Національний парк «Кременецькі гори» відомий грядою мальовничих лісистих пагорбів, які розкинулися на площі понад півтори тисячі кв. км. Мов добрі духи, Кременецькі гори обрамлюють Кременець — місто з давньою і славною історією. У парку та на прилеглих територіях розташовані 7 музейних комплексів, 11 пам’яток архітектури національного значення, центри паломництва, серед яких — цілюще джерело на Божій горі, собор Преображення Господнього.

Що можна побачити в парку:

У парку «Кременецькі гори» можна відвідати 2 екологічні стежки, 9 еколого-туристичних маршрутів загальною протяжністю 30 км, 4 велосипедні маршрути завдовжки більш як 240 км, 2 еколого-освітні стежки.

Нижче ми пропонуємо дводенну програму, щоб побачити якнайбільше.

Куди їхати:

Адміністрація парку розташована в місті Кременець, вул. Осовиця, 12, 0673532360, 0972569461 (екскурсію слід замовляти завчасно, у тому числі — на вихідні). В адміністрації можна спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину; ознайомитися з картосхемою всіх маршрутів, припаркувати машину. Також тут міститься пункт прокату велосипедів.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Тернополем (70 км), Рівним (83 км). Відстань від Києва до Кременця — 413 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Проведення піших екскурсій еколого-освітніми пізнавальними стежками та еколого-туристичними маршрутами для учнів і студентів — 15 грн/ос, для дорослих — 30 грн/ос, для групи до 15 осіб — 300 грн/група.

Оренда велосипеда — 200 грн/ос за 8 годин прокату.

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут; слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

У перший день подорожі пропонуємо проїхатися велосипедом за маршрутом, який познайомить із природними й історичними пам’ятками парку. Довжина маршруту — 50 км.

Село Стіжок розкинулося поблизу однойменної гори. На її вершині колись лежало літописне місто. Воно стало відомим завдяки тому, що витримало монголо-татарську навалу. Село найбільше постраждало за часів нацистської окупації: у 1943 році його спалили, 53 місцевих жителів жорстоко вбили. Про місце трагедії тепер нагадує капличка.

Данилова гора. 50.191541, 25.908007 Назву цієї природної пам’ятки пов’язують із засновником Галицько-Волинського князівства князем Романом Мстиславовичем. Під час полювання на цих землях він отримав звістку про народження сина. За давнім звичаєм, князь заклав нове місто та назвав його на честь сина Данила, майбутнього короля Данила Галицького, — Данилів град.

Ця гора має і іншу назву — Трійця: на її вершині збереглася мурована Троїцька церква ХІІІ—XVI ст. Двері святині відчиняють раз на рік — на свято Трійці (Зелені свята), коли тут правлять службу. З вершини гори відкривається чудовий краєвид на Кременецькі гори.

Гора Уніас. 50.201258, 25.940063 Ще одна геологічна пам’ятка природи, заввишки понад 360 м. На вершині гори є велике плато, де було давньоруське городище ІХ—Х століть та ще донедавна проводили археологічні розкопки. Стежку на гору обладнано інформаційними стендами.

Музей просто неба «Табір військового округу Української повстанської армії “Волинь-Південь”». 50.240366, 25.935508 На місці нинішнього музею в 1942—1944 роках був розгорнутий військовий штаб одного з округів УПА. Штаб створив командир загону партизан Іван Климишин із псевдонімом Крук. Він прославився організацією успішних бойових операцій проти нацистів. На згадку про героїв у музеї відкрито меморіал Української повстанської армії. Тут виставлені найвідоміші табірні об’єкти: штаб округу, клас старшинської школи, каплиця, криївка. Експонати музею максимально схожі з реальними об’єктами та предметами, тому вповні передають атмосферу тих важких часів. Також на території музею можна відвідати військовий цвинтар.

2 день

У першій половині дня радимо відвідати пішохідний еколого-туристичний маршрут «Замкова гора». 50.093368, 25.738680 Замкова гора — це геологічна пам’ятка природи, історико-археологічна пам’ятка. Маршрут починається із центру Кременця. Він простий, підходить для родин із дітьми. Протяжність — 1,4 км, пройти його можна за 1,5 години. На вершині Замкової гори збереглися залишки потужної фортеці ХІІІ ст., одного з небагатьох укріплень, яке встояло перед монголо-татарською навалою. Нині там можна помилуватися панорамою міста, побачити збережену надбрамну вежу з готичним арковим проїздом та оборонними мурами заввишки 8—12 м!

У другій половині дня рекомендуємо пройтись еколого-туристичним маршрутом «До скель Словацького»

Маршрут пролягає північно-західними околицями м. Кременець, охоплює лісове урочище «Гниле озеро». Його початок тут: 50.092496, 25.708774. Протяжність маршруту — близько 2 км. 

Скелі Словацького 50.093164, 25.701444 — це геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Ви побачите величезні стовпоподібні скелі (7–8 м заввишки і 5–6 м завширшки). На скелях росте граб, горобина, липа. За переказами, тут любив відпочивати польський поет Юліуш Словацький, який народився і деякий час жив у м. Кременець.

Маршрут пролягає через пам’ятку природи — буково-соснове насадження. По ходу маршруту на місці найвищої точки Кременецьких гір (408 м) ви побачите  геодезичний знак — елемент дуги Струве: майже двісті років тому такі об'єкти встановлювали від найпівнічнішого міста Норвегії до Чорного моря на Одещині, щоб точно виміряти розмір і форму земної кулі. 

Альтернатива — «Стежками древнього Кременця»

У другій половині дня можна пройтись еколого-туристичним маршрутом «Стежками древнього Кременця». Маршрут іде містом і поєднує 4 об’єкти, розташовані на суміжній із парком території. Протяжність маршруту — 2,6 км.

Єврейське кладовище займає 2,5 га (це майже як 2 футбольні поля за площею), має більш як п’ятсотрічну історію та нараховує до 12 тисяч поховань.

Джерело «Корито» — гідрологічна пам’ятка місцевого значення. За переказами місцевих жителів, на початку ХХ ст. воно напувало мешканців центральної частини міста.

Кременецькі каменярні віком понад 500 років. Тут видобували каміння для фортечних мурів на Замковій горі, надгробків єврейського кладовища, міської забудови.

Козацький цвинтар, пов’язаний із подіями 1648 року та козачим штурмом Кременецького замку. На території цвинтаря нараховано 105 могил із хрестами та надгробками, три з яких — у вигляді бандури.

Де ночувати:

У місті багато готелів, забронювати житло можна на Booking.com. Близько до адміністрації парку розташований Центр вільного часу «Панорама», де можна поселитись і поїсти. Через адміністрацію готелю можна замовити екскурсійні послуги.

Де їсти:

У Кременці є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазини.

