У цьому національному парку краса природи поєднується з етнічними та історико-культурними надбаннями гуцулів. Це місце, де збереглися традиції, обряди та народні ремесла. А ще — саме тут розташований маєток святого Миколая.

Парк лежить у лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, і праліси та старовікові ліси є одним із найбільших і найцінніших його багатств. Тут мешкають олені, козулі, кабани, зрідка трапляються бурі ведмеді, рисі, лісові коти. 

Територія парку помережена численними річками та потоками. Найбільші з них — Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками» через гуркіт і шум, які вони створюють. Найкрасивіші місця краю ви пізнаєте під час дводенної програми, яку ми підготували для вас. Приїжджайте до нас разом з друзями, з родиною, з дітьми — ми продумали розваги для дорослих і маленьких туристів!

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в місті Косів, Івано-Франківська обл., вул. Дружби, 84, тел. 097 332 3171 Надія, 097 692 6241 Юлія. Там можна замовити екскурсію, спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну локацію.

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (92 км), Львовом (235 км). Відстань від Києва до Косова становить 590 км. Найближча залізнична станція — Коломия, до якої можна дістатися потягами: Київ — Чернівці, Одеса — Чернівці, Київ — Рахів, Львів — Чернівці.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У національному парку «Гуцульщина» можна відвідати 9 еколого-освітніх стежок, 1 веломаршрут, науково-просвітницький центр із кімнатами-музеями природи, еколого-просвітницький центр «Маєток Святого Миколая», центр гуцульського коня «Гуцулик» та пасіку святого Миколая.

Велосипеди можна орендувати в м. Косів. Адміністрація парку велосипеди в оренду не надає.

Вартість послуг станом на березень 2025 р.:

Актуальні ціни тут.

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут.

1 день

Гуцульщина — це місце, де живуть традиції та ремесла. Якщо ви приїхали сюди на вихідні, то варто розпочати відпочинок із Косівського сувенірного ринку (Косівського базару), оскільки він працює тільки щосуботи до 12:00. Знаходиться тут: 48.316113, 25.109889

У першій половині дня запрошуємо до науково-просвітницького центр парку 48.306223, 25.107834 (повідомте нам заздалегідь про візит).

На території науково-просвітницького центру розводять коней аборигенної гуцульської породи. Можна їх побачити та навіть покататися верхи!  

Туристів-природолюбів кличемо оглянути наші виставки про тварин, комах, птахів, гриби, а ще — гербарії рослин та геологічну експозицію карпатського краю. Ви зможете побачити, як працює лабораторія екологічного моніторингу та мікологічна лабораторія: працівники парку навчилися вирощувати рідкісні гриби в природних умовах!

Якщо ж ви цікавитеся бджільництвом, запрошуємо на нашу пасіку: тут ми розводимо карпатських бджіл, облаштували фотозону та зону відпочинку. За карпатським медом, а також саджанцями декоративних порід дерев і кущів, приїздіть на Пасіку святого Миколая і в науково-дослідний розсадник (попередьте нас про візит). До цієї локації прознакований веломаршрут. 

У другій половині дня радимо пройтись еколого-освітньою стежкою «До оглядового майданчика на г. Острий».

Протяжність маршруту — 1,5 км, тривалість — 1 год. Колір марки — біло-зелений.

«Лісовий коридор». Маршрут починається в с. Город, неподалік м. Косів 48.308250, 25.054260

До вершини г. Острий дорога пролягає лісовим коридором — ґрунтовою дорогою під захистом дерев. Ви побачите букові та грабові ліси, сосни, модрини. Ще тут росте горобина, ліщина, бузина, весняні першоцвіти, можна натрапити на лікарську беладонну, яку гуцули кличуть матриганом і вважають магічною. Якщо ви підіймаєтеся на Острий влітку, під горою можна поласувати малиною та ожиною. Місцеві ліси є домом для козуль, білок, їжаків. Уздовж маршруту ми облаштували відпочинкові зони з альтанками, лавочками, місцями для розведення вогнищ.

