Величні панорами Дністра, від яких перехоплює дух. Ріка за свій мільйонний вік бачила чимало. Тут розпалювали вогнище неандертальці, біля кам’яної жертовної криниці молилися своїм богам ранні слов’яни, у Хотинській битві отримали перемогу козаки, раділо проголошенню незалежності різнонаціональне населення Придністер’я.  

Дністровські меандри — колоподібні вигини річки та вкриті лісом стрімкі схили Дністровського каньйону, природного дива України, — ця краса змушує серце битися частіше. Місцями глибина каньйону сягає 150—200 метрів! Окремі частини скель нагадують швейцарський сир — весь у дірках від виходів печер і гротів. А унікальний водоспад Шумило є чисто буковинським парадоксом, лише уявіть: водяний потік, який спускається каскадом водоспадів загальною висотою 34 метри! Ми підготували програму, яка відкриє вам найкрасивіші місця нашого парку.

Що можна побачити в парку:

У парку можна відвідати екологічні стежки та туристичні маршрути загальною протяжністю понад 40 км. 

Куди їхати:

Центральний офіс розташований у центрі м. Хотин за 20 км від м. Кам’янець-Подільський і за 60 км від м. Чернівці. Адреса: м. Хотин, вул. Олімпійська, 69, довідки за тел.: 0985399081 (Андрій Кузик). Сама будівля адміністрації варта уваги, адже це будинок 1930 року, вілла Чернеску — декана адвокатів Хотинського повіту. 

В адміністрації парку підкажуть оптимальний маршрут, ознайомлять із картосхемою всіх маршрутів, проведуть безоплатну мініекскурсію приміщенням, де є акваріумна експозиція, колекції комах, гірських порід, пташиних гнізд (екскурсії слід замовляти за кілька діб).

Чим їхати:

Найкраще їхати власним автотранспортом, оскільки територія парку розтягнута на 180 км і до найближчого від м. Хотин туристичного маршруту 50 км. Ця туристична програма починається із с. Ленківці. Щоб найбільше побачити, радимо скористатися супроводом працівників парку.

До Хотина можна дістатися автобусом, а найближча залізнична станція — у місті Кам'янець-Подільський, що за 25 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Проведення екскурсій (група до 10 осіб) тривалістю 2 години — 600 грн

Проведення екскурсій (група 11—25 осіб) тривалістю 2 години — 750 грн

Користування альтанкою — 100 грн

Користування столиком без накриття — 60 грн

Усі ціни тут. 

1 день

У першій половині дня пропонуємо вирушити до с. Ленківці та відвідати овечу ферму (Володимир, 0960962269), продегустувати сир і бринзу, а потім — пройтися екологічною стежкою «Ховрашине поле» (48.532941, 26.850323), поряд із с. Бабин, протяжністю 3 км. Тут ви побачите водоспад Гупало, тераси струмків, геологічні відслонення, а якщо пощастить — зустрінете червонокнижних ховрахів, які в Україні є лише на території нашого парку.

Пообідати можна в с. Ленківці або замовити доставлення обіду (середня вартість — 120—150 грн, замовляти за 3 дні, Віталій Якимучук, 0685575242).

У другій половині дня радимо відвідати екологічну стежку «Шишкові горби» (48.552009, 26.793777) протяжністю 3,5 км (1,5—2 години). Стежка розпочинається біля геологічної пам’ятки природи місцевого значення «Шишкові горби». Тут на високому правому березі Дністра здіймається тригрядовий ланцюг шишкоподібних горбів заввишки 15—20 м з мальовничими скелями. 

Далі екскурсовод покаже скелі з «людськими» назвами: «Дід», «Баба» та «Внучка». Є легенда, що нібито багата вродлива дівчина з с. Нагоряни покохала бідного хлопця. Батьки дівчини були проти шлюбу, тим більше, що до красуні сватався господар Нагорян. Щоб позбутися суперника, багатій відправив коханого дівчини на небезпечну роботу — сплавляти ліс по Дністру, де він загинув. Дівчина ж наклала на себе руки, кинувшись у річку зі скелі. Батьки з горя постаріли та невдовзі померли, їх поховали біля дочки. І на тих місцях виросли три гори, які люди назвали «Дід», «Баба» та «Внучка».

Після прогулянки можна відпочити в лісі біля джерела з цілющою водою — як стверджують місцеві жителі. 

Радимо заночувати у с.Комарів в Paradise House. Тут можна повечеряти, є басейн, альтанки, сауна, більярд тощо. Або скористатися послугами туристичного комплексу Услад.

2 день

У першій половині дня рекомендуємо вирушити до с. Непоротове та відвідати туристичний маршрут «До скельного монастиря» (48.594571, 27.322440). У печерах понад Дністром можна оглянути Свято-Миколаївський чоловічий монастир «Галиця», заснований у середині XII ст. Тут налічується понад 20 природних, штучних та змішаних за походженням печер. У найбільшу, що має ширину 4 м, довжину до 8 м і висоту до 3,5 м, вбудовано монастирську церкву. Сучасний «Галицький скит» живе за звичним монастирським статутом. В обителі проживає близько 15 ченців та кілька послушників.

У другій половині дня радимо пройти 3-кілометрову екологічну стежку «Поливанів яр» (48.553132, 27.019222), що поряд із с. Комарів. Поливанів яр — це населений пункт, пам’ятка трипільської культури й ландшафтний заказник: оберігають мальовничий природний комплекс з лісами і лучною рослинністю на крутосхилах глибокого яру, по дну якого тече потічок, що впадає у Дністер. Тут є будиночок для комах, боброва загата, пасіка. Можна замовити водну прогулянку 6-місним катером по Дністру до Бакоти (Віталій Горобець, 0971541311, 0682207940).

Альтернатива на вихідні (з ночівлею у м. Хотин чи околицях)

Туристичний маршрут «Подорож схилами Тірасу» (48.548455, 26.141898) починається за 50 км від м. Хотин, протяжність маршруту — 6,5 км. Щоб не заблукати, необхідно проходити маршрут з екскурсоводом. На цій території збереглися давньоруські городища, оборонні вали  X—XIV ст. Під час служби тут можна відвідати одну з найстаріших культових споруд Чернівецької області — храм Різдва Богородиці із дзвіницею (1459 р.), побачити 30-метровий ступінчасто-каскадний водоспад «Шумило». Поряд, на території Сокирянського лісгоспу, є колонія сірих чапель, вольєрне господарство з дикими кабанами, найстаріше дерево краю — 550-літній Колінковецький дуб.

Державний історико-архітектурний заповідник Хотинська фортеця

У місті Хотин варто оглянути одне із семи чудес України — Хотинську фортецю ХІІІ—ХVІІІ ст. Вона відреставрована, на території є музеї, можна замовити екскурсовода. Поряд є місце для паркування та заклади харчування, сувенірний ринок. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник.

Хотинський дендропарк

За 200 метрів від Хотинської фортеці лежить приватний дендрологічний парк площею в 5 гектарів. Там можна побачити велику колекцію екзотичних рослин: хвойних і квітучих дерев із Північної Америки, Китаю, Японії, Середземномор’я. Серед них — секвоядендрон (мамонтове дерево), метасеквоя, секвоя вічнозелена. Секвой всього є 3 види, й усі вони ростуть у Хотинському дендропарку. Щоб замовити екскурсію, телефонуйте: Віталій Чинчик, 0996276949.

Де ночувати:

Готель «Хотин», Готель «Імперія» с. Атаки (за 5 км від Хотина, 097 440 1559), готель Дністер (за 7 км від Хотина), Paradise House c.Комарів, готель Услад с. Ломачинці.

Де їсти:

У Хотині є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазини.

Що можна відвідати поблизу парку:

Кам’янець-Подільська фортеця

Руїни Жванецької фортеці

Кришталева печера за 45 км від м.Хотин поряд із с.Кривче (Тернопільська обл.)

Сколівські Бескиди — край гір, працьовитих бойків, природних див, резерват самобутньої природи в околицях курортної місцевості Східниці, Славського, Тисовця з м’яким кліматом та найвищою горою Львівщини заввишки 1268 метрів. Тут створено однойменний національний парк, де можна побачити вікові величні ліси, смарагдові полонини, панорамні краєвиди, 6 найкращих водоспадів Львівщини, високогірне озеро Журавлине. 

У парку збереглася геологічна пам’ятка природи — могутня Тустань, місто-фортеця IX—XIII ст., могила київського князя Святослава 1015 р., дерев’яний храм у м. Сколе 1597 р., палац баронів Гредлів XIX ст. Для мандрів прокладено 146 км туристичних шляхів, облагороджено 27 природних джерел мінеральної води. Тут зростає 43 видів рослин та водиться 74 види тварин, що занесені до Червоної книги України.

2021 року національний природний парк «Сколівські Бескиди» отримав звання «Найкращого природного парку України» та головну туристичну премію України — Ukraine Tourism Awards 2021. У подорожі, яку ми пропонуємо в цій програмі, ви переконаєтеся, що ця нагорода більш ніж справедлива!

Що можна побачити в парку:

У парку «Сколівські Бескиди» можна відвідати 2 еколого-пізнавальні стежки, 19 туристичних шляхів.

Нижче ми пропонуємо дводенну програму, щоб побачити якнайбільше.

Куди їхати:

Адміністрація парку розташована у Львівській області, у місті Сколе, вул. Князя Святослава, 3, тел. 0989092805 (Роман).

В адміністрації можна спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину; ознайомитися з картосхемою всіх маршрутів.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще зі Львовом (109 км). Відстань від Києва до м. Сколе — 650 км. Сколе має залізничне сполучення з Києвом, Харковом, Вінницею, Хмельницьким, Львовом, Ужгородом.

Вартість послуг станом на березень 2025 р.:

Проведення екскурсії маркованими маршрутами, екологічними стежками для групи до 10 осіб: для дітей (7–14 років) — 40
грн/особа, дорослі — 80 грн/особа; для групи понад 10 осіб: для дітей (7–14 років) — 35 грн/особа, дорослі — 70 грн/особа.
Мінімальна вартість екскурсій — 400 грн.

Оплатити послуги парку заздалегідь та дізнатися актуальні ціни можна тут. 

1 день

У перший день подорожі пропонуємо пройти пішки туристичним шляхом «Монастир — Парашка».

Протяжність маршруту — 7 км, тривалість — 3 год. Початок маршруту: с. Коростів, інформаційний знак на садибі Бутивлянського лісництва.