Що можна відвідати поблизу парку:

Кременецький ботанічний сад 50.095663, 25.717698

Кременецький краєзнавчий музей 50.102407, 25.728163

Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького 50.095189, 25.722057

Що робити в Кременці та околицях:

У парку можна замовити майстерку з виготовлення ароматичного саше чи ляльки-мотанки. У художній студії «Викрутаси» навчитися розпису сумок-шоперів чи купити сувеніри.

Дністровський каньйон — один із найбільших каньйонів Європи. Загальна протяжність Дністра — 1362 км, але найкрасивіші береги цієї ріки — на Тернопільщині, яка, крім Дністра, помережена каньйонами кількох його приток — Золотої Липи, Стрипи, Джурина, Серету, Нічлави, Збруча. Ці річки широко розкинулися серед високих скель із химерними формами, печерами, навісами та водоспадами.

Скелі каньйону — пам’ятка природи. Таких місць є небагато у світі, тому великі ділянки скелястих схилів — заповідна зона. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій Заходу України: стіни каньйону затримують сонячне тепло, а тому влітку дощів тут майже не буває, навесні ж зелень розпускається на 2—3 тижні швидше.

Подорож у національному парку «Дністровський каньйон» — це пригодницький екотур, де ми покажемо одну з найцікавіших ділянок каньйону, наповнену загадками й таємницями. Унікальності цьому маршруту надають мальовничі ландшафти: круті скелясті або заліснені береги заввишки до 200 метрів, печери і гроти, водоспади, мальовничі острови, пам’ятки природи, історії, архітектури, етнографії — усе це ви побачите, відвідаєте, та ще й активно відпочинете.

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в м. Заліщики, вул. С. Бандери, 5б

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення є із Чернівцями (49 км), Івано-Франківськом (113 км), Тернополем (126 км), залізничне — з Києвом, Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Івано-Франківськом, Львовом.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У парку можна пройти 3 екологічні стежки та 2 туристичні маршрути.

Вартість послуг станом на червень 2024 р.:

Вартість прогулянки: 50 грн.

Екскурсії: 500 грн за для групи з 10 людей.

Користування рекреаційними зонами: місце для встановлення намету — 20 грн/намет, для розкладання вогнища — 100 грн/вогнище.

Більше послуг тут.

Щоб оплатити послуги парку заздалегідь, зателефонуйте за номером +380979075175, і парк виставить рахунок на оплату.

1 день

У першій половині дня радимо відвідати еколого-туристичну стежку «Устечко — Червоне — Нирків».

Довжина маршруту — близько 6 км. Приблизна тривалість екскурсії — 5 годин. Старт — в урочищі Червоне 48.770633, 25.598346.

Головна окраса маршруту — Червоногородський водоспад. Це — найбільший рівнинний водоспад України, заввишки 16 м. Водоспад складається із двох каскадів, між якими вода вижолобила півтораметрове заглиблення, де можна купатися. Потужні струмені води, якщо сидіти на природних кам’яних полицях, роблять чудовий гідромасаж.

Біля водоспаду — руїни млина ХІХ ст. та місцевої ГЕС, які колись працювали на водоспаді. Млин був найпотужнішим у місцевості; гідроелектростанція працювала до 1960-х років: її закрили, бо виявилася неперспективною.

Водоспад шумить у складеному червоноколірними пісковиками мальовничому каньйоні річки Джурин. Від назви цієї величної місцевості він отримав свою другу назву — Джуринський. Каньйон, схожий на амфітеатр, оточує високий пагорб

 А на вершині пагорба, наче казковий, видніється Червоногородський замок ХVІІ ст. Колись квадратний у плані, із чотирма вежами, перебудований у ХІХ ст. на палац, він зберігся до нашого часу лише частково. Спершу замок виконував оборонну функцію, потім — роль резиденції родини Понінських. Відомо, що під час перебудови замку на палац різьблені декоративні зубці для «корон», які прикрашають вежі, виготовили у Львові: до Червоногорода їх доставляли волами.

2 день

У другий день подорожі можна сплавитися туристичними катамаранами по р. Дністер (ділянка Заліщики — Городок, 14 км, близько 6 годин)

Ранок варто розпочати оглядом панорами Заліщиків і околиць зі стрімкого берега Дністра 48.631345, 25.738902. Коли стоїш там, здається, ніби Заліщики лежать на острові. Неподалік розташований Хрещатицький монастир, закладений у ХVІІ столітті поблизу чудотворного джерела, багатого на іони срібла. Стрімкі металеві сходи ведуть вниз із ярусу на ярус, до храму Іоанна Богослова XVIII століття, від нього — до каплиці, а нижче — до печери. Довкола монастиря виросло село Хрещатик: за однією з легенд, його так назвали через хрест, який стояв біля джерела.

Сплав по р. Дністер починається нижче автомобільного моста, який з’єднує Тернопільську та Чернівецьку області 48.637199, 25.744964. Дністровський каньйон — це ніби геологічна книга про нашу планету, адже тут є відслонення різних геологічних періодів. На лівому березі Дністра лежить Обіжевський ботанічний заказник — заповідник, який оберігає рідкісні рослини, серед яких — лісова лілія, білосніжний підсніжник. Нижче за течією — урочище Стінка-Криве, зона кам’яного ландшафту: скелясті береги з кам’яними карнизами та велетенськими брилами оригінальних форм вивітрювання, схожі на гриби, меблі — це природні «споруди», згадки про крейдовий період (він почався близько 145 млн років тому, а закінчився — 66 млн років тому). Сплав закінчується в с. Городок, навпроти якого в ХІ столітті було слов’янське поселення, а в ХІІ столітті — велике місто Василів, що згадується в Галицько-Волинському літописі. У Городку можна побачити краєвиди подільського степу на схилі Дністра, місце впадіння річки Серет у Дністер. Ці місця полюбляють водоплавні птахи.

Що робити в Заліщиках та околицях:

Замовити сплав по р. Дністер (1—3 дні). Зауважте, що рішенням ОВА Тернопільської області сплави проводять з 10 червня по 1 листопада 2023 року по чітко визначених ділянках річки, зокрема в національному парку.

Музей трипільської культури Печера Вертеба 48.788819, 25.871377

Печера Кришталева 48.688946, 26.088681

Палац Бруніцьких у Заліщиках 48.6366750, 25.7344192

Вхід у Нижній парк у Заліщиках 48.6372376, 25.7346113

Де ночувати: у Заліщиках та околицях є кілька готелів. Радимо готельний комплекс Мішин-Сіті (6 км від Заліщиків), відпочинковий комплекс «Роксоланочка»

Де їсти: у Заліщиках та околицях є ресторани, кафе та магазини.

У цьому національному парку краса природи поєднується з етнічними та історико-культурними надбаннями гуцулів. Це місце, де збереглися традиції, обряди та народні ремесла. А ще — саме тут розташований маєток святого Миколая.

Парк лежить у лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, і праліси та старовікові ліси є одним із найбільших і найцінніших його багатств. Тут мешкають олені, козулі, кабани, зрідка трапляються бурі ведмеді, рисі, лісові коти. 

