дому попали у війну
Як повідомляє радіо Свобода, 14 липня Київська міська рада підтримала рішення про створення ландшафтного заказника на території Протасового Яру. За відповідне рішення проголосувало 85 депутатів Київради.
«Створення заказника – це вшанування пам’яті Романа Ратушного і свідчення того, що його справа і справа багатьох киян, які боролися за цю зелену зону, була не марною», – прокоментував мер Києва, Віталій Кличко.
Роман Ратушний очолював громадську організацію «Захистимо Протасів Яр» у Києві. Він загинув в бою під Ізюмом 9 червня.
Ландшафтний заказник охоплює місцевість у Солом’янському та частково у Голосіївському районах Києва. Тут збережено фрагменти природної рослинності, трапляються численні безхребетні, зокрема і рідкісні, зустрічаються різні види птахів.
Коментарі Вимкнено до Створено ландшафтний заказник в Протасовому Яру
У Нацполіції повідомили про захоплення військовими рф інституту тваринництва «Асканія-Нова» на тимчасово окупованій Херсонщині.
Інститут є потужним науково-дослідним центром півдня України з проблем тваринництва, де століттями виводили нові високопродуктивні породи сільськогосподарських тварин, йдеться у повідомленні.
«Тепер туди вдерлися росіяни, мета яких — розграбувати інститут та збагатитися за рахунок здобутків вчених та дослідників. Більшість наукових працівників на співпрацю з окупантами не зголосилися», — зазначають у Нацполіції
У повідомлені також йшлося про те, що окупанти вивісили прапор рф на головній будівлі інституту та «призначили» там свого директора.
Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
Коментарі Вимкнено до Окупанти захопили інститут тваринництва “Асканія-Нова”
В українських Карпатах пік цвітіння рододендрону східнокарпатського (Rhododendron myrtifolium) – в народі «червона рута». Побачити її можливо лише піднявшись на висоту понад півтори тисячі метрів, адже вона росте лише у високогір’ї. В кінці червня гірські масиви Карпат вкриваються килимом оспіваної квітки. То де ж її побачити?
Період цвітіння досить короткий - всього 3 тижні
Червона рута характерна для Ґорґанів, Свидовця (у масиві Близниці), але найбільші площі карпатського рододендрона можна спостерігати на гірських масивах Чорногори та Мармароша. Це Карпатський національний природний парк та Карпатський біосферний заповідник.
Що відомо про неї:
Це альпійська рослина, росте лише у високогір’ї
В Україні зустрічається лише у Карпатах на субальпійських та альпійських луках поміж заростями сосни та ялівцю на висоті 1600-2050 метрів
Зростає масово, але популяція зменшується
Занесена до Червоної книги України
Період цвітіння рододендрону досить короткий, всього 3 тижні, то ж поспішіть побачити чарівну квітку.
Коментарі Вимкнено до Пік цвітіння червоної рути. Де її побачити?