Екоцентр Бутивлянського лісництва 49.010108, 23.430435 Передусім запрошуємо на екскурсію в екоцентр, де ви познайомитеся з побутом бойківського краю, його сакральною архітектурою та культурою, старовинними звичаями та обрядами, побачите виставку писанок. Ми зібрали 100-річні та сучасні фотографії місцин нашого парку, і ви зможете порівняти різні архітектурні та природні об’єкти на світлинах, а потім побачити їх — під час прогулянки парком. Діти в нашому центрі люблять шукати фігури живих істот на «Дереві-загадці».

Музей «Коростівська вузькоколійка» 49.025760, 23.412655 розташований у селищі Коростів (Сколівський район). Станом на червень 2023 року побудовано близько 350 метрів колії, можна оглянути 12 одиниць рухомого складу: два мотовози 1960-х, дрезину 1940-х, вагони різних часів та інші історичні експонати. Матеріали колії є автентичними: їх зібрали по вузькоколійних залізницях, які вже не працюють. Мета проєкту — зберегти історичну спадщину вузькоколійних залізниць України. Ще музей прагне розвивати зелений і залізничний туризм у Карпатах і в країні загалом. Підтримати ініціативу можна тут.

Монастир отців Салезіян УГКЦ, 49.031567, 23.414439. Монастир споруджено 2016 року, фігуру Покрови Пресвятої Богородиці — 2005 року, храм св. Івана Боско — 2020 року на честь італійського святого, покровителя молоді. Комплекс лежить у мальовничому місці на горі Покрови пресвятої Богородиці.

Джерело питної води. На галявині, в урочищі Верхній Ванч, можна перепочити біля джерела з питною водою. Підземні води на території парку слабомінералізовані, без специфічних компонентів і властивостей. Вміст нормованих компонентів і сполук значно нижчий за гранично допустимі концентрації — це значить, що вода не забруднена діяльністю людини.

Полонина. Полонинами називають гірські пасовища, вищі за верхню межу лісу. Тут зростають рідкісні та червонокнижні рослини, серед яких арніка гірська, чемериця біла, любка дволиста, траунштейнера куляста, зозулині сльози, лілія лісова.

Хребет Парашки. Із цього місця відкривається панорамний краєвид на хребет Парашка, названий на честь доньки князя Святослава — Парасковії.

Тимків Верх. Гора заввишки 1227 м. За однією з легенд, її назвали на честь Тимка — нареченого Параски. Століттями вони стоять поруч — висока, заплетена в довгі трав’яні коси, із червоним горобиновим намистом Параска поряд із коханим Тимком. І лиш буйні вітри, що літають над їхніми головами, гомонять про вічне, святе… І тягнуться сюди шеренги мандрівників, щоб побачити красу смарагдових полонин, пізнати історії, що їх береже нечуй-вітер.

Місце загибелі князівни Парасковії. Біля підніжжя вершини є пам’ятна плита з написом «1015 р. загинула й похована дочка к. Святослава Парасковія. І цю гору названо г. Параска». Одна з легенд оповідає, ніби поблизу цього місця князь Святополк наздогнав і вбив свого брата Святослава. Параскева тікала разом із батьком і нібито заховалася на горі в замку. Воїни Святополка спалили замок, і дочка Святослава загинула. 

Вершина г. Парашки. Парашка — найвища гора Сколівських Бескидів. Висота над рівнем моря — 1268 м. У 1999 році на вершині гори молодь міст Сколе і Самбір встановила 10-метровий металевий хрест. 

Повернутися можна тим самим маршрутом або через урочище Красне до села Коростів, або на місто Сколе чи село Корчин, село Крушельниця.

2 день

У першій половині дня радимо відвідати водоспад Кам’янка та Журавлине озеро.

Водоспад Кам’янка 49.033778, 23.563781 утворився в місці, де річка Кам’янка перетинає смугу потужних твердих пісковиків. Каскад водоспаду розбивається об скелю на два потоки. Перепад висот у водоспаді становить майже 6 метрів! Око туриста вражають величезні брили пісковику в руслі водоспаду, дикі прямовисні скелі на лівобережжі, за які чіпляються корінням ялиці та смереки. Влітку сонячного дня над водоспадом можна побачити веселку. Восени навколишні ліси чарують яскравим спектром жовтого, помаранчевого та червоного листя і зеленню шпилькових дерев. Щоб милуватися водоспадом було зручніше, ми облаштували поруч оглядовий майданчик.

Озеро Журавлине («Мертве») 49.033062, 23.568327 розташоване поблизу водоспаду Кам’янка, лежить на висоті 620 метрів над рівнем моря. Формою нагадує овал, а завдовжки озеро — близько 50 м. Люди називають його мертвим, бо начебто тут нічого не росте й не живе. Але якщо вдивитись у воду, то можна побачити, що озеро — живе. У намулі метушаться невеликі, майже прозорі рачки, пропливають личинки бабок. 

Озеро Журавлине отримало назву від журавлини болотної, яка росте неподалік на болоті. Поруч із журавлиною зростають рідкісні в Бескидах пухівка, осока багнова та хижа рослина — росичка круглолиста. М’який і нібито надійний, але насправді зрадливий килим утворюють кілька видів сфагнових мохів. Це торфовище дуже підступне, оскільки під шаром торфу залягає трясовина, у яку легко потрапити і з якої практично неможливо виборсатися. Тут потрібно поводитися дуже обережно, щоб не трапилося біди — на поверхню болота заходити категорично заборонено.

У другій половині дня радимо пройти туристичний шлях «Стежками легендарної Тустані» (с. Урич)

Протяжність маршруту — 3,5 км, тривалість 2,5 год.

Початок маршруту. Інформаційний знак. 49.184607, 23.401269 Маршрут починається перед мостом, звідки видно скелі, відомі в народі під назвою «Камінь». Це видніється наскельний комплекс Тустань. Археологічні дослідження свідчать, що наскельна фортеця була тут уже в IX столітті, а найбільший її розквіт припав на часи Галицько-Волинського князівства (XII—XIII ст.). Наскельна фортеця була важливим елементом оборонної лінії, яка тягнулася вздовж Українських Карпат, слугувала митницею на давньому торговому сольовому шляху. За народними переказами, назва фортеці походить від наказу «Ту стань», що означає «Стій тут».

В’їзна вежа. На північ після моста, перед скелями, у тому місці, де дорога підходить до оборонного рову, — була перша в’їзна вежа. Через неї можна було в’їхати на територію підгороддя Тустані, а основна дорога проходила дном рову, який обходив фортецю з півдня і виводив на східну дорогу.

Камінь. Камінь видніється край височини, що пролягає між Церковним, Вороновим та Гусячим потічками. Камінь — це основне місце забудови й один із найбільших масивів: територія укріплень Тустані на Камені, разом із трьома лініями оборони, має 3 гектари. Дитинець здіймається над прилеглою долиною на 51 м, загальна висота скельного масиву майже 80 м над рівнем долини! Під час забудови для кращого сполучення дерев’яних конструкцій зі скелями в камені вирубували вертикальні пази та вруби. На скелях Тустані їх знайшли понад 4000. За цими пазами та врубами можна реконструювати дерев’яну забудову, включно з профілем даху. Загальна висота житлової забудови — 25 м, а висота наземних оборонних стін становила 13–15 м.

Дитинець.  З південного боку відкривається вигляд на долину ставів, оборонний рів і залишки валу. Попереду — Велике Крило заввишки понад 50 м, у якому вирубаний чіткий профіль оборонної стіни.

Зі східного боку Каменя проходила лінія оборони. Це були три рови з валами, де було влаштовано двоє воріт — Північні, які проходили по гребеню давнього шляху, гостинця, і виводили в напрямку Східниці та Дрогобича, і Південно-східні (внутрішні), через які можна було потрапити на територію «окольного граду» (давньоруські міста мали дві укріплені частини — центральну, дитинець, і зовнішню — окольний град). 

Єдиним доступним входом на територію фортеці є розрив у скельних складках Великого й Малого Крила, де був організований в’їзд на дитинець. З усіх наявних на Камені площ це місце найкраще надавалося до забудови. 

Цистерна. На скелях досліджено три цистерни для води: муровану з тесаних блоків на висоті 60 м; видовбані в скелі завглибшки 8 м та 14 м — а також криницю завглибшки 30,4 м.

Криниця «Оберіг». Від 30-метрової цистерни пішохідними трапами спускаємося до цілющої криниці «Оберіг».
Про неї оповідає давня легенда. Нібито в місті-фортеці Тустань проживали лише чоловіки-воїни. Біля кринички, з якої вони набирали воду, одного разу з’явилася Божа Мати. Вона опустила в криницю долоню і промовила: «Вийшла ти із землі сеї та оберігати будеш землю сю і нарід землі сеї». Відтак цілюща вода заліковувала рани воїнів. Згодом на місці джерела звели церкву Пресвятої Трійці. Сучасні жителі Урича збудували там каплицю зі скульптурою Діви Марії в центрі. Про тутешню воду писав Іван Франко: «Побував я з дружиною в Уричі, коли заслаб на очі. Мешкали ми в скромній плебанії урицького священника, щоранку ходили до джерела під скалою, у якому я промивав очі; вода в ньому насправді цілюща — помагала».

Острий камінь. Від джерела лісовою дорогою в північно-західному напрямі від Каменя йде шлях до Острого Каменя. Він  стоїть на віддалі 1124 м і входить у групу «Мала Скеля». Це залишок піщаника із дуже крутими бічними частинами. Оскільки скеля невелика, археологи припускають, що її використовували як сторожовий пункт.

Фестивальна галявина. Від Острого каменя стежкою по хребту сходимо до фестивальної галявини «Тустань». Це — закінчення маршруту та місце проведення фестивалів, зокрема про середньовічну культуру. Про події, які відбуваються в Тустані, можна довідатися тут.  

Де ночувати:

Для туристів парк рекомендує такі заклади для проживання.

Де їсти:

У м. Сколе є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазини. Рекомендуємо завітати в такі заклади.

Що можна відвідати поблизу парку:

Палац баронів Гредлів

Історико-краєзнавчий музей «Сколівщина» (0678560236, Тетяна)

Що робити в м. Сколе та околицях:

Скористатися тролеєм на водоспаді Кам'янка

Рибалити, грітися в чані, грати в більярд, спати на вуликах можна в розважально-оздоровчому комплексі Золота форель 

Щоб відвідати національний природний парк «Подільські Товтри» — найбільший в Україні та один із найбільших у Європі, — приїздіть на Хмельниччину. Він є одним із 7 природних чудес України. Його територія — це 261 тисяча гектарів неповторних краєвидів та унікальної краси товтрового кряжу, або товтр — унікальної ландшафтної системи, яка сформувалася 14—25 млн років тому й була бар’єрним рифом двох колишніх морів, Тортонського й Сарматського.