Територія парку помережена численними річками та потоками. Найбільші з них — Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. У гірській місцевості та при виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади, які місцеве населення називає «гуками» через гуркіт і шум, які вони створюють. Найкрасивіші місця краю ви пізнаєте під час дводенної програми, яку ми підготували для вас. Приїжджайте до нас разом з друзями, з родиною, з дітьми — ми продумали розваги для дорослих і маленьких туристів!

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в місті Косів, Івано-Франківська обл., вул. Дружби, 84, тел. 097 332 3171 Надія, 097 692 6241 Юлія. Там можна замовити екскурсію, спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну локацію.

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (92 км), Львовом (235 км). Відстань від Києва до Косова становить 590 км. Найближча залізнична станція — Коломия, до якої можна дістатися потягами: Київ — Чернівці, Одеса — Чернівці, Київ — Рахів, Львів — Чернівці.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У національному парку «Гуцульщина» можна відвідати 9 еколого-освітніх стежок, 1 веломаршрут, науково-просвітницький центр із кімнатами-музеями природи, еколого-просвітницький центр «Маєток Святого Миколая», центр гуцульського коня «Гуцулик» та пасіку святого Миколая.

Велосипеди можна орендувати в м. Косів. Адміністрація парку велосипеди в оренду не надає.

Вартість послуг станом на березень 2025 р.:

Актуальні ціни тут.

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут.

1 день

Гуцульщина — це місце, де живуть традиції та ремесла. Якщо ви приїхали сюди на вихідні, то варто розпочати відпочинок із Косівського сувенірного ринку (Косівського базару), оскільки він працює тільки щосуботи до 12:00. Знаходиться тут: 48.316113, 25.109889

У першій половині дня запрошуємо до науково-просвітницького центр парку 48.306223, 25.107834 (повідомте нам заздалегідь про візит).

На території науково-просвітницького центру розводять коней аборигенної гуцульської породи. Можна їх побачити та навіть покататися верхи!  

Туристів-природолюбів кличемо оглянути наші виставки про тварин, комах, птахів, гриби, а ще — гербарії рослин та геологічну експозицію карпатського краю. Ви зможете побачити, як працює лабораторія екологічного моніторингу та мікологічна лабораторія: працівники парку навчилися вирощувати рідкісні гриби в природних умовах!

Якщо ж ви цікавитеся бджільництвом, запрошуємо на нашу пасіку: тут ми розводимо карпатських бджіл, облаштували фотозону та зону відпочинку. За карпатським медом, а також саджанцями декоративних порід дерев і кущів, приїздіть на Пасіку святого Миколая і в науково-дослідний розсадник (попередьте нас про візит). До цієї локації прознакований веломаршрут. 

У другій половині дня радимо пройтись еколого-освітньою стежкою «До оглядового майданчика на г. Острий».

Протяжність маршруту — 1,5 км, тривалість — 1 год. Колір марки — біло-зелений.

«Лісовий коридор». Маршрут починається в с. Город, неподалік м. Косів 48.308250, 25.054260

До вершини г. Острий дорога пролягає лісовим коридором — ґрунтовою дорогою під захистом дерев. Ви побачите букові та грабові ліси, сосни, модрини. Ще тут росте горобина, ліщина, бузина, весняні першоцвіти, можна натрапити на лікарську беладонну, яку гуцули кличуть матриганом і вважають магічною. Якщо ви підіймаєтеся на Острий влітку, під горою можна поласувати малиною та ожиною. Місцеві ліси є домом для козуль, білок, їжаків. Уздовж маршруту ми облаштували відпочинкові зони з альтанками, лавочками, місцями для розведення вогнищ.

Гора Острий. Острий — куполоподібна гора на північному заході хребта Голиця, що відмежована від нього потічком Острий. Висота гори — 584 м над рівнем моря. Острий розмежовує Покутські Карпати та Передкарпаття. 2016 року на вершині гори ми обладнали оглядовий майданчик, звідки видно панорами міста Косова та навколишніх сіл, гірські вершини та хребти Покутсько-Буковинських Карпат: Каменистий, Сокільський, Брусний, Голиця, Зіняків верх, Михалкова, Міська гора.

На завершення дня радимо повечеряти у форельному господарстві  «Хата рибака» біля підніжжя г. Острий. Рекомендуємо скуштувати банош і форель у сметані. Якщо ви подорожуєте власним авто, можна відвідати господарство «Еко-форель» у с. Яворів: прогулятися, відпочити, порибалити та смачно поїсти. 

2 день

На другий день подорожі рекомендуємо відвідати еколого-освітню стежку «На полонину Росохата»

Протяжність маршруту — 1,2 км, тривалість — 1 год. Колір марки — біло-зелений. Еколого-пізнавальна стежка «На полонину Росохата» бере початок від центральної дороги мальовничого села Шешори 48.323009, 24.933815. Маршрут пролягає через заповідну річку Пістиньку до печери Довбуша (річка має статус гідрологічного заказника).

Печера Довбуша. Про історію та призначення печери, що має ім’я відомого опришка Олекси Довбуша, розповідають багато легенд, а от реальних відомостей про неї мало. Вхід до печери був засипаний через зсув близько 60 років тому.

Упродовж кількох років печеру досліджував і очищав від каміння, листя, сміття ентузіаст-дослідник із села Прокурава Василь Петрів. Печера має два тунелі: завдовжки 7 і 27 м. Висота тунелів коливається в межах 2–4 м, ширина — 1–1,5 м. З глибини тунелю витікає джерело. Нібито цей печерний комплекс був основою для грандіозного підземного схрону, але сховок чомусь залишився незавершеним. 

Попід Росохатою. Від печери Довбуша стежка веде вгору, через гірський потічок, до галявини, огорнутої буковим лісом. У дощову погоду в букових лісах часто видно плямисту саламандру, яка за сухої погоди ховається під каміння та повалені дерева. На цьому місці ми облаштували два місця відпочинку з альтанками. Звідси стежка веде плавним підйомом мішаним смереково-буковим лісом, де зростають ялини, явори, сосни.

Полонина Росохата. Упродовж десятків років на високогірній полонині Росохата випасають корів, овець і коней. Виганяють худобу для випасу наприкінці травня — на початку червня. До виходу на полонину ґазди (господарі) ретельно готуються: упродовж року у визначені дні дотримуються посту та інших звичаїв. Наприклад, на Благовіщення, 7 квітня, вівцям обрізають вовну біля хвоста і роблять з неї нитку. У день виходу на полонину вівцям зав'язують шнурок з цієї шерсті як оберіг, ґазда промовляє молитву та йде говорити з худобою, годує її, освячує — і тільки тоді виганяє з обійстя і долучає до ходу. Усі селяни збираються разом і випроваджують худобу  з пастухами під звуки трембіт і рогів, зі співами, танцями, частуванням і благословеннями.  Урочисту ходу зустрічає ватаг з помічниками:  вони приймають худобу і проводять доїння «на міру» (визначають, скільки молока дає корова чи вівця — від цього залежить заробіток господарів). Якщо вам пощастить зустріти ватага, розпитайте його про секрети виготовлення традиційних гуцульських сирів — бринзи, вурди, будзу. На полонині їх можна скуштувати та купити. А ще спільно з ватагом можна приготувати гуцульський банош.