Гора Острий. Острий — куполоподібна гора на північному заході хребта Голиця, що відмежована від нього потічком Острий. Висота гори — 584 м над рівнем моря. Острий розмежовує Покутські Карпати та Передкарпаття. 2016 року на вершині гори ми обладнали оглядовий майданчик, звідки видно панорами міста Косова та навколишніх сіл, гірські вершини та хребти Покутсько-Буковинських Карпат: Каменистий, Сокільський, Брусний, Голиця, Зіняків верх, Михалкова, Міська гора.

На завершення дня радимо повечеряти у форельному господарстві  «Хата рибака» біля підніжжя г. Острий. Рекомендуємо скуштувати банош і форель у сметані. Якщо ви подорожуєте власним авто, можна відвідати господарство «Еко-форель» у с. Яворів: прогулятися, відпочити, порибалити та смачно поїсти. 

2 день

На другий день подорожі рекомендуємо відвідати еколого-освітню стежку «На полонину Росохата»

Протяжність маршруту — 1,2 км, тривалість — 1 год. Колір марки — біло-зелений. Еколого-пізнавальна стежка «На полонину Росохата» бере початок від центральної дороги мальовничого села Шешори 48.323009, 24.933815. Маршрут пролягає через заповідну річку Пістиньку до печери Довбуша (річка має статус гідрологічного заказника).

Печера Довбуша. Про історію та призначення печери, що має ім’я відомого опришка Олекси Довбуша, розповідають багато легенд, а от реальних відомостей про неї мало. Вхід до печери був засипаний через зсув близько 60 років тому.

Упродовж кількох років печеру досліджував і очищав від каміння, листя, сміття ентузіаст-дослідник із села Прокурава Василь Петрів. Печера має два тунелі: завдовжки 7 і 27 м. Висота тунелів коливається в межах 2–4 м, ширина — 1–1,5 м. З глибини тунелю витікає джерело. Нібито цей печерний комплекс був основою для грандіозного підземного схрону, але сховок чомусь залишився незавершеним. 

Попід Росохатою. Від печери Довбуша стежка веде вгору, через гірський потічок, до галявини, огорнутої буковим лісом. У дощову погоду в букових лісах часто видно плямисту саламандру, яка за сухої погоди ховається під каміння та повалені дерева. На цьому місці ми облаштували два місця відпочинку з альтанками. Звідси стежка веде плавним підйомом мішаним смереково-буковим лісом, де зростають ялини, явори, сосни.

Полонина Росохата. Упродовж десятків років на високогірній полонині Росохата випасають корів, овець і коней. Виганяють худобу для випасу наприкінці травня — на початку червня. До виходу на полонину ґазди (господарі) ретельно готуються: упродовж року у визначені дні дотримуються посту та інших звичаїв. Наприклад, на Благовіщення, 7 квітня, вівцям обрізають вовну біля хвоста і роблять з неї нитку. У день виходу на полонину вівцям зав'язують шнурок з цієї шерсті як оберіг, ґазда промовляє молитву та йде говорити з худобою, годує її, освячує — і тільки тоді виганяє з обійстя і долучає до ходу. Усі селяни збираються разом і випроваджують худобу  з пастухами під звуки трембіт і рогів, зі співами, танцями, частуванням і благословеннями.  Урочисту ходу зустрічає ватаг з помічниками:  вони приймають худобу і проводять доїння «на міру» (визначають, скільки молока дає корова чи вівця — від цього залежить заробіток господарів). Якщо вам пощастить зустріти ватага, розпитайте його про секрети виготовлення традиційних гуцульських сирів — бринзи, вурди, будзу. На полонині їх можна скуштувати та купити. А ще спільно з ватагом можна приготувати гуцульський банош.

Далі радимо побачити Шешорські гуки — каскад водоспадів на річці Пістинька в межах села Шешори 48.3360610674709, 24.9882248593888. Ще їх називають «Сріблястими водоспадами». Це гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. У межах села річка перетинає потужну скельну товщу, утворюючи каскад водоспадів; найгучнішими є Великий та Малий Гуки. Нижче Гуків на річці утворилося плесо, яке місцеві мешканці називають «Синє плесо». Особливо мальовничими Сріблясті водоспади бувають узимку в морозну пору — тоді потоки води обмерзають крижаними «наростами» чудернацьких форм. Пістинька вище водоспадів мілководна та має численні перекати, тому влітку в жарку погоду вода в ній добре прогрівається. Нижче кожного виступу річка утворює доволі глибокі й великі заглибини-басейни, у яких можна пірнати і плавати. 