Вразить красою мальовничий куточок, де колись квітло давнє місто Бакота, а сьогодні гуляють хвилі Дністровського водосховища. Тут у скелях розташувався стародавній монастир. Ваблять мандрівників тутешні джерела з мінеральною водою та можливість насолодитися природою та спокоєм.

У парку живе 65 видів тварин та зростає 60 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Численні підземні сховища тут стали затишною домівкою для 14 видів кажанів. Багатьох птахів, як-от сову вухату, чепуру велику ви можете помітити під час прогулянки стежками парку.

Що можна побачити в парку:

Парк радить відвідати такі природні пам’ятки.

Куди їхати:

Адміністрація парку розташована в Хмельницькій області, у м. Кам’янець-Подільський. Адреса: площа Польський ринок, 6, телефон 0675342213 (екскурсію слід замовляти завчасно, у тому числі — на вихідні). В адміністрації можна спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Відстань до парку з Києва — 441 км, зі Львова — 274 км, із Чернівців — 90 км.

Кам’янець-Подільський має залізничне сполучення з Києвом, Львовом, Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Ужгородом.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Відвідування палеонтологічної експозиції парку — 50 грн / 25 грн особа (дорослі / діти).

Проведення екскурсій (група до 10 осіб) — 600 грн.

Проведення екскурсій (група 11—25 осіб) — 750 грн.

Відвідування рекреаційних ділянок парку «Сокіл», «Теремці», «Студениця» — 50 грн / 25 грн (дорослі / діти).

Відвідування рекреаційної ділянки «Давня Бакота» — 90 грн / 45 грн (дорослі / діти).

В’їзд на територію рекреаційних ділянок «Сокіл», «Теремці», «Студениця» власників автотранспорту: мотоцикл, легковий автомобіль — 50 грн; автобус, вантажний автомобіль — 200 грн.

Розкладання намету — 40 грн.

Користування столиком без накриття — 40 грн, столиком із накриттям — 60 грн.

Розкладання вогнища в спеціально відведених і облаштованих місцях — 40 грн.

Дрова для вогнища — 50 грн.

Розміщення в об’єктах стаціонарної рекреації:

Будинок без вигод (рекреаційна ділянка «Студениця», 500 грн — з дорослого, 250 грн — з дитини).

Двоповерховий будинок без вигод (рекреаційна ділянка «Сокіл», 100 грн — з дорослого, 50 грн — з дитини), одноповерхові будиночки без вигод по 250 грн за добу.

Річкова прогулянка на катері — 1700 грн / 1 година (за катер).

Екскурсія на катері — 300 грн.

1 день

У перший день запрошуємо вас на туристичний маршрут «Мандруємо Подільськими Товтрами». Це одноденна подорож-знайомство з парком. Пропонуємо відвідати палеонтологічну експозицію, узяти участь у майстерці, оглянути геологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення — Китайгородське відслонення — і побувати біля перлини національного парку — Бакотської затоки. 

Офіс нацпарку «Подільські Товтри» 48.675212, 26.574232 Огляньте палеонтологічну експозицію, яка відкриває давню історію регіону: тут можна побачити мешканців Сарматського й Тортонського морів, які жили в цій місцевості 10—25 млн років тому, серед яких — трилобіти, корали, ракоскорпіони. Радимо взяти участь у майстерці: ви можете виготовити флораріум, воскову свічку, декупаж на зрізі дерева — і забрати сувенір із собою (участь у майстерці — від 100 грн, потрібно завчасно зареєструватися).

Китайгород. 48.638764, 26.793207 Жодного стосунку до Китаю це село не має: його назва давньослов’янська, тоді «китаями» називали огороджену територію. Дістатися сюди можна машиною або приміським автобусом. У цьому селі радимо відвідати мурований храм XVIII cт., збудований на місці дерев’яного костелу Пресвятої Діви Марії. Але основна принада цього села — геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення — Китайгородське відслонення. Йому — понад 450 млн років! Радимо пройти еколого-туристичною стежкою, яка пролягає тут 48.6391104495461, 26.795069570275796, та оглянути пам’ятку. 

Бакота. 48.585738, 26.999547 Перша літописна згадка про Бакоту стосується 1240 року.  У 1981 році село було затоплене, залишилося лише водне плесо, яке називають «Бакотською затокою». Радимо оглянути бакотський скельно-печерний Святомихайлівський монастир кінця ХІ — початку ХІІ ст. у горі Білій, над затокою. Від нього сьогодні збереглися келії та поховальні камери. Оглянути водно-болотне угіддя «Бакотська затока» можна під час прогулянки катером по Дністровському водосховищі (для замовлення екскурсії телефонуйте: 067 534 2213, 096 975 8558).

Зупинитися на ніч радимо в м. Кам’янець-Подільський або в готелях на території Староушицької чи Китайгородської громади.

2 день

Другого дня радимо відвідати туристичний маршрут «Незабутній Товтровий кряж».

Подільські Товтри менші за протяжністю за австралійського «родича» — Великий Бар’єрний риф, але їхня унікальність у тому, що вони лежать на суходолі, хоч і сформувалися в узбережній зоні епіконтинентальних морів. Товтровий кряж налічує близько 200 товтр у межах парку й багатий на нарости підземних утворень (тому геологи — постійні гості нашого парку). З геологічними пам’ятками можна познайомитися в Смотрицькому каньйоні та на геотуристичній стежці «Історія Кам’янецьких скель», здійснити мандрівку долиною Вербецьких і Нігинських товтр, піднятися на Кармалюкову гору та знайти печеру Кармалюка, побачити краєвиди водного плеса ставків та спостерігати за кажанами в штольнях чи печері «Атлантида» (с. Завалля).

Смотрицький каньйон N 48°40.436′, E 26°33.657′ — це глибока та вузька долина річки Смотрич зі стрімкими схилами, що сягають висоти 50 м, та виходами на земну поверхню силурійських вапняків. Його утворила річка, яка пробилася крізь товщу товтр. У межах каньйону ви побачите кілька водоспадів.

Місто Кам’янець-Подільський. Вас вразив Смотрицький каньйон і вам цікаво, із чого він складається? Пропонуємо пройтися геостежкою «Історія Кам’янецьких скель» 48.673363 26.561873. Відчуйте себе учасниками справжньої палеонтологічної експозиції та мандруйте з нами крізь мільйони років до дивовижного світу давніх силурійських морів. «Пониззя річки Смотрич» є водно-болотним угіддям міжнародного значення, бо зберігає біорізноманіття басейну річки Дністер як середовища існування водоплавних птахів. Його ви можете дослідити під час сплаву річкою Смотрич на байдарках (для замовлення телефонуйте: 097 653 8766).

Села Вербка, Нігин. На 60 м над маленьким селом Привороття Друге Гуменецької громади підноситься Кармалюкова гора 48.791416, 26.640062. Її сусідка — Вербецька товтра. Звідси можна побачити краєвид місцевих ставків. Біля товтр можна відвідати рукотворне диво — штольні в кілька ярусів. Це — ландшафтний заказник, на вершині якого — стоянка давньої людини. Штольні є прихистком для рідкісних видів кажанів.

Альтернатива на 2-й день

Село Завалля

Усім, хто полюбляє активний відпочинок, захоплюється екстримом або ж хоче перевірити себе на витривалість, радимо спробувати себе в ролі дослідника печер і відкрити дивовижний світ підземних лабіринтів. Підземна краса нацпарку «Подільські Товтри» — унікальна печера «Атлантида» 48.599043, 26.344858, — розташована в селі Завалля на Кам’янеччині, вона вражає гіпсовими кристалами різної форми та кольору. Вони там повсюди: на стінах, стелі, підлозі.

Вас чекає кількагодинна подорож вузькими тунелями печери, химерними розпорами та просторими кам’яними галереями. Провідник розповість історію та легенди про печеру, а якщо пощастить, ви познайомитеся з її мешканцями — кажанами.

Місто Кам’янець-Подільський. Увечері радимо прогулятися мальовничим містом. Його головна принада — фортеця ХІ—XVІ ст. Вона височіє на скелястому березі річки Смотрич. Раніше виконувала оборонну функцію і була історичним центром Поділля впродовж багатьох віків. Окрім фортеці, рекомендуємо відвідати міську ратушу, кафедральний костел святих Петра й Павла, Замковий міст (Турецький міст), оглянути пам’ятник-надгробок Лаури Пшездецької в кафедральному костелі, а з мосту «Стрімка лань» знову помилуватися Смотрицьким каньйоном.

Де ночувати:

У Кам’янці-Подільському є великий вибір готелів, забронювати житло можна на Booking.com, bakota.com.ua/travel, hotels24.ua/uk/Kamianets-Podilskyi

Де їсти:

У місті є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазини.

Якщо є більше часу

Хотинська фортеця

Реабілітаційний центр «Парк хижаків «Арден»»

Територія національного природного парку «Північне Поділля» лежить у межах надзвичайно цікавої області України — Галичини, багатої на історичні, культурні, археологічні, архітектурні та природні пам’ятки. Туристи можуть поєднувати відвідування замків, монастирів, церков, музеїв із відпочинком на природі. До більшості пам’яток парку легко дістатися, а тому радимо його для сімей із дітьми. 

Що можна побачити в парку:

У парку «Північне Поділля» можна відвідати 5 еколого-пізнавальних туристичних маршрутів. Ми пропонуємо дводенну програму, щоб побачити якнайбільше.

Куди їхати:

Опорні точки для туриста — с. Підгірці, с. Гавареччина Львівської області (Золочівський район). 

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Відстань від с. Підгірці до Києва — 458 км; до Львова — 89 км; до Тернополя — 85 км. Найближча залізнична станція — у м. Золочів (18 км).

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Піші екскурсії на екологічно-пізнавальних туристичних маршрутах: група до 10 людей — 300 грн;  більше як 10 людей: діти — по 30 грн, дорослі — по 40 грн.

Проведення рекреаційно-розважальних спортивно-туристичних заходів на території парку до 4 год: 30 грн з людини.

Проведення веломандрівок із власним велосипедом на території парку: група до 10 людей — 300 грн; більш як 10 людей: діти — по 30 грн, дорослі — по 50 грн.

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут; слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

Археологічна стежка на Підгорецькому давньоруському городищі 49.931025, 24.975559 Неподалік від Підгірців, на хуторі Пліснесько, оглядаємо величезну територію давньоруського городища VIII—XIII ст., де збереглися оборонні вали,  відтворено житло давніх слов'ян, є навіть давні вулики! На мальовничому пагорбі городища можна відвідати Василіянський монастир XVII—XVIII ст., відчути прохолоду джерельної води, побачити сонячний годинник.