Далі радимо побачити Шешорські гуки — каскад водоспадів на річці Пістинька в межах села Шешори 48.3360610674709, 24.9882248593888. Ще їх називають «Сріблястими водоспадами». Це гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. У межах села річка перетинає потужну скельну товщу, утворюючи каскад водоспадів; найгучнішими є Великий та Малий Гуки. Нижче Гуків на річці утворилося плесо, яке місцеві мешканці називають «Синє плесо». Особливо мальовничими Сріблясті водоспади бувають узимку в морозну пору — тоді потоки води обмерзають крижаними «наростами» чудернацьких форм. Пістинька вище водоспадів мілководна та має численні перекати, тому влітку в жарку погоду вода в ній добре прогрівається. Нижче кожного виступу річка утворює доволі глибокі й великі заглибини-басейни, у яких можна пірнати і плавати. 

Пообідати після прогулянки радимо в ресторані «Аркан», з якого відкриваються краєвиди водоспадів.

У другій половині дня радимо відвідати в с. Пістинь церкву Успіння Богородиці і Маєток святого Миколая. Дерев’яна церква успіння Богородиці є найстарішою на Гуцульщині. 48.345000, 25.016667  Її ще називають «Варварівською», бо  там зберігається старовинна ікона святої Варвари. Церква стоїть на пагорбі над річкою, а поряд — переправа. Нею колись переправляли труни через річку до кладовища. Відвідати церкву можна під час недільного богослужіння. 

Якщо ви подорожуєте з дітьми, радимо завітати до маєтку святого Миколая 48.344000, 25.045475. Його помічники охоче відкриють вам двері Маєтку, розкажуть про життя та побут господаря. Ви зможете відвідати пошту Миколая, куди щорічно приходять тисячі листів від дітей з усіх куточків України, кімнату новорічно-різдвяної іграшки, де навіть влітку панує атмосфера Різдва, робочий кабінет і покої Миколая. На території Маєтку облаштовано дитячий, спортивний майданчики, місця відпочинку, будиночки гуцульських ремесел, фотозони.

Що ще можна побачити в парку та поблизу:

Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, інформація тут

Косівський сувенірний ринок (Косівський базар) 48.316506, 25.111411. Працює щосуботи.

Скельний комплекс Терношорська Лада 48.229019, 24.915553

Що робити в Косові та околицях:

Відвідати майстрів гуцульських ремесел, приватні музеї та взяти участь у майстерках

Побачити, як готують гуцульські сири, і спробувати їх у високогірній сироварні «Далекі гори» в с. Снідавка

Де ночувати: для туристів на території нацпарку «Гуцульщина» облаштовано два рекреаційні будиночки з двомісними номерами та зручностями в с. Шешори. Телефон для замовлення — 0676884491

Де їсти: страви та заклади рекомендуємо на своєму сайті.

Уздовж мальовничого Дністра на славетних княжих землях розкинувся Галицький національний природний парк — місце неповторних краєвидів і природних скарбів. Вас зачарують букові ліси з карстовими скелями та печерами, мальовничі урочища й водойми. На території парку збереглися історично-архітектурні пам’ятки — церкви, мости, музеї, криниці доби середньовіччя, тому ваша поїздка буде приємною та пізнавальною!

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в Івано-Франківській області, с. Крилос, вул. Галицька, 1, 096 366 1216 (до м. Галич — 5 км).

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (25 км). Галич має залізничне сполучення з Києвом, Львовом, Одесою, Чернівцями, Полтавою. Відстань від Києва — 588 км.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У Галицькому національному парку можна відвідати 7 туристичних маршрутів, музей природи, Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

1. Вхід на територію Центру реабілітації та Музею природи — 70 грн (дорослий), 30 грн (дитячий).
2. Відпочинок у рекреаційному пункті «На старій Галицькій дорозі» (альтанки з накриттям та мангалом) — 200 та 320 грн за альтанку.
3. Супровід екскурсовода (у Центрі реабілітації диких тварин) — 150 грн/група.
4. Супровід екскурсовода маршрутами першого та другого днів — уточняти в парку (0963661216).

Оплатити послуги парку можна готівкою на місці. Актуальні ціни.

1 день

Цього дня ви побачите пам’ятки природи в Галицькому національному природному парку та давньоруської історії — у національному заповіднику «Давній Галич». Радимо відвідати туристичний маршрут «Княжа криниця — Замкова гора», початок якого тут: 49.085740, 24.697937.

Марка маршруту синьо-червона. Довжина — 7,4 км.

Музей історії Давнього Галича 49.085011, 24.697401 — це відділення національного заповідника «Давній Галич». Вартість відвідування можна подивитися тут. Екскурсії: 0969581736, Тарас Зіньковський, 0983506553, Ганна Жолоб.

Галичина могила. В урочищі Качків, на південно-західній околиці Крилоського городища, між внутрішніми та зовнішніми оборонними валами старого Галича стоїть одинокий курган. Колись це був високий пагорб, що вивищувався над стольним містом, охороняючи підступи до нього. «Галичиною могилою» цей пагорб називав ще автор Галицько-Волинського літопису (початок ХІІІ ст.).

Успенський собор. Це — чинний греко-католицький храм, пам’ятка архітектури національного значення. На білокам’яних блоках-квадрах, з яких змуровано стіни церкви, є численні графіті — написи, видряпані на камені. Здебільшого вони датовані ХІІ—ХІІІ ст.

Княжа криниця За кількасот метрів від фундаменту Успенського собору споконвіку б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Джерел було небагато, тому люди їх дуже берегли. Особливо піклувалися про одне з них — Княжу криницю. Її вода нібито давала силу й наснагу давньоруським воїнам, робила їх невразливими до ворожих стріл і мечів.

Пам’ятник-символ «Меч і рало» 49.083168, 24.706744 споруджено на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави, в урочищі Прокаліїв сад.

Музей архітектури та побуту «Прикарпаття просто неба» 49.082439, 24.707275

Музей просто неба (скансен) є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Він лежить на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, навпроти урочища Прокаліїв сад. Тут ви познайомитеся з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця ХVІІ — початку ХХ ст. На площі 6,8 гектарів огляньте «мікросела» чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Замовити екскурсію можна за номерами: 0967429129, Леся Михальчук, 0987774384, Роман Коновалов.

Скрізь на маршруті між пам’ятками природи ви будете йти грабово-буковим лісом.

Музей «Природа землі Галицької» 49.096805, 24.715610 Весь наш парк обійти складно за два дні, тому запрошуємо вас у наш музей, де ви побачите копію Галицького національного природного парку з типовими й унікальними природними комплексами й екосистемами: водно-болотною, лучно-степовою та лісовою.  