Пообідати після прогулянки радимо в ресторані «Аркан», з якого відкриваються краєвиди водоспадів.

У другій половині дня радимо відвідати в с. Пістинь церкву Успіння Богородиці і Маєток святого Миколая. Дерев’яна церква успіння Богородиці є найстарішою на Гуцульщині. 48.345000, 25.016667  Її ще називають «Варварівською», бо  там зберігається старовинна ікона святої Варвари. Церква стоїть на пагорбі над річкою, а поряд — переправа. Нею колись переправляли труни через річку до кладовища. Відвідати церкву можна під час недільного богослужіння. 

Якщо ви подорожуєте з дітьми, радимо завітати до маєтку святого Миколая 48.344000, 25.045475. Його помічники охоче відкриють вам двері Маєтку, розкажуть про життя та побут господаря. Ви зможете відвідати пошту Миколая, куди щорічно приходять тисячі листів від дітей з усіх куточків України, кімнату новорічно-різдвяної іграшки, де навіть влітку панує атмосфера Різдва, робочий кабінет і покої Миколая. На території Маєтку облаштовано дитячий, спортивний майданчики, місця відпочинку, будиночки гуцульських ремесел, фотозони.

Що ще можна побачити в парку та поблизу:

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, інформація тут

Косівський сувенірний ринок (Косівський базар) 48.316506, 25.111411. Працює щосуботи.

Скельний комплекс Терношорська Лада 48.229019, 24.915553

Що робити в Косові та околицях:

Відвідати майстрів гуцульських ремесел, приватні музеї та взяти участь у майстерках

Побачити, як готують гуцульські сири, і спробувати їх у високогірній сироварні «Далекі гори» в с. Снідавка

Де ночувати: для туристів на території нацпарку «Гуцульщина» облаштовано два рекреаційні будиночки з двомісними номерами та зручностями в с. Шешори. Телефон для замовлення — 0676884491

Де їсти: страви та заклади рекомендуємо на своєму сайті.

Уздовж мальовничого Дністра на славетних княжих землях розкинувся Галицький національний природний парк — місце неповторних краєвидів і природних скарбів. Вас зачарують букові ліси з карстовими скелями та печерами, мальовничі урочища й водойми. На території парку збереглися історично-архітектурні пам’ятки — церкви, мости, музеї, криниці доби середньовіччя, тому ваша поїздка буде приємною та пізнавальною!

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в Івано-Франківській області, с. Крилос, вул. Галицька, 1, 096 366 1216 (до м. Галич — 5 км).

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (25 км). Галич має залізничне сполучення з Києвом, Львовом, Одесою, Чернівцями, Полтавою. Відстань від Києва — 588 км.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У Галицькому національному парку можна відвідати 7 туристичних маршрутів, музей природи, Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

1. Вхід на територію Центру реабілітації та Музею природи — 70 грн (дорослий), 30 грн (дитячий).
2. Відпочинок у рекреаційному пункті «На старій Галицькій дорозі» (альтанки з накриттям та мангалом) — 200 та 320 грн за альтанку.
3. Супровід екскурсовода (у Центрі реабілітації диких тварин) — 150 грн/група.
4. Супровід екскурсовода маршрутами першого та другого днів — уточняти в парку (0963661216).

Оплатити послуги парку можна готівкою на місці. Актуальні ціни.

1 день

Цього дня ви побачите пам’ятки природи в Галицькому національному природному парку та давньоруської історії — у національному заповіднику «Давній Галич». Радимо відвідати туристичний маршрут «Княжа криниця — Замкова гора», початок якого тут: 49.085740, 24.697937.

Марка маршруту синьо-червона. Довжина — 7,4 км.

Музей історії Давнього Галича 49.085011, 24.697401 — це відділення національного заповідника «Давній Галич». Вартість відвідування можна подивитися тут. Екскурсії: 0969581736, Тарас Зіньковський, 0983506553, Ганна Жолоб.

Галичина могила. В урочищі Качків, на південно-західній околиці Крилоського городища, між внутрішніми та зовнішніми оборонними валами старого Галича стоїть одинокий курган. Колись це був високий пагорб, що вивищувався над стольним містом, охороняючи підступи до нього. «Галичиною могилою» цей пагорб називав ще автор Галицько-Волинського літопису (початок ХІІІ ст.).