Скеля Триніг. 49.94605,25.20214 Геолого-ботанічна пам’ятка природи «Триніг» нагадує античну споруду, але її кам’яні колони та арки — нерукотворні.  Серед лісу та пагорбів скеля-пісковик височіє, наче корабель, що зупинився на дні архаїчного Сарматського моря. 

Карстові джерела парку. 49.930740,25.048942 Карстові водойми «Сині вікна» — диво природи Вороняцького горбогір’я. Вони так називаються через яскраво-бірюзовий відтінок води, якого, імовірно, набувають через розчинення вапнякових гірських порід. Колір води в джерелах змінюється залежно від пори року, а оскільки вони не замерзають, то милуватися тутешньою природою можна і взимку. Вода в джерелах прохолодна й прозора, їхня глибина — 3,5—3,8 метра. Купатися в них не можна, риба там не водиться. 

Дерев’яні храми гірського пасма Вороняків. 49.87219,24.95008 Між Золочевом і Підгірцями розкинулося мальовниче село Сасів. Його окрасою є дерев’яна Миколаївська церква. Науковці вважають, що перший храм тут збудували ще в XV столітті, а історія теперішньої церкви сягає XVIII століття. Про це свідчить напис на одвірку — 1731. Споруду кілька разів перебудовували, проте старовинним залишилось опасання (крита галерея довкола церкви), яке дерев’яними піварками обіймає її по периметру. Храм прикрашає семиярусний іконостас, писаний понад 300 років тому. Нині храм можна оглянути тільки ззовні. 

2 день

Екостежка на г. Менич. 49.95687,24.96411 Стежка проходить горою Менич, національним парком. Під час мандрівки екостежкою ви познайомитесь із рідкісними видами рослин і місцевими видами тварин (наприклад, тут водяться лиси, борсуки),  а ще отримаєте крутезне фото краєвидів із гори Менич. На екскурсії гіди розповідають про відслонення тортонських пісковиків (геологічна пам’ятка природи місцевого значення), легенду про походження гори Менич та історичні факти про цю місцевість.

Пам’ятник-хрест на Білій Горі. 49.93504,24.84629 Пам’ятник-хрест до 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича в 1911 році встановили в с. Підлисся на Білій Горі. Споруда є архітектурною пам’яткою монументального мистецтва України, її автор — архітектор Олександр Лушпинський. За його задумом, великий камінь-постамент символізує важке становище українців через вікове поневолення, а висока залізна вежа з хрестом на горі є символом прогресу, науки й культури. На самій горі збереглася степова рослинність і буково-грабовий ліс. З висоти гори видно рівнини Малого Полісся, середньовічний Олеський замок, горбогір’я Гологори.

Перехід екостежкою до с. Гавареччина 49.93472,24.84653 У Гавареччині ви можете пізнати традиції виготовлення димленої чорнолощеної кераміки та сісти за справжній гончарний круг і відчути себе майстром XVII ст. Її унікальність — у насиченому чорному кольорі виробів. Коли бачиш гаварецький посуд уперше, він здається пофарбованим. Насправді ж чорний колір — це результат обробки кераміки в особливих печах, де під час випалювання поєднується дві стихії — вогонь і земля. Унаслідок реакції утворюється чорний дим, який глина втягує через пори й чорніє. Можна придбати локальні сувеніри — глечики, макітри та інший посуд, підсвічники.

Музей-криївка УПА в с. Гавареччина. 49.918591, 24.874239 У густому буковомі лісі розташований музей-криївка, де збиралося вище керівництво УПА. Криївці готували вишкільні матеріали, пропагандистську літературу — листівки, бюлетені з тризубами. Забирали ці матеріали зв’язкові, вони ж приносили харчі. У криївку можна спуститися драбиною, побачити побут партизанського руху. Існують перекази, що в цих лісах були і двоярусні криївки, де на першому поверсі тримали коней.

Храм св. Онуфрія на Святій горі. 49.901812, 24.873346 За переказами, перша писемна згадка про цю церкву датується 1515 роком. Це дерев’яний храм, усередині зберігся різьблений іконостас та камінь із відбитком стопи Богородиці: є свідчення трьох дівчат, що у 1948 році вони бачили Матір Божу над Святою горою. 

Де ночувати:

Заночувати радимо в готелях м. Золочів (18 км від с. Підгірці). Забронювати житло можна на Booking.com.

Де їсти:

Ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазини є у м. Золочів, також є кілька закладів харчування у с. Олесько (14 км), у с. Гавареччина — в садибі зеленого туризму «У Конашевича», у с. Підгірці — у кафе з видом на Підгорецький замок Hemingway.

Що можна відвідати поблизу парку:

Гора Жбир у с. Ясенів з пам’ятником-обеліском українським воякам дивізії «Галичина»

«Бродівська Сахара» у с. Ражнів: мініпустеля, піщаний острівець серед лісів при дорозі

Музей-заповідник «Підгорецький замок»: пам’ятка державного значення. До комплексу входить триповерховий палац XVII ст., заїжджий двір, костел і парк. 

Музей-заповідник «Олеський замок»: пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, автентику замку представляють фасади будівлі, замкові портали, геральдичні рельєфи з каменю.

Музей-заповідник «Золочівський замок»: збудований в XVII ст., він добре зберігся. В ансамбль замку входять в’їзна вежа, Китайський палац, Великий королівський житловий палац.

Що робити в с. Підгірці та околицях:

Відвідати кінно-спортивний клуб Hemingway

Історична реконструкція та майстерки для дітей: на хуторі Пліснесько з дітьми відтворюють лицарські бої з обладунками та макетами зброї, навчають гончарства, деревообробки, вибійки, іконопису (+380979050634, Ярема). 

Карпатський біосферний заповідник — один із найбільших природоохоронних об’єктів України. Він займає площу 66417,4 га. Тут зберігся найбільший у світі суцільний масив букового пралісу з деревами заввишки 45 метрів! Їх приїздять досліджувати науковці з усього світу. Тут найвища гора України, Говерла, дірявить хмари, а серед гір озеро Бребенескул у своїх водах віддзеркалює небо.

Тут можна стояти безпосередньо в центрі Європи, за кілька годин досліджувати печери, у яких мешкали люди кам’яної доби, а потім милуватися пам’ятками гуцульської дерев’яної архітектури.

Десятки тисяч туристів велосипедами, пішки та верхи відкривають для себе красу тутешньої природи — спеціально облаштованими стежками. Пізнайте її і ви — у нашій дводенній мандрівці!

Що можна побачити в заповіднику:

У заповіднику можна відвідати 4 екологічні стежки, 17 туристичних маршрутів (а деякі вершини — навіть віртуально!). Маршрут програми, який ми пропонуємо, легкий і доступний навіть для компаній з дітьми.

Куди їхати:

Маршрут цієї програми починається поблизу м. Тячів, у с. Велика Уголька (44 км від м. Тячів).

Адміністрація заповідника розташована в Закарпатській області, м. Рахів, вул. Красне Плесо, 77, телефон: 0978778902,  03132 2 68 93. 

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Ужгородом (208 км), Івано-Франківськом (136 км). Відстань від Києва до Рахова — 686 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Вхід на марковані маршрути, екологічні стежки: дорослі — 70 грн/ос, студенти — 50 грн/ос, школярі — 30 грн/ос. У зв’язку з воєнним станом послуги екскурсовода не надаються, можливе тільки самостійне відвідування.

Квитки можна придбати на початку маршруту (КПП) або в адміністрації заповідника.

Актуальні ціни.

1 день

Першого дня пропонуємо прогулянки в Угольсько-Широколужанському масиві заповідника. Радимо відвідати пішохідний туристичний маршрут «Буковими пралісами Великої Угольки».

Довжина маршруту — 2,2 км, тривалість – 3 год.

КПП Карпатського біосферного заповідника. Початок маршруту від КПП 48.241651,23.671819 Маршрут веде дорогою вгору й перших 300 м проходить біля осель місцевих жителів. Ще 100 метрів — і останні будівлі залишаються позаду: маршрут приводить під покрив букового лісу. З кожним кроком стежка дедалі більше заглиблюється в ліс.

Роздоріжжя. На відстані 200 м від узлісся маршрут роздвоюється. Обидві стежки повертаються в це місце, лиш ліва пологіша за праву, її ми і описуємо далі. Цей варіант маршруту легший для підйому, водночас правий, стрімкіший, більше пасує для спуску.

Урочище Гребінь. Пройшовши ще 300 м, ви опинитеся в царстві букових пралісів. Ліворуч від стежки в ущелині біжить невеликий мальовничий потік Кам’яний. На його протилежному березі височать могутні скелі із сіруватого вапняку. Це східні відроги скелястого кряжу Гребінь, який тягнеться сюди аж із Малої Угольки. Увесь цей схил вкритий низькорослим буком заввишки 15–20 м, під наметом якого зростає тис ягідний та інші породи дерев.

Дорогою трапляються потужні скелі-останці, як-от Копиця, яку помітно з дороги на під’їзді до маршруту.

Урочище Велика Копиця. За 2700 м від початку маршруту ви дістанетеся урочища Велика Копиця. З трьох сторін скеля неприступна — вертикальні стіни, всіяні кущами та невеликими деревцями тису й інших деревних порід, підіймаються над землею на висоту 70 метрів. Проте шлях на вершину є. Із західного боку вузька й небезпечна стежка виведе на невеликий майданчик, з якого відкривається краєвид на місцевість довкола. Вершина Великої Копиці, а саме так називається ця велетенська скеля, є унікальним природним альпінарієм. Тут на мізерній площі природа зібрала десятки реліктових і рідкісних видів трав’яних та деревно-чагарникових рослин.

Печера Молочний камінь. Дорога приводить до найвищого пункту маршруту. Це — карстова печера Молочний камінь. Насичений розчин карбонату кальцію, що сочиться з вапнякових скель, на вигляд нагадує молоко. Вхід до печери має мальовничий вигляд завдяки білуватому вапняку, що дав назву природній порожнині, і сталактитам химерних форм, які нагадують гігантські органні труби. До того ж вхід доволі широкий та дозволяє розсіяному сонячному світлу проникати у вхідний зал.

Печера загальною довжиною 92 м має два яруси, але другий «поверх» важкодоступний. Можна оглянути зали першого ярусу, з яких східний є доволі просторим: 10 на 15 м і заввишки до 15 м. У цій мандрівці радимо скористатися ліхтариком.

Роздоріжжя. Подолавши 4500 м, ви повертаєтеся до вже знайомого розгалуження стежок. Після спуску маршрут закінчиться.

Тут ви можете залишитися на нічліг у приватних зелених садибах, наприклад тут (0974883853, 0988181021). До ваших послуг: чан, сауна, традиційна місцева кухня.