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин 49.096412, 24.715463 із 2007 року приймає в Галицькому парку (с. Крилос, вул. Галицька, 1) хворих і скалічених тварин, які не можуть самостійно вижити в дикій природі. Після реабілітації звірів повертають у дику природу (якщо це можливо).

Екзотаріум і дендрологічний парк. Якщо місцевими лісами ви намилувалися, радимо завітати до нашого екзотаріуму. Тут ви побачите близько 100 видів екзотичних дерев, як-от ягідний тис, кизильник, барбарис.

Старостинський (Галицький) замок 49.119542, 24.729248 Галицький замок споруджено в середині ХІV ст., однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель — замок галицьких князів; потім належав польським вельможам.

Пам’ятник королю Данилу Галицькому на центральній площі м. Галича встановили в день святкування 1100-літнього ювілею міста, 22 вересня 1998 року.

2 день

У другий день подорожі пропонуємо об’їхати велосипедом Бурштинське водосховище, охолоджувач Бурштинської ТЕС.

Маршрут: м. Бурштин — с. Коростовичі — Касова Гора. Маршрут розрахований на 7–8 годин із зупинками в альтанках для відпочинку й обіду. 

Веломаршрут завдовжки 9 кілометрів починається в місті Бурштин, поблизу Могили героїв УПА та закінчується біля підніжжя Касової Гори. У селі Коростовичі ми облаштували оглядову вежу для спостереження за птахами Бурштинського водосховища та розмістили стенди, де можна прочитати про місцевих птахів. Вежа відчинена весь рік.

Навесні радимо заїхати на оглядовий майданчик у лісовий масив парку — щоб спостерігати за колонією сірих чапель. Завершується маршрут Касовою горою — огляньте це рідкісне поєднання скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю.

Парк велосипедів в оренду не надає, тому потрібно мати власний транспорт.

Що ще можна побачити в парку та поблизу:

Музей караїмської історії та культури, інформація тут

Що робити в Галичі та околицях:

Оглядовий майданчик на Сокільських скелях з краєвидом на річку Лімницю. 49.099338, 24.627827

Руїни Маріямпільського замку з оглядовим майданчиком на долину Дністра. 49.028080, 24.847683

Де ночувати: найкраще ночувати в Івано-Франківську, де багато готелів, ресторанів, кафе.

Де їсти: у Галичі та околицях є кілька ресторанів («Веранда», «Гали вежа», «Galician Miller»), кафе та магазинів.

Мальовничі гори, грайливі потоки гірських річок, чисте цілюще повітря, неосяжні багатства лісів, історико-архітектурні та природні пам’ятки — усе це про національний природний парк «Вижницький». Сюди приїжджають набратися сили у первозданної природи, попити цілющої «залізної» води, відпочити біля 250-літнього бука, помилуватися дивом природи — скелями Протяте каміння.

Територія парку стала безпечною домівкою для рідкісних рослин, як-от орхідеї, і тварин: тут можна побачити саламандру плямисту, кота лісового, бурого ведмедя та рись. Маршрут, який ми пропонуємо в цій програмі, доступний для родин із дітьми. Ви добре відпочинете та дізнаєтеся таємниці природи Карпат на наших екологічних стежках. 

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в селищі Берегомет, вул. Центральна, 27А, Чернівецька область, тел. 03730 36906, 0985891200, 096 397 95 41. Там можна замовити екскурсію, спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну локацію.

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще із Чернівцями (58 км). Відстань від Києва до смт Берегомет становить 590 км.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У Вижницькому нацпарку можна відвідати 4 екологічні стежки, 10 еколого-туристичних маршрутів та 1 авто-пішохідний маршрут.

                   Вартість послуг станом на червень 2023:

Перелік та розцінки платних послуг 

Екскурсія еколого-просвітницьким центром — 50 грн; екскурсії еколого-туристичними маршрутами та стежками — 500—800 грн/група. Детально дивіться тут. 

Оплатити за послуги парку можна тут

1 день

Перший день подорожі пропонуємо розпочати зі знайомства з еколого-просвітницьким центром 48.169785, 25.324635, де можна оглянути виставки про природу Карпат та її вразливі види — «Чотири пори року» та «Саламандра й шафран», познайомитися зі свійськими та дикими тваринами парку в куточку живої природи.

Після цього рекомендуємо відвідати екологічну стежку «Стіжок». Починається стежка недалеко від екоцентру. Протяжність маршруту — 4 км, тривалість — 4 год, колір марки — коричнево-білий
Стежка стартує на правому березі річки Сірет. Ідучи нею, ви побачите урочище Стіжок — візитівку селища Берегомет і перлину національного парку «Вижницький». Воно вражає своєрідністю рельєфу, барвами лісових насаджень, буйними травами на сіножатях. Вершини Малого і Великого Стіжка височіють над кришталевою річкою Сірет і здаються сестрами-нерозлийвода. Обабіч стежки — ялицево-буковий ліс та красуні-модрини. 

А ви знали, що модрина — це єдине хвойне дерево, яке скидає на зиму голки? А ще модрина утворює багато пилку, який збирають бджоли. Цікаві факти про стежку та її мешканців ми розповідаємо на інформаційних стендах.

Рекреаційний майданчик «Криничка» 48.15549182889251, 25.331229757841818
У цьому місці радимо спробувати воду з джерела «Стіжок». А неподалік росте фаутне дерево (від англ. fault — дефект). Це дерево з вадами стовбура (фаутами): дуплами, сухобокістю, тріщинами, напливами деревини, ушкодженнями гнилизною та іншими грибними хворобами. Такі дерева залишають, щоб тварини та птахи могли знайти прихисток для життя чи гніздування, а під корою — здобути собі їжу. Трохи далі ви побачите огороджений мурашник, а біля нього — стенд про роль цих комах у лісі.

Поляна «Ріжа» 48.15013893102987, 25.33594093206151
Багатство рослинного світу, розмаїття фарб і аромат гірських квітів дарують насолоду та усувають втому. В урочищі Стіжок зростає 12 видів червонокнижних рослин, які ви зможете побачити на власні очі. Вздовж стежки висаджена алея з 12 порід дерев, які найбільш розповсюджені на території національного парку. Ви навчитеся розрізняти дерева за формою листочка і крони, кольором стовбура, за насінням та іншими ознаками. З вершини поляни буде видно перші краєвиди на долину урочища Сухий та гірськолижний курорт «Мигове». Тут у затишному куточку, між дерев, ми поставили столи з лавками для перепочинку.

Вершина гори Малий Стіжок 48.15273515767122, 25.33720405405645
Піднявшись на кінцеву точку маршруту — вершину гори Малий Стіжок, ви побачите довколишні поселення як на долоні. На краю каменя стоїш, наче над прірвою, і з висоти пташиного лету споглядаєш красу природи. Недаремно саме тут зустрічають свій перший світанок дорослого життя випускники шкіл. Відпочити чи сховатися від дощу можна в альтанці. Поруч височіють химерні скелі, а ще можна зайти в печеру Довбуша завдовжки 10 м і заввишки 3,5 м.