Успенський собор. Це — чинний греко-католицький храм, пам’ятка архітектури національного значення. На білокам’яних блоках-квадрах, з яких змуровано стіни церкви, є численні графіті — написи, видряпані на камені. Здебільшого вони датовані ХІІ—ХІІІ ст.

Княжа криниця За кількасот метрів від фундаменту Успенського собору споконвіку б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Джерел було небагато, тому люди їх дуже берегли. Особливо піклувалися про одне з них — Княжу криницю. Її вода нібито давала силу й наснагу давньоруським воїнам, робила їх невразливими до ворожих стріл і мечів.

Пам’ятник-символ «Меч і рало» 49.083168, 24.706744 споруджено на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави, в урочищі Прокаліїв сад.

Музей архітектури та побуту «Прикарпаття просто неба» 49.082439, 24.707275

Музей просто неба (скансен) є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Він лежить на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, навпроти урочища Прокаліїв сад. Тут ви познайомитеся з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця ХVІІ — початку ХХ ст. На площі 6,8 гектарів огляньте «мікросела» чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Замовити екскурсію можна за номерами: 0967429129, Леся Михальчук, 0987774384, Роман Коновалов.

Скрізь на маршруті між пам’ятками природи ви будете йти грабово-буковим лісом.

Музей «Природа землі Галицької» 49.096805, 24.715610 Весь наш парк обійти складно за два дні, тому запрошуємо вас у наш музей, де ви побачите копію Галицького національного природного парку з типовими й унікальними природними комплексами й екосистемами: водно-болотною, лучно-степовою та лісовою.  

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин 49.096412, 24.715463 із 2007 року приймає в Галицькому парку (с. Крилос, вул. Галицька, 1) хворих і скалічених тварин, які не можуть самостійно вижити в дикій природі. Після реабілітації звірів повертають у дику природу (якщо це можливо).

Екзотаріум і дендрологічний парк. Якщо місцевими лісами ви намилувалися, радимо завітати до нашого екзотаріуму. Тут ви побачите близько 100 видів екзотичних дерев, як-от ягідний тис, кизильник, барбарис.

Старостинський (Галицький) замок 49.119542, 24.729248 Галицький замок споруджено в середині ХІV ст., однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель — замок галицьких князів; потім належав польським вельможам.

Пам’ятник королю Данилу Галицькому на центральній площі м. Галича встановили в день святкування 1100-літнього ювілею міста, 22 вересня 1998 року.

2 день

У другий день подорожі пропонуємо об’їхати велосипедом Бурштинське водосховище, охолоджувач Бурштинської ТЕС.

Маршрут: м. Бурштин — с. Коростовичі — Касова Гора. Маршрут розрахований на 7–8 годин із зупинками в альтанках для відпочинку й обіду. 

Веломаршрут завдовжки 9 кілометрів починається в місті Бурштин, поблизу Могили героїв УПА та закінчується біля підніжжя Касової Гори. У селі Коростовичі ми облаштували оглядову вежу для спостереження за птахами Бурштинського водосховища та розмістили стенди, де можна прочитати про місцевих птахів. Вежа відчинена весь рік.

Навесні радимо заїхати на оглядовий майданчик у лісовий масив парку — щоб спостерігати за колонією сірих чапель. Завершується маршрут Касовою горою — огляньте це рідкісне поєднання скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю.

Парк велосипедів в оренду не надає, тому потрібно мати власний транспорт.

Що ще можна побачити в парку та поблизу:

Музей караїмської історії та культури, інформація тут

Що робити в Галичі та околицях:

Оглядовий майданчик на Сокільських скелях з краєвидом на річку Лімницю. 49.099338, 24.627827

Руїни Маріямпільського замку з оглядовим майданчиком на долину Дністра. 49.028080, 24.847683

Де ночувати: найкраще ночувати в Івано-Франківську, де багато готелів, ресторанів, кафе.

Де їсти: у Галичі та околицях є кілька ресторанів («Веранда», «Гали вежа», «Galician Miller»), кафе та магазинів.