2 день

Наступного дня вам потрібно переїхати автомобілем з с. Велика Уголька до с. Мала Уголька (близько 22 км). Рекомендуємо пройтися туристичним маршрутом «Буковими пралісами Малої Угольки».

Довжина маршруту — 3,5 км, тривалість — 2 год.

Будівля Угольського лісництва. Початок маршруту — біля приміщення Угольського лісництва 48.254084, 23.622864, збудованого в притаманному для цієї місцевості стилі. На початку маршруту є туристично-інформаційний візит центр «Букові праліси Карпат». Три інформаційні зали оформлені природними матеріалами: деревиною різних порід та каменем. Родзинкою центру є експозиційний зал, що створює ілюзію присутності в буковому пралісі. Тут ви зможете переглянути фільми про природу Карпат.

Далі маршрут проходить мостом на протилежний берег річки Малої Угольки. Її води населяють типові для гірських річок Карпат риби, як-от: форель, гольян, червонокнижні — харіус, андруга закарпатська, мінога угорська. На іншому березі річки видно місцеву школу, яка до 2 Світової війни слугувала за мисливський будиночок для місцевого графа-землевласника.

Карстова печера Дружба. За 400 м розташований один із найцікавіших об’єктів Угольки — найбільша печера Українських Карпат  «Дружба» (історична назва —  «Романія»). Сумарна довжина її ходів становить понад 1 км. Печеру можна оглянути тільки ззовні: вона закрита для відвідування, бо там мешкають червонокнижні види кажанів.

Початок букового пралісу. Через 400 м від печери ви опинитеся в буковому пралісі. Поодинокі дерева бука сягають тут 35—40 м у висоту й до 1 м у діаметрі. Їхній вік — 250—300 років.

Урочище Гребінь. Останні кількасот метрів маршрут проходить траверсом схилу урочища Гребінь і майже не підіймається вгору. Довкола стежки височать скелі та розкидані нагромадження вапнякових брил.

Урочище Чур. Через 2300 м ви підійдете до одного з наймальовничіших місць на маршруті. Якщо піднятися з дотриманням усіх правил безпеки на майданчик на вершині скелі, можна побачити прекрасну панораму на букові праліси Угольки й долину р. Тиса. На горизонті в південному напрямку можна милуватися гірськими пасмами, що розташовані вже на території Румунії.

Карстовий міст. Ще за 200 м ви побачите найвизначнішу пам’ятку природи та окрасу маршруту — Карстовий, або Кам’яний міст. Ця природна арка утворилася внаслідок карстових процесів, як вважає наука, ще на морському дні. Її оригінальність привертала увагу людей із давніх-давен. Ще 500 років тому, коли християнство відзначало своє 1500-річчя, тут, у самому серці Європи, процвітав культ язичників, що поклонялися сонцю. Саме на Карстовому мості було їхнє капище.

Кінець маршруту. Через 5000 м маршрут спускається до річки і виводить на вже знайому луку з колишнім мисливським будинком графа. Ще 300 м — і ви біля контори Угольського заповідного лісництва, звідки й розпочинали свою мандрівку однією з останніх ділянок дикої природи в центрі Європи.

Де ночувати:

В околицях території заповідника розташовано багато готелів. На сайті заповідника є інформація про заклади для проживання.

Де їсти:

Закарпатська кухня різноманітна. Тут є елементи української, угорської, румунської та інших європейських національних кухонь. Заповідник рекомендує скуштувати страви місцевої кухні: кулешу, бриндзю, смаженицю, форель. 

Якщо є більше часу:

Географічний центр Європи

Гора Говерла

Гори Близниці

Водойми заповідника

Музей екології гір

Дерев’яний водяний млин на річці в Малій Угольці та рекреаційна зона

Сплавитися на р. Тиса (м. Рахів, 0985011573).

Інформацію про маршрути, перелік локацій для відвідування та фото для туристичних програм надали співробітники національних парків і заповідників.

Карпатський національний природний парк є першим національним парком України. Його створили 1980 року, щоб зберегти природні комплекси та об’єкти гірських систем Чорногори та Ґорґан. Парк лежить на північно-східних схилах Українських Карпат і охоплює територію в межах абсолютних висот 500 — 2061 м над рівнем моря. Протяжність парку з північного заходу на південний схід складає 55 км, а із заходу на схід — 20 км. Мережа туристичних шляхів парку сягає 158 кілометрів! Мандрівки різного рівня складності ведуть туристів через полонини до скелястих узвиш, відкривають гірські панорами, де можна одночасно побачити найвищі вершини України: Говерлу, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський,  Гутин Томнатик і Ребра.

Що можна побачити в парку:

Карпатський національний природний парк має широку мережу еколого-освітніх стежок загальною протяжністю 158 км. У найбільш відвідуваних ділянках парку співробітники облаштували місця та зони для відпочинку.

Куди їхати:

Парк лежить на півдні Івано-Франківської області, на території Надвірнянського і Верховинського районів, у межах чотирьох територіальних громад: Яремчанської, Ворохтянської, Поляницької та Зеленської. Адміністрація Карпатського нацпарку розташована в місті Яремче, вул. Стуса, 6, телефон +380 (3434) 2–27–31

Чим їхати:

До м. Яремче, Микуличина, Ворохти можна дістатися потягами Київ — Рахів, Кременчук — Ворохта, Одеса — Рахів, Харків — Ясіня.

Є автобусне сполучення з Івано-Франківськом, Львовом, Ужгородом, Верховиною, Коломиєю. Найкраще сполучення — з Івано-Франківськом (60 км). Автобуси на м. Яремче їздять щогодини.

Автомобілем з Києва — 603 км (9,5 год), зі Львова — 196 км (4 год), з Івано-Франківська — 60 км (1,5 год).

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Відвідування еколого-освітніх стежок: дорослі — 80 грн/ос, діти — 40 грн/ос.

Користування автостоянкою в урочищі «Заросляк», смт Ворохта: 1 легковий автомобіль — 50 грн, 1 мікроавтобус — 80 грн, 1 автобус — 100 грн.

Екскурсія в екотуристичному візит-центрі Карпатського національного парку з переглядом фільму (для групи не менш як 10 людей): дорослий квиток — 50 грн, дитячий — 25 грн. Для відвідування візит-центру необхідно попередньо зарезервувати екскурсію за номером телефону +380673965313 (телефонувати можна з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 17:00).

Оплатити послуги парку можна готівкою та онлайн на КПП. Актуальні ціни.

1 день

У м. Яремче важко не помітити 90-метрову скелю «Слон».

Скеля Слон 48.451216, 24.561538,  як легко здогадатися, подібна на вигляд до гігантського слона. Скеля утворилася на західному схилі гори Маковиця з крейдяного флішу від 60 до 75 мільйонів років тому. Фліш — це нашарування осадових порід (пісковиків, глин, глинистих сланців, конгломератів), що повторюються в геологічному розрізі сотні разів. Протягом мільйонів років на морському дні нагромаджувалися потужні товщі флішу. У той час, коли з’явилися й Альпи, ці товщі були високо підняті й зім’яті в складки, наче застиглі хвилі. Щоб роздивитися історію скелі зблизька, спустіться вулицею Підскельною до річки Прут. 

Далі запрошуємо до екотуристичного візит-центру Карпатського національного парку.

Екотуристичний візит-центр Карпатського національного природного парку 48.445727, 24.548556. 

Графік роботи — з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 17:00 (п'ятниця — скорочений робочий день). Для відвідування візит-центру необхідно попередньо зарезервувати екскурсію за номером телефону +380673965313 (телефонувати можна з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 17:00).

У центрі ви побачите макет гір Чорногірського хребта (з висотою понад 2000 м над рівнем моря!) і зможете обрати вершини для наступного походу. Також у центрі є дві діорами, які познайомлять вас із природними комплексами нашого регіону (ми представили навколоводну, лісову та субальпійську екосистеми). Ви зможете переглянути 30-хвилинний документальний фільм про географію, історію, етнографію та туристичні атракції Карпатського регіону. 

Пройшовши 1 км від візит-центру, ви потрапите у вольєрне господарство. Спочатку ви побачите птахів у просторих вольєрах: фазанів, павичів, канюка, цесарку, срібну лофуру, орла-могильника. Далі — найбільших улюбленців дітей: кроля, єнота-полоскуна, морських свинок. У вольєрах із парнокопитними проживають нубійські кози, козуля, свійська вівця. Можна у нас побачити і кремезних диких кабанів, і граційних оленів. До речі, природна популяція благородного оленя в Україні збереглася тільки в Карпатах (у національному парку зокрема). У почищеному та зарибненому ставку плавають білі лебеді та дикі качки. Усі тварини забезпечені природними умовами існування, на табличках вольєрів можна прочитати інформацію про кожну.

Далі пропонуємо відвідати одну з еколого-освітніх стежок: 

• «На гору Маковиця» 48.439187, 24.542498 (4 км в одну сторону, 4 год)
• «Стежка Довбуша» 48.435086, 24.552925 (кругова стежка завдовжки 2 км, 1,5 — 2 год)

— Гора Маковиця є однією з найвищих і, на нашу думку, найбільш видовищних в околицях міста Яремче. Нібито назва гори походить від слова «маківка», тобто «верхівка». Можна погодитися з цією версією, адже з гори відкривається чудовий панорамний краєвид на вершини Ґорґанського та Чорногірського хребтів. По дорозі до вершини ви поринете в затишну атмосферу лісових ландшафтів і побачите сліди історії, заховані в залишках окопів і траншей. Цими стежками колись ходили славні опришки, тут проходили важкі бої між австро-угорськими та царськими військами, між німецькими та радянськими солдатами в 1 і 2 Світових війнах. У пам’ять про загиблих на вершині гори встановлено хрест.

— «Стежка Довбуша» пролягає місцями, пов’язаними з іменем ватажка карпатських опришків — Олекси Довбуша. Опришківство — це форма протесту проти гніту магнатів у XVI—XIX ст. Тікаючи від кривдників у гори, селяни знаходили прихисток у важкодоступних місцях і по-партизанськи нападали на маєтки багатіїв. Довбуша називали «карпатським Робін Гудом» за те, що він грабував панів і роздавав їхнє майно селянам. Стежка лежить у заповідному урочищі Дрібка та проходить овіяними легендами місцями, де в 1738–1745 роках діяли побратими Олекси Довбуша.

Після прогулянки горами можна зняти втому біля водоспаду Пробій 48.43959662473882, 24.53984814409501. на р. Прут і купити сувеніри на ринку біля водоспаду.