2 день

На другий день ми радимо пройтись еколого-туристичним маршрутом «Кам’яне кільце парку», що починається тут 48.189851, 25.156941.

Перевал Німчич. Перевал Німчич — одне з найбільш мальовничих місць у Буковинських Карпатах. Звідси відкривається широка панорама долини річки Черемош та її меандрів і неповторні краєвиди довколишніх гір. На перевалі Німчич розбудовано туристичний комплекс із рестораном, готелем, витягами та інформацією про культуру й побут буковинських гуцулів, історію місцевості, факти з життя видатних особистостей, які тут побували — Лесі Українки, Івана Франка.

Підніжжя гори Просічка. 48.17906985572318, 25.15398292169053 Біля старенької каплички маршрут роздвоюється: ліворуч проходить легша стежка, без крутих підйомів і спусків. Вона виводить вже до останньої гряди урочища Протяте каміння. Друга стежка підіймається круто вгору та виводить на гору Просічка (913 м над рівнем моря). Це найвища точка на маршруті, звідси по обидва боки ви побачите  чудові краєвиди: праворуч — долину річки Черемош, ліворуч — урочище Лужки з річкою Виженкою і хребет Баньків. Далі проглядається поляна Татолове, ще поодаль — урочище Бука.

Соколине око, Протяте каміння. 48.16523062720033, 25.16138033184186  Протяте каміння — це геологічна пам’ятка природи. Туристів вражає скупчення велетенських скель, яким дощі, вітри надали химерних форм, утворили в них тріщини, гроти, печери. Кам’яні велети дивують своєю висотою. Вони ніби прорізані (протяті) на окремі відроги, через що й дістали назву. Особливу увагу бере на себе Соколине око — кам’яна арка, що дійсно нагадує око, вигинається в скелі 40 метрів заввишки (це як 12-поверхівка!). На неї легко вийти верхньою стежкою і заглянути в «око». Верхня плита каменя утворює аркаду, з-під якої на дно каньйону веде крутий схил. З каміння стирчить багато скоб, штирів, кілець: це місце популярне серед альпіністів, бо зворотний бік скелі досить стрімкий.

Хутір Околена. 48.157607850190765, 25.167706834465363  Стежкою виходите до хутора Околена і, повернувши ліворуч лісовою дорогою, спускаєтесь до річки Виженка. Тут знову треба повернути ліворуч, щоб іти за течією річки до приватної бази відпочинку «Трембіта». У цьому місці цивілізація зустрічається з недоторканою природою — шумом гірського потоку та щебетом пташок, шепотом старого лісу та відлунням вашого голосу, яке відбивається від скель. 

Джерело «Лужки». 48.1743252317888, 25.180773070334528  Унікальне за хімічним складом, це одне з трьох у Європі джерел із сульфатно-алюмінієво-залізистою водою. Нею лікували малокрів’я та озоровлювали тіло ще за часів Австро-Угорщини. Пити воду можна лише на місці, бо вже через кілька годин вона втрачає цілющі  властивості.

Рекреаційний пункт «Лужки». 48.19743197129558, 25.1585139081601  Дорогою до кінцевої точки маршруту вашу увагу привертатимуть численні мальовничі водоспади по обидві сторони, відслонення потужних пісковиків у правому борту річки Виженка — стіна висотою до 25 м, складена нахиленими шарами пісковиків, Чорна та Біла скелі з лівої сторони дороги та мальовничі відвали верхньо-стрийської підсвіти в правому березі річки Виженка.

Альтернатива — Пройтися еколого-туристичним маршрутом «Мальовничі краєвиди Кінашки»

Що ще можна побачити в парку та поблизу:

Музей коледжу прикладного мистецтва, інформація тут

Що робити в Берегометі та околицях:

Скуштувати меду та провести сеанс апітерапії на бджолиній пасіці

Покататися верхи в кінно-спортивному клубі Migovo stables

Піднятися канатно-підвісною дорогою

Де ночувати: радимо рекреаційний будиночок нацпарку в урочищі Стебник. На нашому сайті є інформація про садиби та готелі. Для прихильників наметового відпочинку створені рекреаційні пункти. Також неподалік розташований відомий курорт Мигово.

Де їсти: парк рекомендує спробувати страви місцевої кухні — крученики, картоплю по-буковинськи, запечену з салом, цибулею та зеленню, фаршировану рибу, перець, грибочки, яблука в листковому тісті, банош.

До парку варто потрапити, щоби сповільнитися. Спостерігати, як сонце ховається за височенні гори, як крони дерев зливаються з небом, як струмок перетікає в нестримний водоспад. Слухати вітер та розглядати кожну деталь краєвидів, які наче мальовані.

Територія національного природного парку «Верховинський» лежить у Чивчино–Гринявських горах. Скелі, зарослі хвойними лісами, праліси, розлогі полонини, стрімкі ріки з водоспадами та ще австрійськими кляузами є ідеальним місцем для відпочинку на два дні чи на декілька.

У нашому парку ви можете подорожувати кіньми — і в цій програмі ми пропонуємо якраз такий маршрут.

Оскільки парк лежить поблизу українсько-румунського кордону, чоловікам призовного віку для візиту в парк потрібно мати дозвіл прикордонної служби. Щоб отримати дозвіл, надішліть заяву на ім’я начальника 31 прикордонного загону на пошту [email protected]

Що можна побачити в парку:

У національному природному парку «Верховинський» без дозвільного документа митників можна відвідати всі екологічні стежки та маршрути: «Стежками Лесі Українки», «Монастирський», «Від джерела до джерела», «Цісаревича Рудольфа», «Перкалаба — Пробійнівка».

У цій програмі пропонуємо проїхати кінним туристичним маршрутом «Від джерела до джерела» (вартість 1 години прогулянки нашим конем — 60 грн). 

Куди їхати:

Екскурсію та інші туристичні послуги слід замовляти завчасно, у тому числі — на вихідні. В адміністрації та в еколого-освітньому візит-центрі нацпарку «Верховинський» можна дізнатися оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину; ознайомитися з картосхемою всіх маршрутів, припаркувати машину. Адміністрація парку розташована в Івано-Франківській області, с. Верхній Ясенів, Печіще 3А, тел. +380971586697, електронна адреса: [email protected].

Маршрут, який ми пропонуємо нижче, починається із с. Перкалаба. Рекомендуємо добиратися так: Івано-Франківськ — Надвірна — Яремче — Ворохта — Верховина — Перкалаба. Найкраще до Верховини доїхати автобусом, а з Верховини — машиною до с. Перкалаба.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Найкраще автобусне сполучення: Івано-Франківськ — Надвірна — Яремче — Ворохта — Верховина або Івано-Франківськ — Коломия — Косів.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Відвідування екопізнавальних туристичних маршрутів та екологічних стежок: дорослі — 30 грн, діти до 15 років — 15 грн. 