Водоспад утворився у місці виходу на поверхню землі стійких до ерозії гірських порід — ямненських пісковиків. Він наче «пробиває» собі шлях між величезними та могутніми кам’яними брилами. Пробій — один із найповноводніших водоспадів Українських Карпат. Висота падіння води — 8 метрів, а кут нахилу — майже 45 градусів. Нібито колись водоспад сягав аж 25 метрів, однак для зручності сплавлення вирубаного лісу Пробій підірвали, тому його висота зменшилася. Милуватися Пробоєм найкраще з пішохідного мосту на висоті 20 метрів над водоспадом. Річкові брили над Пробоєм дуже слизькі, по них не радимо ходити. До того ж сила течії річки тут така могутня, що вижити після падіння у водоспад практично неможливо. Якщо ви хочете гострих вражень, радимо проїхатися на підвісній переправі над водоспадом. Тоді швидкість падіння води, шумовиння та сила водоспаду вразять ще більше.

На сувенірному ринку в м. Яремче 48.4393403901634, 24.539043481330268 можна придбати вироби з вовни (шкарпетки, капці, хустки, рукавиці, кожухи, кептарі, ковдри); вишиванки, рушники, постіль, гуцульські ткані килими та скатертини; прикраси, як-от ґердани; традиційну кераміку; вироби з дерева (кухлі, тарілки та свічники).

2 день

У другий день рекомендуємо відвідати мальовничу гору Хом’як і водоспад Гук у районі населених пунктів Татарів і Яблуниця. Цей маршрут добре підходить для дорослих і підлітків. 

Гора Хом’як (1542 м над рівнем моря) належить до гірського масиву Ґорґани — частини Карпат, вершини якої мають круті схили, вкриті кам’яними розсипами. У народі назву гори Хом’як пов’язують із тим, що в цій місцевості живе бабак альпійський (хом’як). До того ж форма цієї вершини нагадує щокасту тваринку. На вершечку гори на високому постаменті ви побачите статую Божої Матері. Своїм обличчям свята Марія звернена до України. 

Одним із наймальовничіших куточків Ґорґанського гірського масиву є водоспад Гук в урочищі Женець 48.39305145905261, 24.50209971998027. Вода масивним потоком спадає з висоти 15 метрів. Через шум та гул, що доносяться від нього, водоспад і отримав свою назву.

Пропонуємо маршрути середнього рівня складності, тривалістю 3—4 години. Стартувати можна з таких точок:

- КПП в урочищі Женець (село Татарів) 48.371320, 24.549739. Ви відвідуєте гору Хом’як, спускаєтеся й ідете до водоспаду Гук.

- КПП в урочищі Вередівський (село Яблуниця) 48.34705018103227, 24.506654804692015 Ви підіймаєтеся на гору Хом’як з урочища Вередівський, а спускаєтеся до урочища Женець (село Татарів) 48.371320, 24.549739 — і рушаєте на водоспад Гук.

- КПП в урочищі Вередівський (село Яблуниця). 48.34705018103227, 24.506654804692015 Ви підіймаєтеся на гору Хом’як з урочища Вередівський (село Яблуниця) та спускаєтеся назад на початкову точку. Далі їдете до урочища Женець (село Татарів) та рушаєте до водоспаду Гук.

Що ви побачите на стежках:

— Урочище Вередівський. 48.34705018103227, 24.506654804692015 Стежка пролягає на північ, спочатку — дорогою вздовж потічка Вередівський, що тече з-під Хом’яка, а вище — серпантинною доріжкою. Пройшовши мішаним і хвойним лісом, де росте ялина, ялиця, бук, в’яз, ви потрапите на мальовничу полонину Бараня. Наприкінці стежки трапляються кам’янисті розсипи, де росте гірська сосна, карликова береза. Далі через криволісся сосни ви дістанетеся до вершини гори Хом’як, вкритої величезними кам’яними брилами, що поросли сірим і червоним лишайником, припеченим сонцем і морозами.

— Урочище Женець 48.371320, 24.549739

Стежка бере початок біля садиби Женецького природоохоронного науково-дослідного відділення. Здебільшого стежка проходить по високій заплаві р. Женець (3 км). Приблизно через 2,5 км від початку маршруту вліво відходить дорога, яка через 15 хв виводить на велику галявину під лісом. Далі просікою підіймаєтеся вгору до полонини Бараня, а звідти — криволіссям на вершину гори.

2 день, альтернативний варіант 

Гора Говерла та болото Рудяк

Щоб зійти на гору Говерла, необхідно їхати до селища Ворохта, до урочища Завоєла. Там є КПП і початок еколого-освітньої стежки «На гору Говерла»  48.207689, 24.591543

Гора Говерла (2061 м над рівнем моря) є найвищою гірською вершиною України, з неї видно Чорногірський хребет. Щороку на Говерлу сходять тисячі людей. Вона височіє на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей, а еколого-освітня стежка до неї проходить у межах заповідної зони національного парку. Схили цієї гори є домом для багатьох рідкісних, ендемічних та реліктових рослин (тут росте близько 700 видів вищих судинних рослин, 43 з яких занесені до Червоної книги України). Тому йти слід суто по стежці, щоб не зашкодити їм. Сходження на Говерлу це не розважальна прогулянка, адже підйом на таку висоту вимагає зусиль: рекомендуємо взяти зручне взуття, вітрівку, дощовик, трекінгові палиці, воду та перекус. Попередньо подивіться прогноз погоди, бо в дощ, туман іти небезпечно. Розраховуйте на 3—4 години мандрівки.

На зворотному шляху радимо повернути на болото Рудяк, що розкинулося вздовж автодороги до селища Ворохта.

Болото Рудяк 48.249769, 24.614253 має площу 100 гектарів. Воно живиться переважно атмосферними опадами, покрите суцільним килимом моху, ще тут ростуть смереки усього 1—4 м заввишки.

У Ворохті радимо завітати до церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1615 р. 48.28401272637977, 24.570271046330426. Стара церковця височіє на пагорбі в центрі селища. Нібито її збудували в 1615 р. у с. Яблуниця, а у Ворохту перенесли 1780 р. на місце над новим цвинтарем. У 1860 р. церкву перевезли на нове місце, де вона стоїть і сьогодні. 1980 р. її відреставрували. Дерев’яна церква є мистецькою перлиною — найдосконалішою за пропорціями в гуцульській школі традиційного храмового будівництва, у XX ст. храм часто зображали на картинах. Перед церквою зберігся пам’ятний хрест, закладений церковною радою в 1785 році. Усередину можна зайти під час богослужіння. 

Де ночувати:

Вибрати готель чи садибу можна тут: https://www.karpaty.info/, https://www.booking.com/

Де їсти:

У місті Яремче, у селах Микуличин, Татарів і селищі Ворохта є багато кафе, ресторанів, колиб, піцерій, де можна скуштувати страви національної та європейської кухні. Карпатська кухня має елементи української, угорської, польської, словацької. Рекомендуємо скуштувати грибну юшку, банош, бограч, форель, деруни, гамбовці та бринзу. 

Що можна відвідати поблизу парку:

Веломаршрути з Ворохти
Веломаршрути з міста Яремче

Телефони  пошуково-рятувальних відділень:

ПРВ (смт Ворохта) 067 342 0495

ПРВ (смт Ворохта ур. Заросляк) 067 342 0491

ПРВ (м. Яремче) 067 342 0494

ПРВ (смт Верховина) 067 342 0496

Хочете пройтися місцями згаслих вулканів і побачити скелі, яким 5—6 млн років? Відвідайте національний природний парк «Зачарований край»! Вас освіжить подих старовікового лісу, напоять живою водою гірські струмки.

Це мальовниче місце для спокійного відпочинку просто неба. Територія парку здебільшого вкрита густими лісами, а букові деревостани входять до Світової спадщини ЮНЕСКО. Схили місцевих гір дуже круті й важкодоступні, а тому люди тут не будували осель. Це й допомогло зберегти природу фактично в первісному стані.

Що можна побачити в парку:

Можна відвідати еколого-пізнавальні маршрути — до букових пралісів ЮНЕСКО, скельних утворень, джерел, найвищої гори парку Бужори, гідрологічної пам’ятки природи «Чорне багно», гірських потоків.

Куди їхати:

Адміністрація парку «Зачарований край» розташована за адресою вулиця Партизанська, с. Ільниці, Хустський район, Закарпатська область. Телефон +380962366100. Там можна дізнатися більше про маршрути.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Найближчий автовокзал — у м. Іршава (5,4 км від адміністрації). Туди можна доїхати з Мукачева (там найближча залізнична станція). Здебільшого туристичні об’єкти розташовані в горах, тому добиратися до них треба пішки. Відстань від Києва до с. Ільниця — 809 км, зі Львова — 270 км, з Ужгорода — 87 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Проведення піших екскурсій пізнавальними маршрутами — для учнів і студентів 30 грн/ос, для дорослих — 50 грн/ос.

Можна оплатити послуги парку заздалегідь: зателефонуйте в парк (+380962366100), замовте послугу та оплатіть рахунок; слід зберегти квитанцію.

1 день

У перший день подорожі пропонуємо прогулятися до кам’яних розсипів геологічного заказника «Зачарована долина». Довжина маршруту — 14 км. Колір марки — фіолетовий.

Маршрут починається в селі Осій, урочище «Кам’янка» 48.385784, 23.127555. Маршрут іде через буковий деревостан. Деревам тут близько 70 років, через 50–100 років при дбайливій охороні та збереженні вони стануть пралісами. Тут ви можете перепочити, послухати спів пташок, у сезон — назбирати білих грибів, підосичників, підберезників.

«Зачарована долина» вражає рідкісними формами скельного рельєфу. Цікавинка для знавців: тут переважають монокварцити зі зразками гетиту, у верхній частині урочища є брили опалоліту та своєрідні великопорфірові андезити та андезитобазальти. 

На цій ділянці під впливом води й повітря каміння набуло незвичних форм та розміру — до 100 м заввишки! Ці утворення мають назви — Стрімчак, Кам’яна Смерека, Кам’яний Верблюд, Руїни Замку, Тронний камінь. До речі, гори, скелі парку мають вулканічне походження.

Далі маршрут пролягає вниз потічком Яловий до села Ільниця.

2 день

Другого дня пропонуємо відвідати унікальні природні комплекси парку — ділянки букового пралісу ЮНЕСКО та верхове сфагнове болото «Чорне багно». Протяжність цього маршруту — 22 км, колір марки — жовтий. Маршрут починається в с. Підгірне 48.400078, 23.019492 та йде вгору лісовою дорогою. На маршруті ми облаштували місця для короткотривалого відпочинку.

Одним із перших цікавих місць є 8-метровий камінь, який дав назву урочищу — Білий камінь. Тут можна розкласти намет. Неподалік урочища є місце, яке називають «Три води», адже в ньому зливаються притоки р. Іршавки. Це місце для привалу. А вже неподалік росте буковий праліс.

Далі за маршрутом можна побачити, як живуть бобри — тут є їхня хатинка, загати на р. Іршавка. Поблизу — гідрологічна пам’ятка природи, верхове сфагнове болото Чорне багно. Воно живиться дощовою водою, тому називається оліготрофним. Розташована водойма на схилах гори Бужора (840 м над рівнем моря, найвища вершина вулканічного пасма Вигорлат-Гутинського хребта), у верхів’ї р. Іршавка. Товщина шару торфу болота становить понад 6 м! На болоті зростають червонокнижні рослини (як-от журавлина дрібноплода).

Де ночувати:

Готель «Іршава»

Готель-спа «Срібне джерело»

Зелена садиба «У Петровція»

Де їсти:

У м. Іршава є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазинчики

Що можна відвідати поблизу парку:

Іршавський краєзнавчий музей тел. +38 (067) 422–28–36

Національний парк «Кременецькі гори» відомий грядою мальовничих лісистих пагорбів, які розкинулися на площі понад півтори тисячі кв. км. Мов добрі духи, Кременецькі гори обрамлюють Кременець — місто з давньою і славною історією. У парку та на прилеглих територіях розташовані 7 музейних комплексів, 11 пам’яток архітектури національного значення, центри паломництва, серед яких — цілюще джерело на Божій горі, собор Преображення Господнього.

Що можна побачити в парку:

У парку «Кременецькі гори» можна відвідати 2 екологічні стежки, 9 еколого-туристичних маршрутів загальною протяжністю 30 км, 4 велосипедні маршрути завдовжки більш як 240 км, 2 еколого-освітні стежки.

Нижче ми пропонуємо дводенну програму, щоб побачити якнайбільше.

Куди їхати:

Адміністрація парку розташована в місті Кременець, вул. Осовиця, 12, 0673532360, 0972569461 (екскурсію слід замовляти завчасно, у тому числі — на вихідні). В адміністрації можна спитати оптимальний маршрут, якщо ви хочете відвідати конкретну місцину; ознайомитися з картосхемою всіх маршрутів, припаркувати машину. Також тут міститься пункт прокату велосипедів.

Чим їхати:

Щоб найбільше побачити, варто їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Тернополем (70 км), Рівним (83 км). Відстань від Києва до Кременця — 413 км.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

Проведення піших екскурсій еколого-освітніми пізнавальними стежками та еколого-туристичними маршрутами для учнів і студентів — 15 грн/ос, для дорослих — 30 грн/ос, для групи до 15 осіб — 300 грн/група.

Оренда велосипеда — 200 грн/ос за 8 годин прокату.

Оплатити послуги парку заздалегідь можна тут; слід зберегти квитанцію.

Актуальні ціни.

1 день

У перший день подорожі пропонуємо проїхатися велосипедом за маршрутом, який познайомить із природними й історичними пам’ятками парку. Довжина маршруту — 50 км.

Село Стіжок розкинулося поблизу однойменної гори. На її вершині колись лежало літописне місто. Воно стало відомим завдяки тому, що витримало монголо-татарську навалу. Село найбільше постраждало за часів нацистської окупації: у 1943 році його спалили, 53 місцевих жителів жорстоко вбили. Про місце трагедії тепер нагадує капличка.

Данилова гора. 50.191541, 25.908007 Назву цієї природної пам’ятки пов’язують із засновником Галицько-Волинського князівства князем Романом Мстиславовичем. Під час полювання на цих землях він отримав звістку про народження сина. За давнім звичаєм, князь заклав нове місто та назвав його на честь сина Данила, майбутнього короля Данила Галицького, — Данилів град.

Ця гора має і іншу назву — Трійця: на її вершині збереглася мурована Троїцька церква ХІІІ—XVI ст. Двері святині відчиняють раз на рік — на свято Трійці (Зелені свята), коли тут правлять службу. З вершини гори відкривається чудовий краєвид на Кременецькі гори.

Гора Уніас. 50.201258, 25.940063 Ще одна геологічна пам’ятка природи, заввишки понад 360 м. На вершині гори є велике плато, де було давньоруське городище ІХ—Х століть та ще донедавна проводили археологічні розкопки. Стежку на гору обладнано інформаційними стендами.

Музей просто неба «Табір військового округу Української повстанської армії “Волинь-Південь”». 50.240366, 25.935508 На місці нинішнього музею в 1942—1944 роках був розгорнутий військовий штаб одного з округів УПА. Штаб створив командир загону партизан Іван Климишин із псевдонімом Крук. Він прославився організацією успішних бойових операцій проти нацистів. На згадку про героїв у музеї відкрито меморіал Української повстанської армії. Тут виставлені найвідоміші табірні об’єкти: штаб округу, клас старшинської школи, каплиця, криївка. Експонати музею максимально схожі з реальними об’єктами та предметами, тому вповні передають атмосферу тих важких часів. Також на території музею можна відвідати військовий цвинтар.

2 день

У першій половині дня радимо відвідати пішохідний еколого-туристичний маршрут «Замкова гора». 50.093368, 25.738680 Замкова гора — це геологічна пам’ятка природи, історико-археологічна пам’ятка. Маршрут починається із центру Кременця. Він простий, підходить для родин із дітьми. Протяжність — 1,4 км, пройти його можна за 1,5 години. На вершині Замкової гори збереглися залишки потужної фортеці ХІІІ ст., одного з небагатьох укріплень, яке встояло перед монголо-татарською навалою. Нині там можна помилуватися панорамою міста, побачити збережену надбрамну вежу з готичним арковим проїздом та оборонними мурами заввишки 8—12 м!

У другій половині дня рекомендуємо пройтись еколого-туристичним маршрутом «До скель Словацького»

Маршрут пролягає північно-західними околицями м. Кременець, охоплює лісове урочище «Гниле озеро». Його початок тут: 50.092496, 25.708774. Протяжність маршруту — близько 2 км. 

Скелі Словацького 50.093164, 25.701444 — це геологічна пам’ятка природи місцевого значення. Ви побачите величезні стовпоподібні скелі (7–8 м заввишки і 5–6 м завширшки). На скелях росте граб, горобина, липа. За переказами, тут любив відпочивати польський поет Юліуш Словацький, який народився і деякий час жив у м. Кременець.

Маршрут пролягає через пам’ятку природи — буково-соснове насадження. По ходу маршруту на місці найвищої точки Кременецьких гір (408 м) ви побачите  геодезичний знак — елемент дуги Струве: майже двісті років тому такі об'єкти встановлювали від найпівнічнішого міста Норвегії до Чорного моря на Одещині, щоб точно виміряти розмір і форму земної кулі. 

Альтернатива — «Стежками древнього Кременця»

У другій половині дня можна пройтись еколого-туристичним маршрутом «Стежками древнього Кременця». Маршрут іде містом і поєднує 4 об’єкти, розташовані на суміжній із парком території. Протяжність маршруту — 2,6 км.

Єврейське кладовище займає 2,5 га (це майже як 2 футбольні поля за площею), має більш як п’ятсотрічну історію та нараховує до 12 тисяч поховань.

Джерело «Корито» — гідрологічна пам’ятка місцевого значення. За переказами місцевих жителів, на початку ХХ ст. воно напувало мешканців центральної частини міста.

Кременецькі каменярні віком понад 500 років. Тут видобували каміння для фортечних мурів на Замковій горі, надгробків єврейського кладовища, міської забудови.

Козацький цвинтар, пов’язаний із подіями 1648 року та козачим штурмом Кременецького замку. На території цвинтаря нараховано 105 могил із хрестами та надгробками, три з яких — у вигляді бандури.

Де ночувати:

У місті багато готелів, забронювати житло можна на Booking.com. Близько до адміністрації парку розташований Центр вільного часу «Панорама», де можна поселитись і поїсти. Через адміністрацію готелю можна замовити екскурсійні послуги.

Де їсти:

У Кременці є ресторани, кав’ярні, піцерії, супермаркети й магазини.

Що можна відвідати поблизу парку:

Кременецький ботанічний сад 50.095663, 25.717698

Кременецький краєзнавчий музей 50.102407, 25.728163

Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького 50.095189, 25.722057

Що робити в Кременці та околицях:

У парку можна замовити майстерку з виготовлення ароматичного саше чи ляльки-мотанки. У художній студії «Викрутаси» навчитися розпису сумок-шоперів чи купити сувеніри.

Дністровський каньйон — один із найбільших каньйонів Європи. Загальна протяжність Дністра — 1362 км, але найкрасивіші береги цієї ріки — на Тернопільщині, яка, крім Дністра, помережена каньйонами кількох його приток — Золотої Липи, Стрипи, Джурина, Серету, Нічлави, Збруча. Ці річки широко розкинулися серед високих скель із химерними формами, печерами, навісами та водоспадами.

Скелі каньйону — пам’ятка природи. Таких місць є небагато у світі, тому великі ділянки скелястих схилів — заповідна зона. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій Заходу України: стіни каньйону затримують сонячне тепло, а тому влітку дощів тут майже не буває, навесні ж зелень розпускається на 2—3 тижні швидше.

Подорож у національному парку «Дністровський каньйон» — це пригодницький екотур, де ми покажемо одну з найцікавіших ділянок каньйону, наповнену загадками й таємницями. Унікальності цьому маршруту надають мальовничі ландшафти: круті скелясті або заліснені береги заввишки до 200 метрів, печери і гроти, водоспади, мальовничі острови, пам’ятки природи, історії, архітектури, етнографії — усе це ви побачите, відвідаєте, та ще й активно відпочинете.

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в м. Заліщики, вул. С. Бандери, 5б

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення є із Чернівцями (49 км), Івано-Франківськом (113 км), Тернополем (126 км), залізничне — з Києвом, Вінницею, Хмельницьким, Тернополем, Івано-Франківськом, Львовом.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У парку можна пройти 3 екологічні стежки та 2 туристичні маршрути.

Вартість послуг станом на червень 2024 р.:

Вартість прогулянки: 50 грн.

Екскурсії: 500 грн за для групи з 10 людей.

Користування рекреаційними зонами: місце для встановлення намету — 20 грн/намет, для розкладання вогнища — 100 грн/вогнище.

Більше послуг тут.

Щоб оплатити послуги парку заздалегідь, зателефонуйте за номером +380979075175, і парк виставить рахунок на оплату.

1 день

У першій половині дня радимо відвідати еколого-туристичну стежку «Устечко — Червоне — Нирків».

Довжина маршруту — близько 6 км. Приблизна тривалість екскурсії — 5 годин. Старт — в урочищі Червоне 48.770633, 25.598346.