Прогулянка верхи:  за одного коня з перевізником — 60 грн на годину

Відвідування Еколого-освітнього візит-центру: 

екскурсія для групи (понад 10 осіб) — 50 грн / дорослий, 25 грн / дитячий; індивідуальна екскурсія (менш як 10 осіб) — 300 грн. 

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут; слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

Маршрут «Від джерела до джерела» можна подолати і верхи, і пішки. З собою потрібно мати намет та інше спорядження для походу. Якщо маєте досвід їзди кіньми, отримаєте фантастичні враження! На місці старту співробітник парку чекатиме вас із кіньми (і супроводжуватиме під час мандрівки). Маршрут найкраще почати із с. Перкалаба 47.800451, 24.953438, яке познайомить із природними й історичними пам’ятками парку. 

Передусім ви побачите кляузу «Крон принца Рудольфа», 47.78765, 24.94433. Кляузами називають дерев’яні греблі на річках Карпат. Їх використовували для сплавляння лісу — проходження плотів (бокорів) маловодними гірськими річками. Вище кляузи утворювалося водосховище, на якому формували плоти. Кляузи обладнували спеціальними воротами-шлюзами. Для спуску води з плотом та плотогонами (бокорашами) шлюз відкривали, і вода з водосховища бурхливим потоком мчала вниз, несучи зі собою пліт. Завдяки цьому пліт допливав до іншої кляузи або до достатньо повноводної річки, якою міг без перешкод рухатися в долину. Така система діяла увесь рік, крім деяких зимових місяців. Донині в Карпатах частково збереглося лише кілька кляуз. 

Кляуза «Кронпринца Рудольфа» названа  на честь єдиного сина австро-угорського імператора Франца Йосифа. Споруджена вона в 1879 році, у природному вузькому місці на річці Перкалаб після її правої притоки — потоку Прелучний у верхів’ях Білого Черемошу.

Далі за маршрутом ви побачите мінеральне джерело «Сірководневе», 47.78609049477349, 24.940679725891552. Воно було розвідане в 1968 році, глибина свердловини — понад 60 м.

Наступна зупинка — полонина Прелучний, на якій можна перепочити, скуштувати та придбати локальні молочні продукти — сир, вурду, бринзу, масло. Випас худоби триває з червня до жовтня.

Далі шлях лежить до полонини Хітанки, попри гору Василькова до полонини Веснарка.

Наступна точка — гора Палениця, 47.760867745534966, 24.873596599675754, найвища точка маршруту та найбільше плоскогір’я Українських Карпат. Звідси добре видно Чивчино-Гринявські та Румунські гори: Мармарощину та Роднянські гори, Чорногірські хребти.

На горі Команова на висоті 1731 метр над рівнем моря ви вийдете до пам’ятки природи «Скала Баби».  Висота цих скель сягає 10–12 метрів. На території Чивчино-Гринявських гір є кілька дохристиянських святилищ під назвою «Баби». Нібито сюди приходили молитися давні гуцули в дохристиянський період. Ба навіть у наш час щороку в день святкування пам’яті пророка Іллі, 2 серпня, місцеві мешканці та туристи здійснюють своє «паломництво» до цих місць. А ще, як згадують старожили, камені немов магнітом притягують блискавку — вона вдаряється об скелі, утворюючи фантастичне вогняне видовище 47.7722665166905, 24.85259050012167. Ми радимо не ризикувати життям і приходити в це місце за спокійної погоди. 

Гори Коман і Команова. Саме тут, на території північно-східних схилів гори Коман та гори Команова, бере початок легендарна та оспівана гірська річка — Чорний Черемош.

Полонини Пір’є Велике 47.81983651819581, 24.831824661426424 та Мале Пір’є відкривають гірські краєвиди, зокрема панораму гори Чивчин. Це — одна з небагатьох вершин Українських Карпат, де є виходи на поверхню землі порфіритів — найдавніших порід вулканічного походження.

Полонина Брюсний — наступна точка маршруту 47.838542169165244, 24.74857180778234. Тут б’є джерело мінеральної води «Буркут».

Полонина Попадя, 47.85299703372212, 24.746214399497248 Тут пропонуємо заночувати (у наметі), для коней є місце прив’язу. 

2 день

Другий день кінної подорожі пропонуємо присвятити горі Чивчин.

Гора Чивчин, 47.86186963032944, 24.716754889922612, 1769 метрів над рівнем моря — це гірський масив у південно-східній частині Українських Карпат, де можна споглядати панорами Чивчино-Гринявських гір.

Продовжуйте шлях державним кордоном до Полонини Прелучний, звідси — до мінерального джерела «Буркут» у с. Буркут 47.94543767943171, 24.695696992988648. У 1901 році письменниця Леся Українка лікувала шлунок у Буркуті. Серед чарівної місцевої природи вона написала драми «Одержима» і «В пущі». 

Село Шибене. Ідеальне місце для відпочинку активних туристів. Це — найвіддаленіше село Прикарпаття, останнє на мапі пішохідних маршрутів перед сходженням на гору Піп Іван Чорногірський. Через село протікає річка Чорний Черемош, де влітку можна рафтингувати. 

Альтернатива

Мандрівка на г. Писаний Камінь 48.17899410650616, 24.98840283149341

Гора височіє недалеко від села Верхній Ясенів 48.173647703106546, 24.920869278974425 Верховинського району. Це мальовничий скельний комплекс заввишки від 2 до 20 метрів. Скелі з пісковика простягаються майже на 100 метрів із північного заходу на південний схід. Вгорі на скелях утворилася горизонтальна поверхня, зручна, щоб насолодитися пейзажем, відпочити та зануритись у медитацію.

Еколого-освітній візит-центр нацпарку «Верховинський». 48.170766, 24.734735

Тут можна дізнатися про тварин і рослини Карпат. Відвідувачі можуть почути звуки птахів, які проживають на території парку та відчути себе посеред лісу, вдягнувши 3D-окуляри. Найменшим мандрівникам буде цікаво в нашій навчально-ігровій зоні.

Де ночувати:

Радимо зупинитися в готелі та хостелі «Верховинський» 48.173647703106546, 24.920869278974425. Через адміністрацію готелю можна замовити екскурсію парком та іншими цікавими місцями поблизу (+380960173974).

Де їсти:

Колиба «Згарда» 48.172672165088024, 24.921794883418904. Рекомендуємо спробувати деруни, форель, бограч, банош.

Що можна відвідати поблизу парку:

Етнографічний музей старожитностей Гуцульщини.

Що робити у Верхньому Ясенові та околицях:

Замовити екскурсійну бричку-тур мальовничою Криворівнею (в еколого-освітньому візит-центрі, 0971586697,   або в адміністрації парку, 0960173974).

Здійснити гастрономічну подорож до найстарішої ґражди-сироварні, що на Ігреці.

У цьому парку спокійний Південний Буг перетворюється на бурхливу річку поміж скелястих берегів гранітного каньйону. Він утворює вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, водограями й островами. 