Головна окраса маршруту — Червоногородський водоспад. Це — найбільший рівнинний водоспад України, заввишки 16 м. Водоспад складається із двох каскадів, між якими вода вижолобила півтораметрове заглиблення, де можна купатися. Потужні струмені води, якщо сидіти на природних кам’яних полицях, роблять чудовий гідромасаж.

Біля водоспаду — руїни млина ХІХ ст. та місцевої ГЕС, які колись працювали на водоспаді. Млин був найпотужнішим у місцевості; гідроелектростанція працювала до 1960-х років: її закрили, бо виявилася неперспективною.

Водоспад шумить у складеному червоноколірними пісковиками мальовничому каньйоні річки Джурин. Від назви цієї величної місцевості він отримав свою другу назву — Джуринський. Каньйон, схожий на амфітеатр, оточує високий пагорб

 А на вершині пагорба, наче казковий, видніється Червоногородський замок ХVІІ ст. Колись квадратний у плані, із чотирма вежами, перебудований у ХІХ ст. на палац, він зберігся до нашого часу лише частково. Спершу замок виконував оборонну функцію, потім — роль резиденції родини Понінських. Відомо, що під час перебудови замку на палац різьблені декоративні зубці для «корон», які прикрашають вежі, виготовили у Львові: до Червоногорода їх доставляли волами.

2 день

У другий день подорожі можна сплавитися туристичними катамаранами по р. Дністер (ділянка Заліщики — Городок, 14 км, близько 6 годин)

Ранок варто розпочати оглядом панорами Заліщиків і околиць зі стрімкого берега Дністра 48.631345, 25.738902. Коли стоїш там, здається, ніби Заліщики лежать на острові. Неподалік розташований Хрещатицький монастир, закладений у ХVІІ столітті поблизу чудотворного джерела, багатого на іони срібла. Стрімкі металеві сходи ведуть вниз із ярусу на ярус, до храму Іоанна Богослова XVIII століття, від нього — до каплиці, а нижче — до печери. Довкола монастиря виросло село Хрещатик: за однією з легенд, його так назвали через хрест, який стояв біля джерела.

Сплав по р. Дністер починається нижче автомобільного моста, який з’єднує Тернопільську та Чернівецьку області 48.637199, 25.744964. Дністровський каньйон — це ніби геологічна книга про нашу планету, адже тут є відслонення різних геологічних періодів. На лівому березі Дністра лежить Обіжевський ботанічний заказник — заповідник, який оберігає рідкісні рослини, серед яких — лісова лілія, білосніжний підсніжник. Нижче за течією — урочище Стінка-Криве, зона кам’яного ландшафту: скелясті береги з кам’яними карнизами та велетенськими брилами оригінальних форм вивітрювання, схожі на гриби, меблі — це природні «споруди», згадки про крейдовий період (він почався близько 145 млн років тому, а закінчився — 66 млн років тому). Сплав закінчується в с. Городок, навпроти якого в ХІ столітті було слов’янське поселення, а в ХІІ столітті — велике місто Василів, що згадується в Галицько-Волинському літописі. У Городку можна побачити краєвиди подільського степу на схилі Дністра, місце впадіння річки Серет у Дністер. Ці місця полюбляють водоплавні птахи.

Що робити в Заліщиках та околицях:

Замовити сплав по р. Дністер (1—3 дні). Зауважте, що рішенням ОВА Тернопільської області сплави проводять з 10 червня по 1 листопада 2023 року по чітко визначених ділянках річки, зокрема в національному парку.

Музей трипільської культури Печера Вертеба 48.788819, 25.871377

Печера Кришталева 48.688946, 26.088681

Палац Бруніцьких у Заліщиках 48.6366750, 25.7344192

Вхід у Нижній парк у Заліщиках 48.6372376, 25.7346113

Де ночувати: у Заліщиках та околицях є кілька готелів. Радимо готельний комплекс Мішин-Сіті (6 км від Заліщиків), відпочинковий комплекс «Роксоланочка»

Де їсти: у Заліщиках та околицях є ресторани, кафе та магазини.

Уздовж мальовничого Дністра на славетних княжих землях розкинувся Галицький національний природний парк — місце неповторних краєвидів і природних скарбів. Вас зачарують букові ліси з карстовими скелями та печерами, мальовничі урочища й водойми. На території парку збереглися історично-архітектурні пам’ятки — церкви, мости, музеї, криниці доби середньовіччя, тому ваша поїздка буде приємною та пізнавальною!

Куди їхати: адміністрація парку знаходиться в Івано-Франківській області, с. Крилос, вул. Галицька, 1, 096 366 1216 (до м. Галич — 5 км).

Чим їхати: щоб найбільше побачити, найкраще їхати автомобілем. Автобусне сполучення найкраще з Івано-Франківськом (25 км). Галич має залізничне сполучення з Києвом, Львовом, Одесою, Чернівцями, Полтавою. Відстань від Києва — 588 км.

Що можна побачити в парку та поблизу:

У Галицькому національному парку можна відвідати 7 туристичних маршрутів, музей природи, Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин.

Вартість послуг станом на червень 2023 р.:

1. Вхід на територію Центру реабілітації та Музею природи — 70 грн (дорослий), 30 грн (дитячий).
2. Відпочинок у рекреаційному пункті «На старій Галицькій дорозі» (альтанки з накриттям та мангалом) — 200 та 320 грн за альтанку.
3. Супровід екскурсовода (у Центрі реабілітації диких тварин) — 150 грн/група.
4. Супровід екскурсовода маршрутами першого та другого днів — уточняти в парку (0963661216).

Оплатити послуги парку можна готівкою на місці. Актуальні ціни.

1 день

Цього дня ви побачите пам’ятки природи в Галицькому національному природному парку та давньоруської історії — у національному заповіднику «Давній Галич». Радимо відвідати туристичний маршрут «Княжа криниця — Замкова гора», початок якого тут: 49.085740, 24.697937.

Марка маршруту синьо-червона. Довжина — 7,4 км.

Музей історії Давнього Галича 49.085011, 24.697401 — це відділення національного заповідника «Давній Галич». Вартість відвідування можна подивитися тут. Екскурсії: 0969581736, Тарас Зіньковський, 0983506553, Ганна Жолоб.

Галичина могила. В урочищі Качків, на південно-західній околиці Крилоського городища, між внутрішніми та зовнішніми оборонними валами старого Галича стоїть одинокий курган. Колись це був високий пагорб, що вивищувався над стольним містом, охороняючи підступи до нього. «Галичиною могилою» цей пагорб називав ще автор Галицько-Волинського літопису (початок ХІІІ ст.).

Успенський собор. Це — чинний греко-католицький храм, пам’ятка архітектури національного значення. На білокам’яних блоках-квадрах, з яких змуровано стіни церкви, є численні графіті — написи, видряпані на камені. Здебільшого вони датовані ХІІ—ХІІІ ст.

Княжа криниця За кількасот метрів від фундаменту Успенського собору споконвіку б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Джерел було небагато, тому люди їх дуже берегли. Особливо піклувалися про одне з них — Княжу криницю. Її вода нібито давала силу й наснагу давньоруським воїнам, робила їх невразливими до ворожих стріл і мечів.

Пам’ятник-символ «Меч і рало» 49.083168, 24.706744 споруджено на тому місці, де в княжі часи пролягла перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави, в урочищі Прокаліїв сад.

Музей архітектури та побуту «Прикарпаття просто неба» 49.082439, 24.707275

Музей просто неба (скансен) є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Він лежить на території давнього городища, на першій лінії оборонних валів, навпроти урочища Прокаліїв сад. Тут ви познайомитеся з архітектурою і побутом жителів Прикарпаття кінця ХVІІ — початку ХХ ст. На площі 6,8 гектарів огляньте «мікросела» чотирьох етнографічних районів Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщини та Опілля. Замовити екскурсію можна за номерами: 0967429129, Леся Михальчук, 0987774384, Роман Коновалов.

Скрізь на маршруті між пам’ятками природи ви будете йти грабово-буковим лісом.

Музей «Природа землі Галицької» 49.096805, 24.715610 Весь наш парк обійти складно за два дні, тому запрошуємо вас у наш музей, де ви побачите копію Галицького національного природного парку з типовими й унікальними природними комплексами й екосистемами: водно-болотною, лучно-степовою та лісовою.  

Центр реабілітації та реінтродукції диких тварин 49.096412, 24.715463 із 2007 року приймає в Галицькому парку (с. Крилос, вул. Галицька, 1) хворих і скалічених тварин, які не можуть самостійно вижити в дикій природі. Після реабілітації звірів повертають у дику природу (якщо це можливо).

Екзотаріум і дендрологічний парк. Якщо місцевими лісами ви намилувалися, радимо завітати до нашого екзотаріуму. Тут ви побачите близько 100 видів екзотичних дерев, як-от ягідний тис, кизильник, барбарис.

Старостинський (Галицький) замок 49.119542, 24.729248 Галицький замок споруджено в середині ХІV ст., однак його попередника вперше згадують 1114 р. як укріплену цитадель — замок галицьких князів; потім належав польським вельможам.

Пам’ятник королю Данилу Галицькому на центральній площі м. Галича встановили в день святкування 1100-літнього ювілею міста, 22 вересня 1998 року.

2 день

У другий день подорожі пропонуємо об’їхати велосипедом Бурштинське водосховище, охолоджувач Бурштинської ТЕС.

Маршрут: м. Бурштин — с. Коростовичі — Касова Гора. Маршрут розрахований на 7–8 годин із зупинками в альтанках для відпочинку й обіду. 

Веломаршрут завдовжки 9 кілометрів починається в місті Бурштин, поблизу Могили героїв УПА та закінчується біля підніжжя Касової Гори. У селі Коростовичі ми облаштували оглядову вежу для спостереження за птахами Бурштинського водосховища та розмістили стенди, де можна прочитати про місцевих птахів. Вежа відчинена весь рік.

Навесні радимо заїхати на оглядовий майданчик у лісовий масив парку — щоб спостерігати за колонією сірих чапель. Завершується маршрут Касовою горою — огляньте це рідкісне поєднання скелястих горбів і гіпсових скель, вкритих реліктовою степовою рослинністю.

Парк велосипедів в оренду не надає, тому потрібно мати власний транспорт.

Що ще можна побачити в парку та поблизу:

Музей караїмської історії та культури, інформація тут

Що робити в Галичі та околицях:

Оглядовий майданчик на Сокільських скелях з краєвидом на річку Лімницю. 49.099338, 24.627827

Руїни Маріямпільського замку з оглядовим майданчиком на долину Дністра. 49.028080, 24.847683

Де ночувати: найкраще ночувати в Івано-Франківську, де багато готелів, ресторанів, кафе.

Де їсти: у Галичі та околицях є кілька ресторанів («Веранда», «Гали вежа», «Galician Miller»), кафе та магазинів.