Бузький Гард — це історична назва козацької паланки Війська Запорозького, сформованої на місці злиття річок Великий Ташлик і Південний Буг. А «гард» — це спеціальна споруда для вилову риби, що використовувалася за козацької доби. 

У цьому парку досі збереглися пороги — кам’янисті підвищення дна. Мигійські пороги — одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Сюди приїздять любителі рафтингу, сплавів та скелелази — повправлятися на бузьких порогах та гранітних скелях каньйонів.

Що можна побачити в парку:

У парку «Бузький Гард» можна відвідати автомобільні, пішохідні маршрути, водний і кінний маршрути, екологічні стежки. 

Нижче ми пропонуємо дводенну програму, щоб побачити якнайбільше.

Куди їхати:

Адміністрація парку розташована в Миколаївській області, Первомайському районі, у с. Мигія, тел. +380501531498 (екскурсію слід замовляти завчасно, у тому числі — на вихідні). В адміністрації можна спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину. 

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Найкраще їхати до Первомайська Миколаївської області (7,5 км від с. Мигія). Відстань від Києва до с. Мигія — 324 км. Найближча залізнична станція — Первомайськ на Бузі (11 км), через станцію курсують потяги: Одеса — Харків, Запоріжжя — Львів, з червня 2023 року планується потяг Одеса — Київ, є електричка Подільськ — Помічна.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Проведення піших екскурсій еколого-освітніми пізнавальними стежками та еколого-туристичними маршрутами для учнів і студентів — 15 грн/ос, для дорослих — 30 грн/ос, для групи до 10 осіб — 300 грн/група.

Щоб оплатити послуги парку заздалегідь, зателефонуйте в парк (+380501531498), замовте послугу. З парку надішлють рахунок або QR-код; слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

У першій половині дня роздивіться цікаві об’єкти на території парку.

Млин Скаржинського 48.030367, 30.943646. Річка Південний Буг та її притоки відомі своїми водяними млинами, яких у ХХ столітті було понад три сотні! На території парку можна побачити млин, який у 1888 році збудував поміщик Йосип Скаржинський. П’ятиповерхова будівля так гармонійно поєднала граніт із цеглою (за задумом інженера Владислава Яскульського), що вона більше схожа на палац, ніж на млин. За часів СРСР млин переробили на гідроелектростанцію, що діє і сьогодні. Неподалік від млина є оглядовий майданчик, де ви побачите неперевершені панорами порогів Південного Бугу.

Урочище Протич 48.024077, 30.962593 — улюблене місце альпіністів, скелелазів, прихильників рафтингу та фотографів. Протичанська скеля — геологічна пам’ятка місцевого значення, сформована з гранітів, які за мільйони років набули чудернацьких форм. Зі скелі відкриваються чудові краєвиди на каньйон річки та Мигійські пороги, серед яких найвідоміший — Інтеграл. Так його назвали рафтери за характерну форму.

Радонове озеро 48.022051, 30.964976. У колишньому гранітному кар’єрі на території парку утворилося чудове блакитне озеро. Тут можна покупатися та позасмагати, поблизу спуститися тролеєм — на ролику по крутонахиленому тросу (довжина спуску — 480 м, а висота — 72 м!). Поблизу є паркувальний майданчик.

У другій половині дня рекомендуємо сплавитися Мигійськими порогами та каньйоном річки Південний Буг. Точка старту тут: 48.026756, 30.959328 або в рафтинг-таборах, що поблизу. Сплавитися можна на надувних рафтах, катамаранах, каяках, байдарках. У цьому місці бурхливі пороги, повороти річки межують із тихим плесом. Схили Бугу покриті степовою та лісовою рослинністю, багато виходів гранітних скель. Щодо сплавів телефонуйте +380501531498. 

2 день

У першій половині другого дня радимо відвідати Актовський каньйон, що входить до території національного парку «Бузький гард». До Актовського каньйону найкраще добиратися власним транспортом і починати огляд звідси: 47.707197, 31.438625. 

Тут неповторні ландшафти Побужжя поєднались із заповідною флорою і фауною та історичними пам’ятками. Це одна з найстаріших у Європі територій (їм біля 4 мільярдів років!). Місцеві ландшафти — скупчення вивітрених гранітів, перерізаних річкою Мертвовід завглибшки 50 метрів! За легендою, цією рікою скіфи спускали своїх царів в останню дорогу. Каньйон річки був священним для скіфів, адже тут вони молилися богам. Гранітні валуни та стрімкі скелі притягують до себе прихильників активного відпочинку, зокрема скелелазів. Подекуди можна покупатися та порибалити. Каньйон особливо красивий зранку, коли перші промені сонця торкаються своїм сяйвом віковічних гранітів.

У другій половині дня огляньте урочище Гард неподалік від Южноукраїнська. Урочище лежить біля злиття Великого Ташлика з Південним Бугом. Під час національно-визвольних змагань українського народу, у добу козаччини, на цьому острові був Гард — адміністративний центр Буго-Гардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорізької республіки. З високого берега ви побачите приголомшливу панораму річки та порогів 47.804067, 31.177720.

Де ночувати:

У Мигії та околицях є кілька садиб і мотелів: «Маєток» (050 318 11 01, вул. Первомайська, 13), «Три бажання» (050 228 64 54), «Кактус» із зоною барбекю та пляжем (097 717 5252), «Гостинний двір» (097 266 4747, вул. Туристична, 42), «Кемпінг Мигія» (096 634 53 78, за 300 м від Великого Мигійського порогу), «Оселя біля річки» (097 144 50 54, вул. Вишнева, 11), «Садиба над Бугом» (097 781 43 13; 095 331 79 67, вул. Туристична, 20), мініготель «Мрія» (067 491 03 48), кемпінг «Зелена Черепаха» (вул. Первомайська, 5), база відпочинку «Дубровка» (066 449 9044, вул. Новогрушівська, с. Грушівка), «Під лелекою» (093 935 9165, с. Актове), «Меркурій» (068 313 78 95, вул. Молодіжна, 15, м. Южноукраїнськ), «Берегиня» (098 348 2461, м. Южноукраїнськ), «Заїжджий двір» (066 264 3690, вул. Богопільська, 96, м. Первомайськ), «Еріх Шуле» (05161 42551, провулок Григорія Сковороди, 1, м. Первомайськ).

Можна також заночувати в наметах у рафтинг-таборах.

Де їсти:

У Мигії є кілька кафе. Більший вибір закладів харчування — у Первомайську.

Що можна відвідати поблизу парку:

Музей ракетних військ стратегічного призначення — це військовий музей, для створення якого було використано бойову позицію ракетного полку 46 ракетної дивізії ракетних військ стратегічного призначення. Адреса: смт Побузьке, Кіровоградська область, 26555 Телефон: 096 470 3507.

Що робити в Мигії та околицях:

Популярні розваги: риболовля, відпочинок біля багаття, природне джакузі на порогах, рафтинг, бьордвочинг.